Gedanken zur Losung für Montag, den 15.09.2025

Losungswort
Der HERR sprach zu Mose: Ich will ihnen einen Propheten, wie du bist, erwecken aus ihren Brüdern und meine Worte in seinen Mund geben.
5. Mose 18,18

Lehrtext
Und viele, die zuhörten, verwunderten sich und sprachen: Ist der nicht der Zimmermann?
Markus 6,2.3

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Göttlich oder menschlich?

Im heutigen Losungswort finden wir die Ankündigung eines Propheten, dem Gott seine Worte in den Mund legen will. Dies ging darauf zurück, dass das Volk Israel sich am Berg Sinai vor Gottes Stimme gefürchtet und zu Mose gesagt hatte: „Rede du mit uns, dann wollen wir zuhören. Gott soll nicht direkt zu uns sprechen, sonst werden wir sterben.“⁽¹⁾ Dieser Bitte entsprach Gott: zuerst durch Mose, später durch viele andere Propheten.

Was die Propheten nun verkündigten, fand nicht immer Gehör. Sie selbst sollten vor allen Dingen darauf achten, nicht eigene Worte zu reden, sondern eben das, was Gott ihnen in den Mund gab. Dabei stießen sie nicht nur auf willige Zuhörer, sondern auch auf Ablehnung, Ignoranz und sogar Feindseligkeit. So erlebten nicht wenige von ihnen Verfolgung, und manche wurden sogar getötet. Stephanus, der erste christliche Märtyrer, forderte seine Ankläger unumwunden auf: „Nennt mir nur einen einzigen Propheten, den eure Vorfahren nicht verfolgt haben! Sie gingen sogar so weit, diejenigen umzubringen, die das Kommen des Gerechten prophezeiten, den ihr nun verraten und ermordet habt.“⁽²⁾

Ein Prophet war also weder unbedingt willkommen noch akzeptiert. Diese Erfahrung musste auch Jesus Christus machen, als er in seine Heimatstadt Nazareth zurückkam und am Sabbat in der Synagoge lehrte. Im Lehrtext wird die Verwunderung seiner Zuhörer geschildert. Sie bekamen seine Worte nicht mit dem zusammen, was sie von ihm kannten, und fragten: „Ist der nicht der Zimmermann?“ Jesus hatte jedoch nicht als Zimmermann, sondern als Sohn Gottes dessen Worte zu ihnen geredet. Die Reaktion der Menschen überraschte ihn nicht sonderlich, denn er sagte, dass ein Prophet nirgends so wenig gilt wie in seiner Heimat.⁽³⁾

Mir zeigt dies, dass man ein offenes Herz braucht, um Gottes Wort zu empfangen. Ob etwas wahr ist, liegt nicht am Propheten, sondern ob es von Gott ist.

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) 2.Mos. 20,19 [Neues Leben Übersetzung] (2) Apg. 7,52 [Neues Leben Übersetzung] (3) Mark. 6,4

Gebet:
Vater Gott, ich danke dir für dein Wort, das du uns durch die Heilige Schrift offenbarst. Ich danke dir auch für die Offenbarung durch Jesus Christus und den Heiligen Geist. Hilf mir, nicht auf die Boten zu schauen und an ihnen weder im Positiven noch im Negativen hängenzubleiben. Schenke mir ein Herz, das dich und dein Wort immer wieder freudig aufnimmt. Ebenso bitte ich dich, mich vor allem zu bewahren, was nicht von dir kommt. In Jesu Namen, Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Monday, 15.09.2025

Word from the Bible
The LORD said to Moses, " I will raise up for them a prophet like you from among their brothers, and I will put my words in his mouth.
Deuteronomy 18:18

Teaching text
And many who listened were astonished and said: Is not this the carpenter?
Mark 6:2, 3

Moravian Daily Texts

Divine or human?

In today's Bible passage, we find the announcement of a prophet to whom God wants to put his words into his mouth. This goes back to the fact that the people of Israel were afraid of God's voice on Mount Sinai and said to Moses: "Speak to us and we will listen. God should not speak to us directly, otherwise we will die."⁽¹⁾ God complied with this request: first through Moses, later through many other prophets.

What the prophets proclaimed was not always heard. Above all, they had to be careful not to speak their own words, but rather what God put into their mouths. In doing so, they not only encountered willing listeners, but also rejection, ignorance and even hostility. Quite a few of them experienced persecution and some were even killed. Stephen, the first Christian martyr, bluntly challenged his accusers: "Name me just one prophet whom your ancestors did not persecute! They even went so far as to kill those who prophesied the coming of the Righteous One, whom you have now betrayed and murdered."⁽²⁾

A prophet was therefore neither necessarily welcome nor accepted. Jesus Christ also had to make this experience when he returned to his hometown of Nazareth and taught in the synagogue on the Sabbath. The teaching text describes the astonishment of his listeners. They could not reconcile his words with what they knew of him and asked: "Is he not the carpenter?" However, Jesus had not spoken his words to them as a carpenter, but as the Son of God. He was not particularly surprised by the people's reaction, for he said that a prophet is of no more value anywhere than in his own country.⁽³⁾

This shows me that you need an open heart to receive God's word. Whether something is true is not up to the prophet, but whether it is from God.

Have a blessed day
Angela Mumssen

(1) Exodus 20:19 [New Living Translation] (2) Acts 7:52 [New Living Translation] (3) Mark 6:4

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Lundi, 15.09.2025

Parole biblique
L'Éternel dit à Moïse : Je leur susciterai du milieu de leurs frères un prophète comme toi, et je mettrai mes paroles dans sa bouche.
Deutéronome 18.18

Texte d'enseignement
Beaucoup de ceux qui écoutaient étaient dans l'étonnement et disaient : N'est-ce pas le charpentier ?
Marc 6.2.3

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Divin ou humain ?

Dans la parole biblique d'aujourd'hui, nous trouvons l'annonce d'un prophète à qui Dieu veut mettre ses paroles dans la bouche. Cela remonte au fait que le peuple d'Israël avait eu peur de la voix de Dieu au mont Sinaï et avait dit à Moïse : "Parle-nous, et nous écouterons. Que Dieu ne nous parle pas directement, sinon nous mourrons"⁽¹⁾ Dieu a répondu à cette demande : d'abord par Moïse, puis par de nombreux autres prophètes.

Ce que les prophètes annonçaient alors n'était pas toujours entendu. Eux-mêmes devaient avant tout veiller à ne pas prononcer leurs propres paroles, mais justement ce que Dieu leur mettait dans la bouche. Ce faisant, ils ne se sont pas seulement heurtés à des auditeurs consentants, mais aussi au rejet, à l'ignorance et même à l'hostilité. C'est ainsi que beaucoup d'entre eux ont été persécutés et que certains ont même été tués. Étienne, le premier martyr chrétien, a lancé un défi sans équivoque à ses accusateurs : "Citez-moi un seul prophète que vos ancêtres n'aient pas persécuté ! Ils sont même allés jusqu'à faire périr ceux qui avaient prophétisé la venue du juste que vous avez maintenant trahi et assassiné"⁽²⁾ .

Un prophète n'était donc pas forcément bien accueilli ni accepté. Jésus-Christ a également dû faire cette expérience lorsqu'il est revenu dans sa ville natale de Nazareth et qu'il a enseigné dans la synagogue le jour du sabbat. Le texte doctrinal décrit l'étonnement de ses auditeurs. Ils ne parvenaient pas à concilier ses paroles avec ce qu'ils connaissaient de lui et demandaient : "N'est-ce pas lui le charpentier ?" Or, Jésus ne leur avait pas adressé ses paroles en tant que charpentier, mais en tant que Fils de Dieu. La réaction des gens ne l'a pas particulièrement surpris, car il a dit qu'un prophète n'est nulle part aussi peu considéré que dans son pays⁽³⁾.

Pour moi, cela montre qu'il faut avoir le cœur ouvert pour recevoir la parole de Dieu. Ce n'est pas le prophète qui détermine si une chose est vraie, mais si elle vient de Dieu.

Je vous souhaite une journée bénie
Angela Mumssen

(1) Exode 20,19 [Traduction Nouvelle Vie] (2) Actes 7,52 [Traduction Nouvelle Vie] (3) Marc 6,4

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Lunedì, 15.09.2025

Palabra de la Biblia
El SEÑOR dijo a Moisés: "Yo les suscitaré un profeta como tú de entre sus hermanos, y pondré mis palabras en su boca.
Deuteronomio 18:18

Texto didáctico
Y muchos de los que escuchaban se asombraban y decían: ¿No es éste el carpintero?
Marcos 6:2, 3

Textos cotidianos de la Iglesia morava

¿Divino o humano?

En el pasaje bíblico de hoy encontramos el anuncio de un profeta al que Dios quiere poner sus palabras en su boca. Esto se remonta al hecho de que el pueblo de Israel tuvo miedo de la voz de Dios en el monte Sinaí y dijo a Moisés: "Háblanos y te escucharemos". Dios no debe hablarnos directamente, de lo contrario moriremos"⁽¹⁾ . Dios atendió esta petición: primero a través de Moisés y después a través de muchos otros profetas.

Lo que proclamaban los profetas no siempre era escuchado. Sobre todo, tenían que tener cuidado de no decir sus propias palabras, sino lo que Dios ponía en sus bocas. Al hacerlo, no sólo encontraron oyentes dispuestos, sino también rechazo, ignorancia e incluso hostilidad. No pocos de ellos sufrieron persecución y algunos incluso fueron asesinados. Esteban, el primer mártir cristiano, desafió sin rodeos a sus acusadores: "¡Díganme un solo profeta al que sus antepasados no persiguieran! Incluso llegaron a matar a los que profetizaron la venida del Justo, al que ahora vosotros habéis traicionado y asesinado"⁽²⁾ .

Por tanto, un profeta no era necesariamente bienvenido ni aceptado. Jesucristo también tuvo que hacer esta experiencia cuando regresó a su ciudad natal de Nazaret y enseñó en la sinagoga el sábado. El texto de la enseñanza describe el asombro de sus oyentes. No podían conciliar sus palabras con lo que sabían de él y preguntaban: "¿No es el carpintero?". Sin embargo, Jesús no les había hablado como carpintero, sino como Hijo de Dios. No le sorprendió especialmente la reacción de la gente, pues dijo que a un profeta no se le reconoce en ningún sitio tanto como en su propio país⁽³⁾.

Esto me demuestra que se necesita un corazón abierto para recibir la palabra de Dios. Que algo sea verdad no depende del profeta, sino de que venga de Dios.

Que tengas un día bendecido
Angela Mumssen

(1) Éxodo 20:19 [Nueva Traducción Viviente ] (2) Hechos 7:52 [Nueva Traducción Viviente] (3) Marcos 6:4

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Lunes, 15.09.2025

Palavra da Bíblia
O Senhor disse a Moisés: "Levantarei para eles um profeta como você, do meio dos seus irmãos, e porei as minhas palavras na sua boca.
Deuteronômio 18:18

Texto didático
E muitos dos que estavam ouvindo ficaram admirados e disseram: Não é este o carpinteiro?
Marcos 6:2, 3

Textos diários da Igreja da Morávia

Divino ou humano?

Na passagem bíblica de hoje, encontramos o anúncio de um profeta a quem Deus quer colocar suas palavras na boca. Isso remete ao fato de que o povo de Israel tinha medo da voz de Deus no Monte Sinai e disse a Moisés: "Fale conosco e nós ouviremos. Deus não deve falar conosco diretamente, senão morreremos."⁽¹⁾ Deus honrou esse pedido: primeiro por meio de Moisés e depois por meio de muitos outros profetas.

O que os profetas proclamavam nem sempre era ouvido. Acima de tudo, eles tinham que ter cuidado para não falar suas próprias palavras, mas sim o que Deus colocava em suas bocas. Ao fazer isso, eles não só encontraram ouvintes dispostos, mas também rejeição, ignorância e até hostilidade. Muitos deles sofreram perseguição e alguns foram até mortos. Estêvão, o primeiro mártir cristão, desafiou sem rodeios seus acusadores: "Diga-me o nome de um profeta que seus antepassados não tenham perseguido! Eles chegaram ao ponto de matar aqueles que profetizaram a vinda do Justo, que vocês agora traíram e assassinaram."⁽²⁾

Portanto, um profeta não era necessariamente bem-vindo nem aceito. Jesus Cristo também teve que passar por essa experiência quando retornou à sua cidade natal, Nazaré, e ensinou na sinagoga no sábado. O texto do ensino descreve o espanto de seus ouvintes. Eles não conseguiam conciliar suas palavras com o que sabiam sobre ele e perguntaram: "Não é ele o carpinteiro?" No entanto, Jesus não havia dito suas palavras a eles como carpinteiro, mas como o Filho de Deus. Ele não ficou particularmente surpreso com a reação do povo, pois disse que um profeta não é reconhecido em nenhum lugar como em seu próprio país.⁽³⁾

Isso me mostra que é preciso ter um coração aberto para receber a palavra de Deus. Se algo é verdadeiro ou não, não depende do profeta, mas se é de Deus.

Tenha um dia abençoado
Angela Mumssen

(1) Êxodo 20:19 (2) Atos 7:52 (3) Marcos 6:4

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Segunda-feira, 15.09.2025

Parola dalla Bibbia
Il Signore disse a Mosè: "Susciterò per loro un profeta come te, tra i loro fratelli, e metterò in bocca a lui le mie parole".
Deuteronomio 18:18

Testo dell'insegnamento
Molti di quelli che ascoltavano si stupirono e dissero: "Non è costui il falegname? Non è costui il falegname?
Marco 6:2, 3

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Divino o umano?

Nel brano biblico di oggi troviamo l'annuncio di un profeta al quale Dio vuole mettere in bocca le sue parole. Ciò risale al fatto che il popolo d'Israele aveva paura della voce di Dio sul Monte Sinai e disse a Mosè: "Parlaci e noi ascolteremo". Dio non deve parlarci direttamente, altrimenti moriremo"⁽¹⁾ Dio onorò questa richiesta: prima attraverso Mosè e poi attraverso molti altri profeti.

Non sempre ciò che i profeti proclamavano veniva ascoltato. Soprattutto, dovevano stare attenti a non pronunciare parole proprie, ma piuttosto ciò che Dio metteva loro in bocca. Così facendo, non solo incontrarono ascoltatori disponibili, ma anche rifiuto, ignoranza e persino ostilità. Non pochi di loro subirono persecuzioni e alcuni furono persino uccisi. Stefano, il primo martire cristiano, sfidò senza mezzi termini i suoi accusatori: "Nominatemi un solo profeta che i vostri antenati non abbiano perseguitato! Arrivarono persino a uccidere coloro che profetizzavano la venuta del Giusto, che voi ora avete tradito e ucciso"^(2).

Un profeta non era quindi necessariamente ben accetto o accettato. Anche Gesù Cristo dovette fare questa esperienza quando tornò nella sua città natale, Nazareth, e insegnò nella sinagoga di sabato. Il testo dell'insegnamento descrive lo stupore dei suoi ascoltatori. Non riuscivano a conciliare le sue parole con quello che sapevano di lui e chiedevano: "Non è costui il falegname?". Tuttavia, Gesù non aveva pronunciato le sue parole come falegname, ma come Figlio di Dio. Non fu particolarmente sorpreso dalla reazione della gente, perché disse che un profeta non è riconosciuto da nessuna parte come nella sua patria.⁽³⁾

Questo mi dimostra che è necessario un cuore aperto per ricevere la parola di Dio. Se qualcosa è vero non dipende dal profeta, ma se viene da Dio.

Vi auguro una giornata benedetta
Angela Mumssen

(1) Esodo 20:19 [Traduzione Nuova Vivente] (2) Atti 7:52 [Traduzione Nuova Vivente] (3) Marco 6:4

Размышления о моравских ежедневных текстах на Понедельник, 15.09.2025

Слово из Библии
Господь сказал Моисею: "Я воздвигну для них пророка, подобного тебе, из среды братьев их, и вложу слова Мои в уста его".
Второзаконие 18:18

Обучающий текст
И многие, слушавшие, удивлялись и говорили: Не плотник ли это?
Марка 6:2, 3

Ежедневные тексты Моравской церкви

Божественный или человеческий?

В сегодняшнем библейском отрывке мы находим объявление о пророке, которому Бог хочет вложить свои слова в уста. Это восходит к тому, что народ Израиля испугался голоса Бога на горе Синай и сказал Моисею: "Говори с нами, и мы будем слушать". Бог не должен говорить с нами напрямую, иначе мы умрем".⁽¹⁾ Бог выполнил эту просьбу: сначала через Моисея, а затем через многих других пророков.

То, что провозглашали пророки, не всегда было услышано. Прежде всего, они должны были следить за тем, чтобы говорить не свои собственные слова, а то, что Бог вложил в их уста. При этом они сталкивались не только с желанием слушать, но и с неприятием, невежеством и даже враждебностью. Многие из них подвергались гонениям, а некоторые даже были убиты. Стефан, первый христианский мученик, прямо бросил вызов своим обвинителям: "Назовите мне хоть одного пророка, которого не преследовали ваши предки! Они даже доходили до того, что убивали тех, кто пророчествовал о пришествии Праведника, Которого вы теперь предали и убили"⁽²⁾ .

Таким образом, пророк не всегда был желанным или принятым. Иисусу Христу также пришлось испытать это, когда Он вернулся в свой родной город Назарет и учил в синагоге в субботу. В учебном тексте описывается изумление слушателей. Они не могли согласовать Его слова с тем, что знали о Нем, и спрашивали: "Не плотник ли Он?" Однако Иисус говорил им Свои слова не как плотник, а как Сын Божий. Его не особенно удивила реакция людей, потому что он сказал, что пророка нигде не признают так сильно, как в его собственной стране.⁽³⁾

Это показывает мне, что нужно иметь открытое сердце, чтобы принять Божье Слово. Истинно ли что-то, зависит не от пророка, а от Бога.

Желаю вам благословенного дня
Angela Mumssen

(1) Исход 20:19 [Новый живой перевод] (2) Деяния 7:52 [Новый живой перевод] (3) Марка 6:4

Думки про моравські щоденні тексти за Понеділок, 15.09.2025

Слово з Біблії
І сказав Господь до Мойсея: "Я поставлю для них пророка, подібного до тебе, з-поміж їхніх братів, і вкладу Свої слова в його уста".
Повторення Закону 18:18

Навчальний текст
А багато хто з тих, що слухали, дивувалися та й говорили Чи це не той самий тесля?
Марка 6:2, 3

Щоденні тексти Моравської церкви

Божественний чи людський?

У сьогоднішньому біблійному уривку ми знаходимо оголошення пророка, якому Бог хоче вкласти Свої слова в його уста. Це пов'язано з тим, що народ Ізраїлю злякався Божого голосу на горі Синай і сказав Мойсею: "Говори до нас, і ми будемо слухати". Бог не повинен говорити до нас безпосередньо, інакше ми помремо"^(1). Бог виконав це прохання: спочатку через Мойсея, а пізніше через багатьох інших пророків.

Те, що проголошували пророки, не завжди було почуте. Перш за все, вони самі повинні були бути обережними, щоб говорити не свої слова, а те, що Бог вклав у їхні вуста. При цьому вони зустрічали не тільки охочих слухачів, але й несприйняття, невігластво і навіть ворожість. Чимало з них зазнали переслідувань, а деякі навіть були вбиті. Стефан, перший християнський мученик, прямо кинув виклик своїм обвинувачам: "Назвіть мені хоч одного пророка, якого не переслідували ваші предки! Вони дійшли навіть до того, що вбивали тих, хто пророкував прихід Праведника, якого ви тепер зрадили і вбили"^(2).

Таким чином, пророка не обов'язково вітали і не обов'язково приймали. Ісус Христос також мав пережити цей досвід, коли повернувся до свого рідного міста Назарету і навчав у синагозі в суботу. Текст проповіді описує здивування його слухачів. Вони не могли узгодити Його слова з тим, що знали про Нього, і запитували: "Чи Він не тесля?". Однак Ісус говорив до них не як тесля, а як Син Божий. Він не був особливо здивований реакцією людей, бо сказав, що пророка ніде не визнають так, як у його власній країні⁽³⁾.

Це показує мені, що потрібно мати відкрите серце, щоб приймати Боже Слово. Чи є щось істинним, залежить не від пророка, а від того, чи це від Бога.

Благословенного вам дня.
Angela Mumssen

(1) Вихід 20:19 [Новий сучасний переклад] (2) Дії 7:52 [Новий сучасний переклад] (3) Марка 6:4

15.09.2025 ,الإثنين خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

فَقَالَ الرَّبُّ لِمُوسَى: "أُقِيمُ لَهُمْ نَبِيًّا مِثْلَكَ مِنْ وَسَطِ إِخْوَتِهِمْ وَأَجْعَلُ كَلَامِي فِي فَمِهِ.
سفر التثنية 18:18

نص تعليمي:

فَتَعَجَّبَ كَثِيرُونَ مِمَّنْ سَمِعُوا وَقَالُوا: أَلَيْسَ هُوَ النَّجَّارَ؟
مرقس 6: 2، 3

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

إلهي أم بشري؟

في مقطع اليوم من الكتاب المقدس، نجد إعلان نبي يريد الله أن يضع كلامه في فمه. هذا يعود إلى حقيقة أن شعب إسرائيل كانوا خائفين من صوت الله على جبل سيناء وقالوا لموسى: "كلّمنا ونحن نسمع. لا ينبغي أن يكلّمنا الله مباشرة وإلاّ نموت"^[1] وقد لبّى الله هذا الطلب: أولاً بواسطة موسى، وبعد ذلك بواسطة أنبياء آخرين كثيرين.

ما أعلنه الأنبياء الآن لم يكن مسموعًا دائمًا. وفوق كل شيء، كان عليهم أن يحرصوا على ألا يتكلموا بكلامهم هم، بل بما وضعه الله في أفواههم. في القيام بذلك، لم يواجهوا مستمعين راغبين فحسب، بل واجهوا أيضًا الرفض والجهل وحتى العداء. عانى عدد غير قليل منهم من الاضطهاد، بل وقُتل بعضهم. وقد تحدى استفانوس، أول شهيد مسيحي، متهميه بصراحة: "اذكروا لي نبيًا واحدًا فقط لم يضطهده أسلافكم! حتى أنهم ذهبوا إلى حد قتل الذين تنبأوا بمجيء البار الذي خنتموه الآن وقتلتموه"^[2]

ولذلك لم يكن النبي بالضرورة مرحبًا به ولا مقبولاً. كان على يسوع المسيح أيضًا أن يقوم بهذه التجربة عندما عاد إلى مسقط رأسه الناصرة وعلّم في المجمع يوم السبت. يصف نص التعليم دهشة مستمعيه. لم يستطيعوا التوفيق بين كلامه وما يعرفونه عنه وسألوا: "أليس هو النجار"؟ لكن يسوع لم يقل لهم كلامه كنجار، بل كابن الله. ولم يندهش من ردة فعل القوم، لأنه قال إن النبي لا يكون صالحًا في أي مكان كما هو في وطنه^[3]

هذا يوضح لي أنك تحتاج إلى قلب مفتوح لتقبل كلمة الله. ليس الأمر متروكًا للنبي إن كان الشيء صحيحًا، بل إن كان من عند الله.

تمنياتي لك يومًا مباركًا Angela Mumssen

[1] سفر الخروج 20: 19 [الترجمة الحية الجديدة] [2] أعمال الرسل 7: 52 [الترجمة الحية الجديدة] [3] مرقس 6: 4

Gedanken zur Losung für Sonntag, den 14.09.2025

Losungswort
Ich will mich freuen des HERRN und fröhlich sein in Gott, meinem Heil.
Habakuk 3,18

Lehrtext
Als der Sohn noch weit entfernt war, sah ihn sein Vater und es jammerte ihn, und er lief und fiel ihm um den Hals und küsste ihn.
Lukas 15,20

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Die Liebe des Vaters

Im Vorfeld zum heutigen Losungswort berichtet der Prophet Habakuk, dass er auf das Eingreifen Gottes wartet. Das hindert ihn jedoch nicht daran, sich schon jetzt an Gott zu freuen und fröhlich zu sein. Das ist, wie ich meine, ein wichtiger Aspekt in unserer Beziehung zu Gott. Wir können uns um seiner selbst willen freuen, unabhängig davon, ob er uns gerade Gutes getan hat oder nicht.

Diesen Aspekt der Beziehung lebt Gott selbst uns vor. Im Lehrtext wird er mit einem Vater verglichen, dessen Sohn nicht mehr bei ihm leben wollte. Ich denke, die Geschichte vom verlorenen Sohn ist bekannt. Nachdem dieser sein Erbteil verschleudert hatte, ging es mit seinem Leben steil bergab. Am Ende beschloss er, an den Hof seines Vaters zurückzukehren und darum zu bitten, dort als Knecht arbeiten zu dürfen. Nun lesen wir, dass der Vater offensichtlich nie aufgehört hatte, seinen Sohn zu lieben. Als dieser zurückkam, war der Vater voller Freude. Er liebte seinen Sohn um seiner selbst willen. Weder hätten gute Taten die Liebe vergrößert noch schlechte Taten sie verkleinert. Mit solch einer Liebe liebt uns Gott – das wollte Jesus in diesem Gleichnis vermitteln.

Wenn wir uns diese Liebe Gottes zum Vorbild machen, wirkt sich das auch auf den Umgang mit unseren Kindern aus, und mit Personen, die uns nahestehen. Lieben wir sie nur dann, wenn sie sich uns gegenüber gut verhalten? Oder wenn sie uns von Nutzen sein könnten? Lieben wir unsere Kinder besonders dann, wenn sie sich wunschgemäß entwickeln? Oder lieben wir sie um ihrer selbst willen? Die Tür zum Vater steht offensichtlich immer offen. Stehen unsere Türen auch offen oder haben wir sie irgendwann geschlossen, weil uns Menschen enttäuscht haben?

Ich denke, es ist gut, Gottes Liebe nicht nur für sich persönlich zu genießen, sondern ebenfalls darum zu bitten, andere mit derselben Liebe um ihrer selbst willen lieben zu können.

Einen gesegneten Sonntag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

Gebet:
Vater im Himmel, ich danke dir, dass du uns um unserer selbst willen liebst. Seit mich diese Liebe erreicht hat, will ich nicht wieder weg von dir. Schenke mir bitte, dass ich meine Mitmenschen mit derselben Liebe lieben kann, besonders diejenigen, die mir nahestehen. Ich danke dir dafür. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Sunday, 14.09.2025

Bible verse
I will rejoice in the Lord and be glad in God, my salvation.
Habakkuk 3:18

Teaching text
While the son was still a long way off, his father saw him and was grieved, and he ran and fell on his neck and kissed him.
Luke 15:20

Moravian Daily Texts

The love of the father

In the run-up to today's Bible passage, the prophet Habakkuk reports that he is waiting for God to intervene. However, this does not prevent him from already rejoicing in God and being joyful. In my opinion, this is an important aspect of our relationship with God. We can rejoice for his sake, regardless of whether he has just done something good for us or not.

God himself exemplifies this aspect of our relationship. In the teaching text, he is compared to a father whose son no longer wanted to live with him. I think we are familiar with the story of the prodigal son. After he squandered his inheritance, his life went downhill. In the end, he decided to return to his father's farm and ask to be allowed to work there as a servant. Now we read that the father had obviously never stopped loving his son. When he returned, the father was full of joy. He loved his son for his own sake. Good deeds would not have increased his love, nor would bad deeds have diminished it. God loves us with such love - that is what Jesus wanted to convey in this parable.

If we make this love of God our role model, it will also have an effect on how we treat our children and those close to us. Do we only love them when they behave well towards us? Or when they could be of use to us? Do we love our children especially when they develop according to our wishes? Or do we love them for their own sake? The door to the father is obviously always open. Are our doors also open or have we closed them at some point because people have disappointed us?

I think it is good not only to enjoy God's love for ourselves personally, but also to ask to be able to love others with the same love for their own sake.

Have a blessed Sunday
Pastor Hans-Peter Mumssen

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Dimanche, 14.09.2025

Parole biblique
Je me réjouirai en l'Éternel, Je me réjouirai en Dieu, mon salut.
Habacuc 3.18

Texte d'enseignement
Comme le fils était encore loin, son père l'aperçut et fut pris de compassion ; il courut se jeter à son cou et l'embrassa.
Luc 15,20

Textes quotidiens de l'Eglise morave

L'amour du père

En prélude à la parole biblique d'aujourd'hui, le prophète Habacuc rapporte qu'il attend l'intervention de Dieu. Cela ne l'empêche pas de se réjouir déjà en Dieu et d'être joyeux. C'est, à mon avis, un aspect important de notre relation avec Dieu. Nous pouvons nous réjouir pour lui-même, indépendamment du fait qu'il vienne de nous faire du bien ou non.

C'est un aspect de la relation que Dieu lui-même nous montre en exemple. Dans le texte pédagogique, il est comparé à un père dont le fils ne voulait plus vivre avec lui. L'histoire du fils prodigue est bien connue. Après avoir dilapidé sa part d'héritage, sa vie a connu une descente aux enfers. A la fin, il a décidé de retourner à la ferme de son père et de demander à y travailler comme serviteur. Or, nous lisons que le père n'avait manifestement jamais cessé d'aimer son fils. Lorsque celui-ci revint, le père était plein de joie. Il aimait son fils pour lui-même. Ni les bonnes actions n'auraient augmenté l'amour, ni les mauvaises actions ne l'auraient diminué. C'est avec un tel amour que Dieu nous aime - c'est ce que Jésus voulait transmettre dans cette parabole.

Si nous prenons cet amour de Dieu comme modèle, cela se répercute sur nos relations avec nos enfants et avec nos proches. Ne les aimons-nous que lorsqu'ils se comportent bien envers nous ? Ou lorsqu'ils peuvent nous être utiles ? Aimons-nous nos enfants en particulier lorsqu'ils se développent comme nous le souhaitons ? Ou les aimons-nous pour ce qu'ils sont ? La porte du père est manifestement toujours ouverte. Nos portes sont-elles également ouvertes ou les avons-nous fermées à un moment donné parce que des personnes nous ont déçus ?

Je pense qu'il est bon de ne pas seulement profiter de l'amour de Dieu pour soi-même, mais aussi de demander à pouvoir aimer les autres de ce même amour pour eux-mêmes.

Je vous souhaite un dimanche béni
Pastor Hans-Peter Mumssen

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Domenica, 14.09.2025

Versículo bíblico
Me gozaré en el Señor y me alegraré en Dios, mi salvación.
Habacuc 3:18

Texto didáctico
Cuando aún estaba lejos el hijo, lo vio su padre y se entristeció; corrió, se echó sobre su cuello y lo besó.
Lucas 15:20

Textos cotidianos de la Iglesia morava

El amor del padre

En el preludio del pasaje bíblico de hoy, el profeta Habacuc informa de que está esperando la intervención de Dios. Sin embargo, esto no le impide regocijarse ya en Dios y estar alegre. En mi opinión, este es un aspecto importante de nuestra relación con Dios. Podemos alegrarnos por Él, independientemente de que nos haya hecho bien o no.

Dios mismo ejemplifica este aspecto de nuestra relación. En el texto didáctico, se le compara con un padre cuyo hijo ya no quiere vivir con él. Creo que conocemos la historia del hijo pródigo. Después de malgastar su herencia, su vida fue cuesta abajo. Al final, decidió volver a la granja de su padre y pedir que le dejaran trabajar allí como criado. Ahora leemos que, evidentemente, el padre nunca había dejado de querer a su hijo. Cuando regresó, el padre estaba lleno de alegría. Amaba a su hijo por sí mismo. Las buenas obras no habrían aumentado su amor, ni las malas lo habrían disminuido. Dios nos ama con ese amor: eso es lo que Jesús quiso transmitir en esta parábola.

Si nos modelamos en este amor de Dios, también afectará a la forma en que tratamos a nuestros hijos y a las personas cercanas a nosotros. ¿Los amamos sólo cuando se portan bien con nosotros? ¿O cuando pueden sernos útiles? ¿Amamos a nuestros hijos sobre todo cuando se desarrollan según nuestros deseos? ¿O los amamos porque sí? Es evidente que la puerta del padre está siempre abierta. ¿Están también abiertas nuestras puertas o las hemos cerrado en algún momento porque la gente nos ha decepcionado?

Creo que es bueno no sólo disfrutar personalmente del amor de Dios por nosotros, sino también pedir poder amar a los demás con el mismo amor por su propio bien.

Que tengáis un domingo lleno de bendiciones
Pastor Hans-Peter Mumssen

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Domingo, 14.09.2025

Versículo bíblico
Regozijar-me-ei no Senhor e me alegrarei em Deus, minha salvação.
Habacuque 3:18

Texto didático
Quando o filho ainda estava longe, o pai o viu e ficou triste; correu e, lançando-se ao seu pescoço, o beijou.
Lucas 15:20

Textos diários da Igreja da Morávia

O amor do pai

No período que antecede a passagem bíblica de hoje, o profeta Habacuque relata que está esperando a intervenção de Deus. No entanto, isso não o impede de se regozijar em Deus e de se alegrar. Em minha opinião, esse é um aspecto importante de nosso relacionamento com Deus. Podemos nos alegrar por causa dele, independentemente de ele ter nos feito algo bom ou não.

O próprio Deus exemplifica esse aspecto de nosso relacionamento. No texto didático, Ele é comparado a um pai cujo filho não queria mais viver com ele. Acho que conhecemos a história do filho pródigo. Depois de desperdiçar sua herança, sua vida foi por água abaixo. No final, ele decidiu voltar à fazenda do pai e pedir permissão para trabalhar lá como empregado. Agora lemos que o pai obviamente nunca havia deixado de amar o filho. Quando ele voltou, o pai estava cheio de alegria. Ele amava o filho por ele mesmo. As boas ações não teriam aumentado seu amor, nem as más ações o teriam diminuído. Deus nos ama com tanto amor - é isso que Jesus quis transmitir nessa parábola.

Se seguirmos o modelo desse amor de Deus, isso também afetará a maneira como tratamos nossos filhos e as pessoas próximas a nós. Nós os amamos somente quando eles se comportam bem conosco? Ou quando podem ser úteis para nós? Amamos nossos filhos especialmente quando eles se desenvolvem de acordo com nossos desejos? Ou os amamos por causa deles mesmos? A porta para o pai está obviamente sempre aberta. Nossas portas também estão abertas ou já as fechamos em algum momento porque as pessoas nos decepcionaram?

Acho que é bom não apenas desfrutar do amor de Deus por nós mesmos, mas também pedir para sermos capazes de amar os outros com o mesmo amor por eles mesmos.

Tenha um domingo abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Domingo, 14.09.2025

Versetto biblico
Esulterò nel Signore e mi rallegrerò in Dio, mia salvezza.
Abacuc 3:18

Testo didattico
Mentre il figlio era ancora lontano, suo padre lo vide e ne fu addolorato, corse, gli cadde al collo e lo baciò.
Luca 15:20

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

L'amore del padre

Nel brano biblico di oggi, il profeta Abacuc riferisce di essere in attesa dell'intervento di Dio. Tuttavia, questo non gli impedisce di gioire già in Dio e di essere gioioso. A mio avviso, questo è un aspetto importante del nostro rapporto con Dio. Possiamo gioire per amore suo, indipendentemente dal fatto che ci abbia appena fatto del bene o meno.

Dio stesso esemplifica questo aspetto della nostra relazione. Nel testo didattico, viene paragonato a un padre il cui figlio non vuole più vivere con lui. Credo che conosciamo bene la storia del figliol prodigo. Dopo aver sperperato la sua eredità, la sua vita andò a rotoli. Alla fine, decise di tornare alla fattoria del padre e di chiedere di poter lavorare lì come servo. Ora leggiamo che il padre non aveva mai smesso di amare il figlio. Quando tornò, il padre era pieno di gioia. Amava il figlio per il suo bene. Né le buone azioni avrebbero aumentato il suo amore né le cattive azioni lo avrebbero diminuito. Dio ci ama con questo amore - ecco cosa voleva trasmettere Gesù in questa parabola.

Se ci ispiriamo a questo amore di Dio, ciò influirà anche sul modo in cui trattiamo i nostri figli e le persone a noi vicine. Li amiamo solo quando si comportano bene con noi? O quando possono esserci utili? Amiamo i nostri figli soprattutto quando si sviluppano secondo i nostri desideri? O li amiamo per il loro bene? La porta del padre è ovviamente sempre aperta. Anche le nostre porte sono aperte o le abbiamo chiuse a un certo punto perché le persone ci hanno deluso?

Penso che sia bene non solo godere dell'amore di Dio per noi stessi, ma anche chiedere di poter amare gli altri con lo stesso amore per il loro bene.

Buona domenica
Pastor Hans-Peter Mumssen

Размышления о моравских ежедневных текстах на Воскресенье, 14.09.2025

Библейский стих
Я буду радоваться о Господе и веселиться о Боге, спасении моем.
Аввакум 3:18

Обучающий текст
Когда сын был еще далеко, отец его увидел его и опечалился, и, прибежав, пал ему на шею и целовал его.
Луки 15:20

Ежедневные тексты Моравской церкви

Любовь отца

В преддверии сегодняшнего библейского отрывка пророк Аввакум сообщает, что он ждет вмешательства Бога. Однако это не мешает ему уже сейчас радоваться о Боге и быть веселым. На мой взгляд, это важный аспект наших отношений с Богом. Мы можем радоваться ради Него, независимо от того, сделал Он нам добро или нет.

Сам Бог служит примером этого аспекта наших отношений. В учебном тексте Он сравнивается с отцом, сын которого больше не хочет жить с ним. Думаю, мы знакомы с историей блудного сына. После того как он растратил свое наследство, его жизнь пошла под откос. В конце концов он решил вернуться на ферму своего отца и попросить, чтобы ему разрешили работать там в качестве слуги. Теперь мы читаем, что отец, очевидно, никогда не переставал любить своего сына. Когда он вернулся, отец был полон радости. Он любил своего сына ради него самого. Хорошие поступки не увеличили бы его любовь, а плохие - не уменьшили бы ее. Бог любит нас такой любовью - вот что хотел передать Иисус в этой притче.

Если мы будем брать за образец эту Божью любовь, это отразится и на нашем отношении к детям и близким людям. Любим ли мы их только тогда, когда они хорошо себя ведут по отношению к нам? Или когда они могут быть нам полезны? Любим ли мы своих детей, особенно когда они развиваются в соответствии с нашими желаниями? Или мы любим их ради них самих? Дверь к отцу, очевидно, всегда открыта. Открыты ли и наши двери, или мы закрыли их в какой-то момент, потому что люди разочаровали нас?

Я думаю, что хорошо не только наслаждаться Божьей любовью к себе лично, но и просить о том, чтобы быть в состоянии любить других такой же любовью ради них самих.

Благословенного воскресенья
Pastor Hans-Peter Mumssen

Думки про моравські щоденні тексти за Неділя, 14.09.2025

Біблійний вірш
Я буду радіти Господом і веселитися в Бозі, спасінні моєму.
Авакум 3:18

Навчальний текст
Коли син був ще далеко, побачив його батько його і засмутився, і побіг, і впав йому на шию, і поцілував його.
Луки 15:20

Щоденні тексти Моравської церкви

Батьківська любов

Напередодні сьогоднішнього біблійного уривка пророк Авакум повідомляє, що він чекає на Боже втручання. Однак це не заважає йому вже зараз радіти Богові і бути веселим. На мою думку, це важливий аспект наших стосунків з Богом. Ми можемо радіти заради Нього, незалежно від того, зробив Він нам щойно добро чи ні.

Сам Бог є прикладом цього аспекту наших стосунків. У навчальному тексті Він порівнюється з батьком, син якого більше не хотів жити з ним. Думаю, нам знайома історія про блудного сина. Після того, як він розтринькав свій спадок, його життя пішло під укіс. Зрештою, він вирішив повернутися на батьківську ферму і попросити дозволу працювати там як слуга. Тепер ми читаємо, що батько, очевидно, ніколи не переставав любити свого сина. Коли він повернувся, батько був сповнений радості. Він любив свого сина заради нього самого. Добрі вчинки не збільшили б його любові, так само як і погані не зменшили б її. Бог любить нас такою любов'ю - ось що хотів донести Ісус у цій притчі.

Якщо ми будемо наслідувати цю Божу любов, це також вплине на те, як ми ставимося до наших дітей та близьких нам людей. Чи любимо ми їх тільки тоді, коли вони добре поводяться по відношенню до нас? Чи коли вони можуть бути нам корисними? Чи любимо ми своїх дітей особливо тоді, коли вони розвиваються відповідно до наших побажань? Чи ми любимо їх заради них самих? Двері до батька, очевидно, завжди відчинені. Чи наші двері також відчинені, чи ми їх колись зачинили, бо люди нас розчарували?

Я думаю, що добре не тільки насолоджуватися Божою любов'ю до себе особисто, але й просити, щоб ми могли любити інших такою ж любов'ю заради них самих.

Благословенної вам неділі!
Pastor Hans-Peter Mumssen

14.09.2025 ,يوم الأحد خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

أَفْرَحُ بِالرَّبِّ وَأَبْتَهِجُ بِاللهِ خَلاَصِي.
حبقوق 3:18

نص تعليمي:

فَلَمَّا كَانَ الِابْنُ بَعِيدًا رَآهُ أَبُوهُ فَاغْتَمَّ، فَجَرَى وَوَقَعَ عَلَى عُنُقِهِ وَقَبَّلَهُ.
لوقا 15:20

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

حب الأب

يخبرنا النبي حبقوق، في الفترة التي تسبق مقطع اليوم من الكتاب المقدس، أنه ينتظر تدخل الله. ومع ذلك، فإن هذا لا يمنعه من أن يفرح بالفعل بالله ويفرح. في رأيي، هذا جانب مهم في علاقتنا مع الله. يمكننا أن نفرح من أجله، بغض النظر عما إذا كان قد فعل لنا خيرًا أم لا.

الله نفسه يجسد هذا الجانب من علاقتنا. في النص التعليمي، يُقارن بأب لم يعد ابنه يريد أن يعيش معه. أعتقد أننا على دراية بقصة الابن الضال. فبعد أن بدد ميراثه، ساءت حياته. وفي النهاية قرر العودة إلى مزرعة أبيه وطلب أن يُسمح له بالعمل فيها كخادم. نقرأ الآن أنه من الواضح أن الأب لم يتوقف أبدًا عن حب ابنه. عندما عاد، كان الأب مليئًا بالفرح. لقد أحبَّ ابنه من أجله. لم تكن الأعمال الصالحة لتزيد من محبته، ولا الأعمال السيئة لتقلل منها. الله يحبنا بمثل هذه المحبة - هذا ما أراد يسوع أن يوصله لنا في هذا المثل.

إذا كنا نقتدي بمحبة الله هذه في أنفسنا، فسيكون لها تأثيرها أيضًا على طريقة تعاملنا مع أولادنا والمقربين منا. هل نحبهم فقط عندما يحسنون التصرف معنا؟ أو عندما يكونون مفيدين لنا؟ هل نحب أطفالنا خاصةً عندما يتطورون وفقًا لرغباتنا؟ أم أننا نحبهم من أجلهم؟ من الواضح أن باب الأب مفتوح دائمًا. هل أبوابنا أيضًا مفتوحة أم أننا أغلقناها في وقت ما لأن الناس خيّبوا آمالنا؟

أعتقد أنه من الجيد ليس فقط أن نتمتع بمحبة الله لأنفسنا شخصيًا، ولكن أيضًا أن نطلب أن نحب الآخرين بنفس المحبة من أجلهم.

أتمنى لكم يوم أحد مبارك
. Pastor Hans-Peter Mumssen

Gedanken zur Losung für Samstag, den 13.09.2025

Losungswort
Auf Gott hoffe ich und fürchte mich nicht; was können mir Menschen tun?
Psalm 56,12

Lehrtext
So hatte nun die Gemeinde Frieden in ganz Judäa und Galiläa und Samarien und baute sich auf und lebte in der Furcht des Herrn und mehrte sich unter dem Beistand des Heiligen Geistes.
Apostelgeschichte 9,31

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Umgang mit Furcht

In Psalm 56, aus dem das heutige Losungswort stammt, entdecke ich eine Entwicklung, wie David mit seiner Furcht umging. Am Anfang schrieb er: „Gott, sei mir gnädig, denn Menschen stellen mir nach; täglich bekämpfen und bedrängen sie mich.“⁽¹⁾ Damit beschrieb er die Bedrohung und die damit verbundene Furcht. Kurz danach heißt es: „Wenn ich mich fürchte, so hoffe ich auf dich.“⁽²⁾ Hier begann David, der Furcht etwas entgegenzusetzen – nämlich die Hoffnung auf Gott.

Gleich anschließend schrieb er: „Ich will Gottes Wort rühmen; auf Gott will ich hoffen und mich nicht fürchten. Was können mir Menschen tun?“⁽³⁾ Aus diesem Vers lese ich heraus, dass David beabsichtigte, seiner Furcht mit Gottes Wort zu widerstehen und Gottes Macht über die von Menschen zu stellen. Was nun mit einer Absichtserklärung begann, endete in einer Proklamation: „Auf Gott hoffe ich und fürchte mich nicht; was können mir Menschen tun?“

Die Proklamation der Furchtlosigkeit steht also am Ende einer Kette, nicht am Anfang. Auf uns bezogen kann das bedeuten: Wenn wir uns in Gottes Wort und Wesen vertiefen, wächst unser Glaube an seine Macht und seine Güte; und wird stärker als alles, was uns Furcht einflößt.

Auch im Lehrtext ist von Furcht die Rede – nicht vor Menschen, auch nicht vor Gott, sondern von der Furcht des Herrn. Damit ist der Respekt gegenüber Gott und Jesus Christus gemeint. Zwar hatten die Christen damals gerade eine Zeit des Friedens, doch die Stimmung konnte schnell kippen und eine neue Welle der Verfolgung auslösen. Auch hier galt: Die tiefe Verbindung zu Gott führte dazu, dass sie nicht aufhörten, das Evangelium zu verbreiten. Der Respekt vor Gott und der Beistand des Heiligen Geistes gaben ihnen diesen unerschütterlichen Glauben. Möge Gott auch uns einen solchen Glauben schenken, der stärker ist als alle Furcht.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ps. 56,2 [Luther 2017] (2) Ps. 56,4 [Luther 2017] (3) Ps. 56,5 [Luther 2017]

Als Gebet heute ein kurzes Lied aus Taizé:

Meine Hoffnung und meine Freude,
meine Stärke, mein Licht:
Christus meine Zuversicht,
auf dich vertrau ich und fürcht mich nicht,
auf dich vertrau ich und fürcht mich nicht.
Gesang aus Taizé (c) Ateliers et Presses de Taizé, 71250 Taizé, Frankreich

Thoughts on Moravian Daily Texts for Saturday, 13.09.2025

Word from the Bible
I hope in God and do not fear; what can men do to me?
Psalm 56:12

Teaching text
So the church had peace throughout all Judea and Galilee and Samaria, and was built up and lived in the fear of the Lord and multiplied with the help of the Holy Spirit.
Acts 9:31

Moravian Daily Texts

Dealing with fear

In Psalm 56, from which today's Bible text comes, I discover a development in how David dealt with his fear. At the beginning he wrote: "God, be merciful to me, for people pursue me; they fight and oppress me daily."⁽¹⁾ With this he described the threat and the fear associated with it. Shortly afterwards, it says: "When I am afraid, I hope in you."⁽²⁾ Here David began to counter fear with something - namely hope in God.

Immediately afterwards he wrote: "I will praise God's word; Iwill hope in God and not be afraid. What can men do to me?"⁽³⁾ From this verse, I read that David intended to resist his fear with God's Word and to place God's power above that of men. What began as a declaration of intent ended in a proclamation: "In God I hope and do not fear; what can men do to me?"

The proclamation of fearlessness is therefore at the end of a chain, not the beginning. In relation to us, this can mean When we immerse ourselves in God's word and nature, our faith in his power and his goodness grows; and becomes stronger than anything that instills fear in us.

The teaching text also speaks of fear - not of people, nor of God, but of the fear of the Lord. This refers to respect for God and Jesus Christ. Although the Christians at that time were enjoying a time of peace, the mood could quickly change and trigger a new wave of persecution. Here too, the deep connection to God meant that they did not stop spreading the gospel. Respect for God and the help of the Holy Spirit gave them this unshakeable faith. May God also give us such faith, which is stronger than all fear.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Psalms 56:2 [Luther 2017] (2) Psalms 56:4 [Luther 2017] (3) Psalms 56:5 [Luther 2017]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Samedi, 13.09.2025

Parole biblique
En Dieu j'espère, je ne crains rien ; que peuvent me faire les hommes ?
Psaume 56,12

Texte d'enseignement
L'Église était donc en paix dans toute la Judée, la Galilée et la Samarie ; elle s'édifiait, vivait dans la crainte du Seigneur et se multipliait par l'assistance du Saint-Esprit.
Actes 9.31

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Gérer la peur

Dans le psaume 56, d'où est tiré le texte biblique d'aujourd'hui, je découvre une évolution dans la manière dont David gérait sa peur. Au début, il a écrit : "Dieu, aie pitié de moi, car des hommes me harcèlent ; chaque jour ils me combattent et m'assaillent"⁽¹⁾ , décrivant ainsi la menace et la peur qui en découle. Peu après, on peut lire : "Si j'ai peur, j'espère en toi"⁽²⁾ C'est ici que David a commencé à opposer quelque chose à la peur - à savoir l'espoir en Dieu.

Juste après, il a écrit : "Je me glorifierai de la parole de Dieu ; en Dieu je veux espérer et ne pas craindre. Que peuvent me faire les hommes ?"⁽³⁾ Je lis dans ce verset que David avait l'intention de résister à sa peur par la parole de Dieu et de placer le pouvoir de Dieu au-dessus de celui des hommes. Ce qui commença donc par une déclaration d'intention se termina par une proclamation : "En Dieu j'espère et je ne crains pas ; que peuvent me faire les hommes ?"

La proclamation de l'absence de peur se trouve donc à la fin d'une chaîne, et non au début. Appliqué à nous, cela peut signifier : Si nous nous plongeons dans la parole et la nature de Dieu, notre foi en sa puissance et sa bonté grandit et devient plus forte que tout ce qui nous inspire de la crainte.

Dans le texte d'enseignement, il est également question de crainte - non pas des hommes, ni de Dieu, mais de la crainte du Seigneur. Il s'agit du respect de Dieu et de Jésus-Christ. Certes, les chrétiens de l'époque connaissaient une période de paix, mais l'ambiance pouvait rapidement basculer et déclencher une nouvelle vague de persécution. Là encore, leur lien profond avec Dieu les poussait à ne pas cesser de répandre l'Évangile. Le respect de Dieu et l'assistance du Saint-Esprit leur ont donné cette foi inébranlable. Puisse Dieu nous accorder à nous aussi une telle foi, plus forte que toute crainte.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Psaumes 56,2 [Luther 2017] (2) Psaumes 56,4 [Luther 2017] (3) Psaumes 56,5 [Luther 2017]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Sabato, 13.09.2025

Palabra de la Biblia
Espero en Dios y no temo; ¿qué me harán los hombres?
Salmo 56:12

Texto didáctico
Y la Iglesia estaba en paz por toda Judea, Galilea y Samaria, edificándose y viviendo en el temor del Señor y multiplicándose con la ayuda del Espíritu Santo.
Hechos 9:31

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Lidiando con el temor

En el Salmo 56, del que procede el texto bíblico de hoy, descubro una evolución en la forma en que David afrontaba su miedo. Al principio escribió: "Dios, ten misericordia de mí, porque los hombres me persiguen; cada día me combaten y me afligen"⁽¹⁾ Con esto describía la amenaza y el miedo asociado a ella. Poco después dice: "Cuando tengo miedo, espero en ti"⁽²⁾ Aquí David empezó a contrarrestar el miedo con algo: la esperanza en Dios.

Inmediatamente después escribe: "Alabaré la palabra de Dios; esperaré en Dios y no temeré. ¿Qué pueden hacerme los hombres?"⁽³⁾ De este versículo deduzco que David pretendía resistir a su miedo con la palabra de Dios y situar el poder de Dios por encima del de los hombres. Lo que empezó como una declaración de intenciones terminó en una proclamación: "En Dios espero y no temo; ¿qué pueden hacerme los hombres?".

La proclamación de la intrepidez se sitúa, pues, al final de una cadena, no al principio. En relación con nosotros, esto puede significar Cuando nos sumergimos en la palabra y la naturaleza de Dios, nuestra fe en su poder y su bondad crece y se hace más fuerte que cualquier cosa que nos infunda miedo.

El texto didáctico habla también del temor, no de las personas, ni de Dios, sino del temor del Señor. Se refiere al respeto a Dios y a Jesucristo. Aunque los cristianos de aquella época disfrutaban de un tiempo de paz, el ambiente podía cambiar rápidamente y desencadenar una nueva oleada de persecuciones. También en este caso, la profunda conexión con Dios hizo que no dejaran de difundir el Evangelio. El respeto a Dios y la ayuda del Espíritu Santo les dieron esa fe inquebrantable. Que Dios nos dé también a nosotros esa fe, que es más fuerte que todo temor.

Que tengáis un buen día
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Salmos56:2 [Lutero 2017 ] (2) Salmos 56:4 [Lutero 2017] (3) Salmos 56:5 [Lutero 2017]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Sábado, 13.09.2025

Palavra da Bíblia
Espero em Deus e não temo; que me podem fazer os homens?
Salmo 56:12

Texto didático
Assim, a igreja estava em paz em toda a Judéia, Galileia e Samaria, edificando-se e vivendo no temor do Senhor e multiplicando-se com a ajuda do Espírito Santo.
Atos 9:31

Textos diários da Igreja da Morávia

Lidando com o medo

No Salmo 56, de onde vem o texto bíblico de hoje, descubro um desenvolvimento na forma como Davi lidava com seu medo. No início, ele escreveu: "Deus, tem misericórdia de mim, pois os homens me perseguem; todos os dias eles lutam e me afligem."⁽¹⁾ Com isso, ele descreveu a ameaça e o medo associado a ela. Pouco depois, ele diz: "Quando tenho medo, espero em ti."⁽²⁾ Aqui Davi começou a combater o medo com algo - a saber, a esperança em Deus.

Logo em seguida, ele escreveu: "Louvarei a palavra de Deus; esperarei em Deus e não terei medo. Que me podem fazer os homens?"⁽³⁾ Nesse versículo, leio que Davi pretendia resistir ao seu medo com a palavra de Deus e colocar o poder de Deus acima do poder dos homens. O que começou como uma declaração de intenções terminou em uma proclamação: "Em Deus espero e não temo; que me podem fazer os homens?"

A proclamação da ausência de medo está, portanto, no final de uma cadeia, não no início. Em relação a nós, isso pode significar Quando nos imergimos na palavra e na natureza de Deus, nossa fé em seu poder e bondade cresce e se torna mais forte do que qualquer coisa que nos instigue medo.

O texto didático também fala de temor - não de pessoas, nem de Deus, mas do temor do Senhor. Isso se refere ao respeito a Deus e a Jesus Cristo. Embora os cristãos daquela época estivessem desfrutando de um período de paz, o clima poderia mudar rapidamente e desencadear uma nova onda de perseguição. Também nesse caso, a profunda conexão com Deus fez com que eles não parassem de divulgar o evangelho. O respeito a Deus e a ajuda do Espírito Santo lhes deram essa fé inabalável. Que Deus também nos dê essa fé, que é mais forte do que qualquer medo.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Salmos 56:2 [Lutero 2017] (2) Salmos 56:4 [Lutero 2017] (3) Salmos 56:5 [Lutero 2017]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Sábado, 13.09.2025

Parola della Bibbia
Io spero in Dio e non temo; che cosa possono farmi gli uomini?
Salmo 56:12

Testo didattico
Così la Chiesa era in pace in tutta la Giudea, la Galilea e la Samaria, edificandosi e vivendo nel timore del Signore e moltiplicandosi con l'aiuto dello Spirito Santo.
Atti 9:31

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Affrontare la paura

Nel Salmo 56, da cui proviene il testo biblico di oggi, scopro uno sviluppo nel modo in cui Davide affronta la paura. All'inizio scriveva: "Dio, sii misericordioso con me, perché gli uomini mi perseguitano; ogni giorno mi combattono e mi affliggono"^(1), descrivendo così la minaccia e la paura ad essa associata. Poco dopo, si legge: "Quando ho paura, spero in te"⁽²⁾ Qui Davide inizia a contrastare la paura con qualcosa, ossia la speranza in Dio.

Subito dopo scrive: "Loderò la parola di Dio, spererò in Dio e non avrò paura. Che cosa possono farmi gli uomini?"⁽³⁾ Da questo versetto leggo che Davide intendeva resistere alla sua paura con la parola di Dio e porre la potenza di Dio al di sopra di quella degli uomini. Quella che era iniziata come una dichiarazione d'intenti si conclude con una proclamazione: "In Dio spero e non temo; che cosa possono farmi gli uomini?".

La proclamazione dell'assenza di paura si trova quindi alla fine di una catena, non all'inizio. In relazione a noi, questo può significare Quando ci immergiamo nella parola e nella natura di Dio, la nostra fede nella sua potenza e bontà cresce e diventa più forte di tutto ciò che ci incute paura.

Il testo dell'insegnamento parla anche di timore - non delle persone, né di Dio, ma del timore del Signore. Questo si riferisce al rispetto per Dio e per Gesù Cristo. Sebbene i cristiani di quel tempo stessero godendo di un periodo di pace, lo stato d'animo poteva rapidamente cambiare e scatenare una nuova ondata di persecuzioni. Anche in questo caso, il profondo legame con Dio fece sì che non smettessero di diffondere il Vangelo. Il rispetto per Dio e l'aiuto dello Spirito Santo diedero loro questa fede incrollabile. Che Dio dia anche a noi questa fede, che è più forte di ogni paura.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Salmi 56:2 [Lutero 2017] (2) Salmi 56:4 [Lutero 2017] (3) Salmi 56:5 [Lutero 2017]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Суббота, 13.09.2025

Слово из Библии
Я надеюсь на Бога и не боюсь; что могут сделать мне люди?
Псалом 56:12

Текст учения
Итак, церковь успокоилась по всей Иудее и Галилее и Самарии, созидая себя и живя в страхе Господнем и умножаясь при содействии Святого Духа.
Деяния 9:31

Ежедневные тексты Моравской церкви

Борьба со страхом

В Псалме 56, из которого взят сегодняшний библейский текст, я обнаружил развитие того, как Давид справлялся со своим страхом. Вначале он написал: "Боже, будь милостив ко мне, ибо люди преследуют меня; они воюют и притесняют меня ежедневно"⁽¹⁾ Таким образом он описал угрозу и связанный с ней страх. Вскоре после этого говорится: "Когда я боюсь, я надеюсь на Тебя".⁽²⁾ Здесь Давид начал противопоставлять страху нечто - а именно надежду на Бога.

Сразу же после этого он написал: "Буду хвалить слово Божие; буду надеяться на Бога и не бояться. Что могут сделать мне люди?"⁽³⁾ Из этого стиха я понял, что Давид намеревался противостоять своему страху с помощью Божьего слова и поставить Божью силу выше человеческой. То, что началось как декларация о намерениях, закончилось провозглашением: "На Бога я надеюсь и не боюсь; что могут сделать мне люди?"

Таким образом, провозглашение бесстрашия находится в конце цепи, а не в начале. По отношению к нам это может означать следующее Когда мы погружаемся в Божье Слово и природу, наша вера в Его силу и благость растет и становится сильнее, чем все, что вселяет в нас страх.

В учебном тексте также говорится о страхе - не перед людьми, не перед Богом, а о страхе Господнем. Это означает уважение к Богу и Иисусу Христу. Хотя в то время христиане наслаждались мирным временем, настроение могло быстро измениться и вызвать новую волну гонений. Но и здесь глубокая связь с Богом не помешала им распространять Евангелие. Уважение к Богу и помощь Святого Духа давали им эту непоколебимую веру. Пусть Бог даст и нам такую веру, которая сильнее любого страха.

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Псалмы 56:2 [Лютер 2017] (2) Псалмы 56:4 [Лютер 2017] (3) Псалмы 56:5 [Лютер 2017]

Думки про моравські щоденні тексти за Субота, 13.09.2025

Слово з Біблії
Я надіюся на Бога і не боюся, що можуть зробити мені люди?
Псалом 56:12

Навчальний текст
І була Церква в мирі по всій Юдеї, Галілеї та Самарії, будуючись і живучи в страху Господньому, і примножуючись силою Святого Духа.
Дії 9:31

Щоденні тексти Моравської церкви

Боротьба зі страхом

У 56-му псалмі, з якого походить сьогоднішній біблійний текст, я відкрив для себе розвиток того, як Давид боровся зі своїм страхом. На початку він пише: "Боже, будь милостивий до мене, бо люди переслідують мене, щодня вони б'ються і мучать мене"⁽¹⁾ Цим він описує загрозу і пов'язаний з нею страх. Незабаром після цього він пише: "Коли я боюся, то надіюся на Тебе"⁽²⁾. Тут Давид почав протиставляти страху щось, а саме надію на Бога.

Відразу після цього він пише: "Буду хвалити слово Боже, буду сподіватися на Бога і не буду боятися. Що можуть зробити мені люди?"⁽³⁾ З цього вірша я читаю, що Давид мав намір протистояти своєму страху за допомогою Божого слова і поставити Божу силу вище людської. Те, що почалося як декларація намірів, закінчилося проголошенням: "На Бога надіюся і не боюся, що можуть зробити мені люди?"

Отже, проголошення безстрашності знаходиться в кінці ланцюга, а не на початку. Стосовно нас це може означати Коли ми занурюємося в Боже слово і природу, наша віра в Його силу і доброту зростає і стає сильнішою за все, що вселяє в нас страх.

У навчальному тексті також говориться про страх - не перед людьми, не перед Богом, а про страх Господній. Мається на увазі повага до Бога та Ісуса Христа. Хоча християни в той час насолоджувалися мирним часом, настрій міг швидко змінитися і викликати нову хвилю переслідувань. І тут глибокий зв'язок з Богом означав, що вони не припиняли поширювати Євангеліє. Повага до Бога і допомога Святого Духа давали їм цю непохитну віру. Нехай і нам Бог дарує таку віру, яка сильніша за будь-який страх.

Благословенного вам дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Псалми 56:2 [Лютер 2017] (2) Псалми 56:4 [Лютер 2017] (3) Псалми 56:5 [Лютер 2017]

13.09.2025 ,يوم السبت خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

أنا أرجو الله ولا أخاف، ماذا يستطيع الناس أن يفعلوا بي؟
مزمور 56:12

نص تعليمي:

وهكذا عمّ السلام الكنيسة في كل اليهودية والجليل والسامرة، وبنيت الكنيسة في مخافة الرب وتكاثرت بمعونة الروح القدس.
أعمال الرسل 9: 31

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

التعامل مع الخوف

في المزمور السادس والخمسين، الذي يأتي منه مقطع اليوم من الكتاب المقدس، أكتشف تطورًا في كيفية تعامل داود مع خوفه. فقد كتب في البداية: "يا رب ارحمني يا الله لأن الناس يطاردونني، كل يوم يحاربونني ويصيبونني"^[1]، وبهذا وصف التهديد والخوف المرتبط به. وبعد ذلك بقليل يقول: "إِنْ خِفْتُ فَأَرْجُوكَ"^[2]، وهنا بدأ داود يقابل الخوف بشيء ما - أي الرجاء في الله

وبعدها مباشرة كتب: "أُسَبِّحُ كَلِمَةَ اللهِ، وَأَرْجُو اللهَ وَلاَ أَخَافُ. ماذا يستطيع البشر أن يفعلوا بي"^[3] من هذه الآية أقرأ أن داود كان ينوي أن يقاوم خوفه بكلمة الله وأن يضع قوة الله فوق قوة البشر. فما بدأ بإعلان النية انتهى بإعلان: "في الله أرجو ولا أخاف، فماذا يستطيع البشر أن يفعلوا بي"، وبالتالي فإن إعلان عدم الخوف هو في نهاية السلسلة وليس في بدايتها. بالنسبة لنا، يمكن أن يعني هذا عندما نغمر أنفسنا في كلمة الله وطبيعته، ينمو إيماننا بقدرته وصلاحه، ويصبح أقوى من أي شيء يغرس فينا الخوف.

النص التعليمي يتحدث أيضًا عن الخوف، ليس من الناس ولا من الله، بل من مخافة الرب. وهذا يشير إلى احترام الله ويسوع المسيح. على الرغم من أن المسيحيين في ذلك الوقت كانوا ينعمون بفترة سلام، إلا أن المزاج سرعان ما كان يمكن أن يتغير ويؤدي إلى موجة جديدة من الاضطهاد. هنا أيضًا، كان الارتباط العميق بالله يعني أنهم لم يتوقفوا عن نشر الإنجيل. لقد منحهم احترام الله ومعونة الروح القدس هذا الإيمان الذي لا يتزعزع. فليمنحنا الله أيضًا مثل هذا الإيمان، الذي هو أقوى من كل خوف. Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] مز 56: 2 [لوثر 2017] [2] مز 56: 4 [لوثر 2017] [3] مز 56: 5 [لوثر 2017]

Gedanken zur Losung für Freitag, den 12.09.2025

Losungswort
Fürchte dich nicht vor plötzlichem Schrecken; denn der HERR ist deine Zuversicht.
Sprüche 3,25.26

Lehrtext
Als die Jünger Jesus auf dem See gehen sahen, erschraken sie, weil sie meinten, es sei ein Gespenst, und sie schrien vor Angst. Sogleich aber redete Jesus mit ihnen: Seid getrost, ich bin es. Fürchtet euch nicht!
Matthäus 14,26-27

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Zuversicht

Der Satz, aus dem das heutige Losungswort stammt, lautet vollständig: „Fürchte dich nicht vor plötzlichem Schrecken noch vor dem Verderben der Frevler, wenn es über sie kommt; denn der HERR ist deine Zuversicht; er behütet deinen Fuß, dass er nicht gefangen werde.“⁽¹⁾ Hier ist nicht nur allgemein von einem plötzlichen Erschrecken bei einer Katastrophe die Rede. Vielmehr ist es ein Hinweis darauf, dass Gott die Seinen bewahren will, wenn über diejenigen, die ihn missachten, sein Gericht hereinbricht.

Ein starkes Beispiel hierfür ist die Bewahrung der Israeliten in Ägypten, als Gott einen Todesengel sandte, der alle männlichen Erstgeborenen töten sollte. Wer jedoch gemäß der Anordnung des Mose seine Türpfosten mit dem Blut eines Lammes bestrichen hatte, an dessen Haus ging der Engel vorüber.⁽²⁾ Die Israeliten waren also nicht einfach kollektiv ausgeklammert. Sie befanden sich mitten im Zentrum des Geschehens, denn der Todesengel kam auch zu ihren Häusern. Es gab keine Fluchtmöglichkeit – was zählte, war das persönliche Vertrauen auf Gott, das sich darin zeigte, ob die Schwelle eines Hauses mit dem Blut des Lammes bestrichen war.

Nun leben wir in einer Welt, in der uns täglich Schreckensszenarien gezeigt werden: Kriege, Hungersnöte, Gewalt, Naturkatastrophen. Da kann man es schon mit der Angst zu tun bekommen. Wo ist da Gottes Hilfe für die Seinen? Ich meine, wir finden sie, wenn wir uns an Jesus Christus halten und mit ihm leben.

Im Lehrtext sehen wir die Jünger, die auf dem See Genezareth in Seenot geraten waren und Jesus für ein Gespenst hielten, da er auf dem Wasser ging. Angst erzeugt oft weitere Ängste. Doch Jesus stellte klar: „Seid getrost, ich bin es. Fürchtet euch nicht!“ Ich bin überzeugt: Auch heute ist Jesus bei uns. Er ist das Lamm Gottes, das uns schützt.⁽³⁾

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) Spr. 3,25-26 [Luther 2017] (2) 2.Mose 12,21-23 (3) Joh. 1,29

Gebet:
Herr Jesus Christus, ich danke dir, dass wir in dir immer eine Hoffnung und Zuversicht haben, auch mitten im Sturm. Hilf mir, dir auch dann zu vertrauen, wenn ich keinen Ausweg mehr sehe. Ich danke dir für deine Gegenwart in meinem Leben. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Friday, 12.09.2025

Word from the Bible
Do not be afraid of sudden terror, for the LORD is your confidence.
Proverbs 3:25, 26

Teaching text
When the disciples saw Jesus walking on the lake, they were terrified because they thought it was a ghost, and they cried out in fear. But Jesus immediately spoke to them: "Be of good cheer, it is I. Do not be afraid!
Matthew 14:26-27

Moravian Daily Texts

Confidence

The sentence from which today's Bible text is taken reads in full: "Do not be afraid of sudden terror, nor of the destruction of the wicked when it comes upon them, for the Lord is your confidence; he will keep your foot from being snared."⁽¹⁾ This is not just a general reference to sudden terror when disaster strikes. Rather, it is an indication that God wants to preserve his own when his judgment falls on those who disregard him.

A strong example of this is the preservation of the Israelites in Egypt, when God sent an angel of death to kill all male firstborns. However, the angel passed by the house of those who had smeared their doorposts with the blood of a lamb in accordance with Moses' instructions.⁽²⁾ The Israelites were therefore not simply collectively excluded. They were right at the center of the action, because the angel of death also came to their homes. There was no possibility of escape - what counted was personal trust in God, which was demonstrated by whether the threshold of a house was smeared with the blood of the lamb.

We now live in a world in which we are shown horror scenarios on a daily basis: Wars, famines, violence, natural disasters. It can be quite frightening. Where is God's help for his own? I think we find it when we cling to Jesus Christ and live with him.

In the teaching text, we see the disciples who were in distress on the Sea of Galilee and thought Jesus was a ghost because he was walking on the water. Fear often generates further fears. But Jesus made it clear: "Be of good cheer, it is I. Do not be afraid!" I am convinced that Jesus is with us today too. He is the Lamb of God who protects us.⁽³⁾

Wishing you a blessed day
Angela Mumssen

(1) Proverbs 3:25-26 [Luther 2017] (2) Exodus 12:21-23 (3) John 1:29

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Vendredi, 12.09.2025

Parole biblique
Ne crains pas une terreur soudaine, car l'Éternel est ton refuge.
Proverbes 3.25.26

Texte pédagogique
Lorsque les disciples virent Jésus marcher sur le lac, ils furent effrayés, pensant qu'il s'agissait d'un fantôme, et ils poussèrent des cris de peur. Mais aussitôt, Jésus leur parla : "Prenez courage, c'est moi. N'ayez pas peur !
Matthieu 14,26-27

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Confiance

La phrase d'où est tirée la parole biblique d'aujourd'hui est complète : "Ne crains pas une frayeur soudaine, ni la ruine des méchants quand elle viendra sur eux ; car l'Éternel est ton refuge, il garde ton pied de peur qu'il ne soit pris"⁽¹⁾ Il n'est pas seulement question ici, de manière générale, d'une frayeur soudaine lors d'une catastrophe. Il s'agit plutôt d'une indication que Dieu veut préserver les siens lorsque son jugement s'abat sur ceux qui le méprisent.

Un exemple fort de cela est la préservation des Israélites en Égypte, lorsque Dieu a envoyé un ange de la mort qui devait tuer tous les premiers-nés mâles. Cependant, ceux qui avaient enduit les montants de leur porte du sang d'un agneau, conformément à l'ordre de Moïse, ont vu l'ange passer devant leur maison.⁽²⁾ Les Israélites n'étaient donc pas simplement mis à l'écart collectivement. Ils se trouvaient au cœur de l'événement, car l'ange de la mort s'est également rendu dans leurs maisons. Il n'y avait pas de possibilité de fuite - ce qui comptait, c'était la confiance personnelle en Dieu, qui se manifestait par le fait que le seuil d'une maison était enduit du sang de l'agneau.

Aujourd'hui, nous vivons dans un monde où des scénarios d'horreur nous sont présentés quotidiennement : Guerres, famines, violence, catastrophes naturelles. Il y a de quoi avoir peur. Où se trouve alors l'aide de Dieu pour les siens ? Je pense que nous la trouvons en nous accrochant à Jésus-Christ et en vivant avec lui.

Dans le texte didactique, nous voyons les disciples en détresse sur le lac de Galilée, qui ont pris Jésus pour un fantôme parce qu'il marchait sur l'eau. La peur engendre souvent d'autres peurs. Mais Jésus a été clair : "Prenez courage, c'est moi. N'ayez pas peur !" J'en suis convaincu : aujourd'hui encore, Jésus est avec nous. Il est l'agneau de Dieu qui nous protège⁽³⁾.

Je vous souhaite une journée bénie
Angela Mumssen

(1) Proverbes 3,25-26 [Luther 2017] (2) Exode 12,21-23 (3) Jean 1,29

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Venerdì, 12.09.2025

Palabra de la Biblia
No temas el terror repentino, porque el SEÑOR es tu confianza.
Proverbios 3:25, 26

Texto didáctico
Cuando los discípulos vieron a Jesús caminando sobre el lago, se aterrorizaron porque pensaron que era un fantasma, y gritaron de miedo. Pero Jesús les habló en seguida: "Tened ánimo, soy yo. No tengáis miedo.
Mateo 14:26-27

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Confianza

La frase de la que procede el texto bíblico de hoy dice así : "No temas el terror repentino, ni la destrucción de los impíos cuando les sobrevenga, porque el Señor es tu confianza; él evitará que tu pie caiga en la trampa"⁽¹⁾ No se trata sólo de una referencia general al terror repentino cuando sobreviene un desastre. Más bien es una indicación de que Dios quiere proteger a los suyos cuando su juicio caiga sobre quienes le desprecian.

Un claro ejemplo de ello es la preservación de los israelitas en Egipto, cuando Dios envió un ángel de la muerte para matar a todos los primogénitos varones. Sin embargo, el ángel pasó por delante de la casa de aquellos que habían untado las jambas de sus puertas con la sangre de un cordero, de acuerdo con las instrucciones de Moisés⁽²⁾ . Por tanto, los israelitas no fueron simplemente excluidos colectivamente. Estaban justo en el centro de la acción, porque el ángel de la muerte también llegó a sus casas. No había posibilidad de escapar - lo que contaba era la confianza personal en Dios, que se demostraba si el umbral de una casa estaba cubierto con la sangre del cordero.

Ahora vivimos en un mundo en el que se nos muestran escenarios de horror a diario: Guerras, hambrunas, violencia, desastres naturales. Puede ser bastante aterrador. ¿Dónde está la ayuda de Dios para los suyos? Creo que la encontramos cuando nos aferramos a Jesucristo y vivimos con Él.

En el texto didáctico, vemos a los discípulos que estaban angustiados en el mar de Galilea y pensaban que Jesús era un fantasma porque caminaba sobre las aguas. El miedo suele generar más miedos. Pero Jesús lo dejó claro: "Tened ánimo, soy yo. No tengáis miedo". Estoy convencido de que Jesús también está con nosotros hoy. Él es el Cordero de Dios que nos protege⁽³⁾.

Os deseo un día lleno de bendiciones
Angela Mumssen

(1) Proverbios 3:25-26 [Lutero 2017] (2) Éxodo 12:21-23 (3) Juan 1:29

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Viernes, 12.09.2025

Palavra da Bíblia
Não tenha medo do terror repentino, pois o Senhor é a sua confiança.
Provérbios 3:25, 26

Texto didático
Quando os discípulos viram Jesus andando no lago, ficaram apavorados porque pensaram que era um fantasma e gritaram de medo. Mas Jesus imediatamente falou com eles: "Tenham bom ânimo, sou eu. Não tenham medo!
Mateus 14:26-27

Textos diários da Igreja da Morávia

Confiança

A frase da qual o texto bíblico de hoje foi extraído diz o seguinte: "Não temas o terror repentino, nem a destruição dos ímpios quando vier sobre eles, porque o Senhor é a tua confiança; ele guardará o teu pé de ser enlaçado."⁽¹⁾ Essa não é apenas uma referência geral ao terror repentino quando ocorre um desastre. Em vez disso, é uma indicação de que Deus quer proteger os seus quando seu julgamento recair sobre aqueles que o ignoram.

Um forte exemplo disso é a preservação dos israelitas no Egito, quando Deus enviou um anjo da morte para matar todos os primogênitos do sexo masculino. No entanto, o anjo passou pela casa daqueles que haviam untado as ombreiras das portas com o sangue de um cordeiro, de acordo com as instruções de Moisés.⁽²⁾ Portanto, os israelitas não foram simplesmente excluídos coletivamente. Eles estavam bem no centro da ação, porque o anjo da morte também foi às suas casas. Não havia possibilidade de fuga - o que contava era a confiança pessoal em Deus, que era demonstrada pelo fato de a soleira de uma casa estar coberta com o sangue do cordeiro.

Atualmente, vivemos em um mundo em que nos são mostrados cenários de horror diariamente: Guerras, fome, violência, desastres naturais. Isso pode ser bastante assustador. Onde está a ajuda de Deus para os seus? Acho que a encontramos quando nos apegamos a Jesus Cristo e vivemos com ele.

No texto didático, vemos os discípulos que estavam aflitos no Mar da Galileia e pensaram que Jesus era um fantasma porque estava andando sobre as águas. O medo geralmente gera outros medos. Mas Jesus deixou claro: "Tenham bom ânimo, sou eu. Não tenham medo!" Estou convencido de que Jesus também está conosco hoje. Ele é o Cordeiro de Deus que nos protege.⁽³⁾

Desejo a você um dia abençoado
Angela Mumssen

(1) Provérbios 3:25-26 [Lutero 2017] (2) Êxodo 12:21-23 (3) João 1:29

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Sexta-feira, 12.09.2025

Parola della Bibbia
Non temere il terrore improvviso, perché il Signore è la tua sicurezza.
Proverbi 3:25, 26

Testo didattico
Quando i discepoli videro Gesù camminare sul lago, furono terrorizzati perché pensarono che fosse un fantasma e gridarono per la paura. Ma Gesù parlò subito loro: "Rallegratevi, sono io. Non abbiate paura!
Matteo 14:26-27

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Fiducia

La frase da cui è tratto il testo biblico di oggi recita per intero: "Non abbiate paura del terrore improvviso, né della distruzione degli empi quando viene su di loro, perché il Signore è la vostra sicurezza; egli impedirà che il vostro piede sia impigliato"^(1). È piuttosto un'indicazione del fatto che Dio vuole proteggere i suoi quando il suo giudizio cade su coloro che lo ignorano.

Un forte esempio di ciò è la preservazione degli Israeliti in Egitto, quando Dio inviò un angelo della morte per uccidere tutti i primogeniti maschi. Tuttavia, l'angelo passò davanti alla casa di coloro che avevano imbrattato gli stipiti con il sangue di un agnello, secondo le istruzioni di Mosè.⁽²⁾ Gli Israeliti non furono quindi semplicemente esclusi collettivamente. Erano proprio al centro dell'azione, perché l'angelo della morte arrivò anche nelle loro case. Non c'era possibilità di fuga: ciò che contava era la fiducia personale in Dio, dimostrata dal fatto che la soglia di una casa fosse coperta dal sangue dell'agnello.

Oggi viviamo in un mondo in cui ci vengono mostrati quotidianamente scenari di orrore: Guerre, carestie, violenza, disastri naturali. Può essere abbastanza spaventoso. Dov'è l'aiuto di Dio per i suoi? Penso che lo troviamo quando ci aggrappiamo a Gesù Cristo e viviamo con lui.

Nel testo dell'insegnamento, vediamo i discepoli che erano in difficoltà sul mare di Galilea e pensavano che Gesù fosse un fantasma perché camminava sulle acque. La paura spesso genera altre paure. Ma Gesù è stato chiaro: "State allegri, sono io. Non abbiate paura!". Sono convinto che Gesù sia con noi anche oggi. È l'Agnello di Dio che ci protegge.⁽³⁾

Vi auguro una giornata benedetta
Angela Mumssen

(1) Proverbi 3:25-26 [Lutero 2017] (2) Esodo 12:21-23 (3) Giovanni 1:29

Размышления о моравских ежедневных текстах на Пятница, 12.09.2025

Слово из Библии
Не бойся внезапного ужаса, ибо Господь - уверенность твоя.
Притчи 3:25, 26

Обучающий текст
Когда ученики увидели Иисуса, идущего по озеру, они испугались, подумав, что это призрак, и в страхе закричали. Но Иисус тут же обратился к ним: "Радуйтесь, это Я. Не бойтесь!
Матфея 14:26-27

Ежедневные тексты Моравской церкви

Уверенность

Предложение, из которого взят сегодняшний библейский текст, гласит: "Не бойся внезапного ужаса и погибели нечестивых, когда она постигнет их, ибо Господь - уверенность твоя; Он сохранит ноги твои от уловления"⁽¹⁾ Это не просто общая ссылка на внезапный ужас при наступлении бедствия. Скорее, это указание на то, что Бог хочет защитить своих, когда Его суд обрушится на тех, кто пренебрегает Им.

Ярким примером этого является сохранение израильтян в Египте, когда Бог послал ангела смерти, чтобы убить всех первенцев мужского пола. Однако ангел прошел мимо дома тех, кто обмазал косяки своих дверей кровью ягненка в соответствии с указаниями Моисея.⁽²⁾ Таким образом, израильтяне не просто были исключены коллективно. Они оказались в самом центре событий, потому что ангел смерти пришел и в их дома. Возможности спастись не было - важна была личная вера в Бога, которая проявлялась в том, был ли порог дома покрыт кровью агнца.

Сегодня мы живем в мире, в котором нам ежедневно показывают ужасные сценарии: Войны, голод, насилие, стихийные бедствия. Это может быть довольно пугающим. Где же Божья помощь для своих? Я думаю, что мы находим ее, когда прилепляемся к Иисусу Христу и живем с Ним.

В учебном тексте мы видим учеников, которые терпели бедствие на Галилейском море и думали, что Иисус - призрак, потому что Он ходил по воде. Страх часто порождает новые страхи. Но Иисус ясно сказал: "Не бойтесь, это Я. Не бойтесь!" Я убежден, что Иисус и сегодня с нами. Он - Агнец Божий, который защищает нас.⁽³⁾

Желаю вам благословенного дня
Angela Mumssen

(1) Притчи 3:25-26 [Лютер 2017] (2) Исход 12:21-23 (3) Иоанна 1:29

Думки про моравські щоденні тексти за Пятница, 12.09.2025

Слово з Біблії
Не бійтеся раптового жаху, бо Господь - ваша надія.
Приповістей 3:25, 26

Навчальний текст
Коли учні побачили Ісуса, що йшов по озеру, вони злякалися, бо подумали, що це привид, і закричали від страху. Але Ісус одразу ж промовив до них: "Не бійтеся, це Я. Не бійтеся! Не бійтеся!
Матвія 14:26-27

Щоденні тексти Моравської церкви

Впевненість

Речення, з якого взято сьогоднішній біблійний текст, повністю звучить так: "Не бійтеся раптового жаху, ані погибелі беззаконників, коли вона прийде на них, бо Господь - уповання ваше, Він збереже ногу вашу від пастки"⁽¹⁾ Це не просто загальне посилання на раптовий жах, коли трапляється катастрофа. Це радше вказівка на те, що Бог хоче захистити своїх, коли Його суд падає на тих, хто нехтує Ним.

Яскравим прикладом цього є збереження ізраїльтян в Єгипті, коли Бог послав ангела смерті, щоб убити всіх первістків чоловічої статі. Однак ангел пройшов повз будинок тих, хто намастив свої одвірки кров'ю ягняти відповідно до інструкцій Мойсея.⁽²⁾ Таким чином, ізраїльтяни не були просто колективно виключені. Вони опинилися в самому центрі подій, бо ангел смерті прийшов і до їхніх домівок. Не було жодної можливості втекти - важлива була особиста довіра до Бога, яка проявлялася в тому, чи був поріг будинку вкритий кров'ю ягняти.

Зараз ми живемо у світі, в якому нам щодня показують сценарії жахів: Війни, голод, насильство, стихійні лиха. Це може бути дуже страшно. Де ж Божа допомога для своїх? Я думаю, що ми знаходимо її, коли тримаємося Ісуса Христа і живемо з Ним.

У навчальному тексті ми бачимо учнів, які потрапили в біду на Галілейському морі і подумали, що Ісус був примарою, тому що він ходив по воді. Страх часто породжує нові страхи. Але Ісус чітко сказав: "Не бійтеся, це Я. Не бійтеся . Не бійтеся!" Я переконаний, що Ісус і сьогодні з нами. Він - Агнець Божий, який захищає нас.⁽³⁾

Бажаю вам благословенного дня
Angela Mumssen

(1) Приповісті 3:25-26 [Лютер 2017] (2) Вихід 12:21-23 (3) Івана 1:29

12.09.2025 ,الجمعة خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

لا تخافوا من الرعب المفاجئ، لأن الرب هو ثقتكم.
أمثال 3: 25:3، 26

نص تعليمي:

عندما رأى التلاميذ يسوع يسوع ماشيًا على البحيرة، خافوا لأنهم ظنوا أنه شبح، فصرخوا خوفًا. لكن يسوع قال لهم في الحال: "اِبْتَهِجُوا، أَنَا هُوَ. لا تخافوا!
إنجيل متى 14: 26-27

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

الثقة

الجملة المأخوذ منها هذا المقطع من الكتاب المقدس اليوم نصها بالكامل: "لا تخافوا من الرعب المفاجئ، ولا من هلاك الأشرار عندما يحل بهم لأن الرب هو ثقتكم وهو يحفظ أقدامكم من أن تُفخخخ"^[1] هذه ليست مجرد إشارة عامة إلى الرعب المفاجئ عند وقوع الكارثة. بل هي إشارة إلى أن الله يريد أن يحفظ خاصته عندما تقع دينونته على أولئك الذين يتجاهلونه، ومثال قوي على ذلك هو حفظ بني إسرائيل في مصر، عندما أرسل الله ملاك الموت ليقتل كل الذكور الأبكار. ومع ذلك، مر الملاك على بيت أولئك الذين لطخوا أعمدة أبوابهم بدم خروف، وفقًا لتعليمات موسى.^[2] لذلك لم يكن بنو إسرائيل مستبعدين بشكل جماعي. لقد كانوا في قلب الحدث، لأن ملاك الموت جاء أيضًا إلى بيوتهم. لم يكن هناك إمكانية للهروب - ما كان يُعتد به هو الثقة الشخصية في الله، والتي ظهرت من خلال ما إذا كانت عتبة البيت ملطخة بدم الحمل.

الآن نحن نعيش في عالم تظهر لنا فيه سيناريوهات مرعبة بشكل يومي: الحروب والمجاعات والعنف والكوارث الطبيعية. قد يكون الأمر مخيفًا للغاية. أين مساعدة الله لخاصته؟ أعتقد أننا نجدها عندما نتشبث بيسوع المسيح ونعيش معه.

في النص التعليمي، نرى التلاميذ الذين كانوا في ضيق على بحر الجليل وظنوا أن يسوع شبح لأنه كان يمشي على الماء. غالبًا ما يولد الخوف مزيدًا من المخاوف. لكن يسوع أوضح الأمر: "أَبْشِرُوا، أَنَا هُوَ. لا تخافوا!". أنا مقتنع بأن يسوع معنا اليوم أيضًا. إنه حمل الله الذي يحمينا.^[3]

تمنياتنا بيوم مبارك
Angela Mumssen

[1] الأمثال 3: 25-26 [لوثر 2017] [2] سفر الخروج 12: 21-23 [3] يوحنا 1: 29

Gedanken zur Losung für Donnerstag, den 11.09.2025

Losungswort
Ich bin der HERR. Was ich rede, das soll geschehen und sich nicht lange hinausziehen.
Hesekiel 12,25

Lehrtext
Da nun die Schrift voraussah, dass Gott die Völker aus Glauben gerecht machen würde, hat sie dem Abraham das Evangelium im Voraus verkündigt: In dir werden alle Völker gesegnet werden.
Galater 3,8

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Es wird geschehen

Das heutige Losungswort hatte einen konkreten Anlass. Der Prophet Hesekiel kündigte Gottes Gericht über Israel und Juda an: Ihre Städte würden verwüstet und sie in das Land der Chaldäer weggeführt werden. Allerdings wurde den Worten des Propheten nicht geglaubt. Vielmehr sagten sich die Leute: „Die Zeit vergeht, und es wird nichts aus der Weissagung.“⁽¹⁾ Dem widersprach Gott mit den Worten: „Ich bin der HERR. Was ich rede, das soll geschehen und sich nicht lange hinausziehen.“

Bis heute warten Christen auf die Wiederkehr Jesu Christi und auf das damit verbundene Gericht Gottes. Allerdings brauchen wir uns als Christen nicht davor fürchten. Im Lehrtext heißt es, dass schon seit Abraham bekannt war, dass Gott die Völker aus Glauben gerecht machen würde. Ganz deutlich wurde Jesus Christus, als er sagte: „Ich versichere euch: Wer auf mein Wort hört und dem glaubt, der mich gesandt hat, der hat das ewige Leben. Auf ihn kommt keine Verurteilung mehr zu; er hat den Schritt vom Tod ins Leben getan.“⁽²⁾ Wir dürfen uns also auf den Tag seiner Wiederkehr freuen.

Nun warten Christen schon sehr lange darauf – und mehr und mehr macht sich mitunter auch der Zweifel breit, ob dieser Tag wirklich kommen wird. Jesus spricht aber nicht nur von einer fernen Zukunft. Wer ihm und seinen Worten glaubt, hat den Schritt vom Tod ins Leben getan. Das ist etwas, was sofort geschieht – nicht erst später. „Leben“ bedeutet hier nach meiner Erkenntnis, dass jemand wieder mit Gott verbunden ist. Und genau diese Verbindung nährt die Hoffnung, dass am Ende alles so kommen wird, wie Gott es vorhergesagt hat. Das ist sozusagen unser Geheimnis: Von außen sieht es aus, als ob alles so weitergeht wie zuvor. Doch in der Verbindung mit Gott erhalten wir die Gewissheit, dass sich sein Wort erfüllen wird. Daran lasst uns festhalten.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Eze. 12,22 [Luther 2017] (2) Joh. 5,24 [Neue Genfer Übersetzung]

Gebet:
Vater im Himmel, ich danke dir, dass alles, was du vorhergesagt hast, auch eintreffen wird. Diese Gewissheit gerät aber ab und zu ins Wanken. So bitte ich dich, dass du mir und uns allen immer wieder neu begegnest und neu unseren Glauben und unsere Hoffnung entfachst. Das bitte ich in Jesu Christi Namen, Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Thursday, 11.09.2025

Word from the Bible
I am the LORD. What I speak shall be done, and it shall not be long in coming.
Ezekiel 12:25

Teaching text
Since the Scriptures foretold that God would justify the nations by faith, they proclaimed the gospel to Abraham in advance: In you all nations will be blessed.
Galatians 3:8

Moravian Daily Texts

It will happen

Today's Bible passage had a specific reason. The prophet Ezekiel announced God's judgment on Israel and Judah: Their cities would be laid waste and they would be carried away to the land of the Chaldeans. However, the prophet's words were not believed. Rather, the people said to themselves: "Time is passing, and nothing will come of the prophecy."⁽¹⁾ God contradicted this with the words: "I am the LORD. What I speak will come to pass and will not be long in coming."

To this day, Christians are still waiting for the return of Jesus Christ and the associated judgment of God. However, as Christians we need not fear this. The teaching text states that it has been known since Abraham that God would justify the nations by faith. Jesus Christ was very clear when he said: "I assure you: Whoever listens to my word and believes him who sent me has eternal life. There is no longer any condemnation for him; he has passed from death to life."⁽²⁾ We can therefore look forward to the day of his return.

Christians have been waiting for this for a very long time - and more and more doubt is spreading as to whether this day will really come. But Jesus is not just talking about a distant future. Those who believe him and his words have taken the step from death to life. This is something that happens immediately - not later. In my view, "life" here means that someone is reconnected with God. And it is precisely this connection that nourishes the hope that in the end everything will turn out as God has predicted. This is our secret, so to speak: from the outside, it looks as if everything will continue as before. But in our connection with God, we receive the certainty that his word will be fulfilled. Let us hold on to that.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ezekiel 12:22 [Luther 2017] (2) John 5:24 [New Geneva Translation]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Jeudi, 11.09.2025

Parole biblique
Je suis l'Éternel. Ce que je dis s'accomplira, et ne tardera pas à s'accomplir.
Ézéchiel 12.25

Texte d'enseignement
Or, comme l'Écriture prévoyait que Dieu justifierait les nations par la foi, elle a annoncé d'avance l'Évangile à Abraham : Toutes les nations seront bénies en toi.
Galates 3.8

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Cela se fera

La parole biblique d'aujourd'hui avait un motif concret. Le prophète Ezéchiel a annoncé le jugement de Dieu sur Israël et Juda : Leurs villes seraient dévastées et ils seraient emmenés en captivité dans le pays des Chaldéens. Cependant, les paroles du prophète n'ont pas été crues. Au contraire, les gens se disaient : "Le temps passe, et il n'y a pas de suite à la prophétie"⁽¹⁾, ce à quoi Dieu s'opposait en disant : "Je suis l'Éternel. Ce que je dis s'accomplira, et ne tardera pas à s'accomplir".

Aujourd'hui encore, les chrétiens attendent le retour de Jésus-Christ et le jugement de Dieu qui l'accompagne. Toutefois, en tant que chrétiens, nous ne devons pas en avoir peur. Dans le texte d'enseignement, il est dit qu'il était déjà connu depuis Abraham que Dieu rendrait les nations justes par la foi. Jésus-Christ a été très clair lorsqu'il a dit : "Je vous assure : Celui qui écoute ma parole et croit en celui qui m'a envoyé a la vie éternelle. Il n'y a plus de condamnation pour lui ; il a fait le pas de la mort à la vie"⁽²⁾ Nous pouvons donc nous réjouir du jour de son retour.

Or, les chrétiens l'attendent depuis très longtemps - et de plus en plus, le doute s'installe parfois quant à l'arrivée réelle de ce jour. Mais Jésus ne parle pas seulement d'un avenir lointain. Celui qui croit en lui et en ses paroles a fait le pas de la mort à la vie. C'est quelque chose qui se produit immédiatement - pas plus tard. Selon mes connaissances, "vie" signifie ici que quelqu'un est à nouveau relié à Dieu. Et c'est précisément ce lien qui nourrit l'espoir qu'à la fin, tout se passera comme Dieu l'a prédit. C'est pour ainsi dire notre secret : de l'extérieur, on a l'impression que tout continue comme avant. Mais en communion avec Dieu, nous recevons la certitude que sa parole s'accomplira. Tenons-nous en à cela.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ezéchiel 12.22 [Luther 2017] (2) Jean 5.24 [Nouvelle Traduction de Genève]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Giovedì, 11.09.2025

Palabra de la Biblia
Yo soy Yahveh. Lo que yo diga se cumplirá, y no tardará en suceder.
Ezequiel 12:25

Texto didáctico
Puesto que las Escrituras predijeron que Dios justificaría a las naciones por la fe, proclamaron el Evangelio a Abrahán con antelación: En ti serán benditas todas las naciones.
Gálatas 3:8

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Sucederá

El pasaje bíblico de hoy tiene un motivo concreto. El profeta Ezequiel anunció el juicio de Dios sobre Israel y Judá: Sus ciudades serían arrasadas y ellos serían llevados a la tierra de los caldeos. Sin embargo, las palabras del profeta no fueron creídas. En lugar de ello, el pueblo se dijo a sí mismo: "El tiempo pasa, y nada vendrá de la profecía"⁽¹⁾ Dios contradijo esto con las palabras: "Yo soy Yahveh. Lo que yo digo se cumplirá y no se prolongará".

A día de hoy, los cristianos siguen esperando el regreso de Jesucristo y el correspondiente juicio de Dios. Sin embargo, como cristianos no debemos temerlo. El texto de enseñanza afirma que desde Abraham se sabía que Dios justificaría a las naciones por la fe. Jesucristo fue muy claro cuando dijo: "Os lo aseguro: El que escucha mi palabra y cree al que me ha enviado tiene vida eterna. Ya no hay condenación para él; ha pasado de la muerte a la vida"⁽²⁾ Por tanto, podemos esperar con impaciencia el día de su regreso.

Los cristianos llevan mucho tiempo esperándolo, y cada vez hay más dudas sobre si ese día llegará realmente. Pero Jesús no habla sólo de un futuro lejano. Los que creen en él y en sus palabras han dado el paso de la muerte a la vida. Esto es algo que sucede inmediatamente - no más tarde. En mi opinión, "vida" significa aquí que alguien vuelve a estar conectado con Dios. Y es precisamente esta conexión la que alimenta la esperanza de que al final todo saldrá como Dios ha predicho. Este es nuestro secreto, por así decirlo: desde fuera parece que todo seguirá como antes. Pero en nuestra conexión con Dios, recibimos la certeza de que su palabra se cumplirá. Aferrémonos a ello.

Que tengas un día bendecido
Pastor Hans-Peter Mumssen

( 1) Ezequiel 12:22 [Lutero 2017] (2) Juan 5:24 [Nueva Traducción de Ginebra]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Jueves, 11.09.2025

Palavra da Bíblia
Eu sou o Senhor. O que eu disser será feito, e não tardará.
Ezequiel 12:25

Texto didático
Como as Escrituras predisseram que Deus justificaria as nações pela fé, elas proclamaram o evangelho a Abraão com antecedência: Em você todas as nações serão abençoadas.
Gálatas 3:8

Textos diários da Igreja da Morávia

Acontecerá

A passagem bíblica de hoje tem um motivo específico. O profeta Ezequiel anunciou o julgamento de Deus sobre Israel e Judá: Suas cidades seriam destruídas e eles seriam levados para a terra dos caldeus. No entanto, as palavras do profeta não foram acreditadas. Em vez disso, o povo disse a si mesmo: "O tempo está passando, e nada virá da profecia."⁽¹⁾ Deus contradisse isso com as palavras: "Eu sou o SENHOR. O que eu disser se cumprirá e não será prolongado."

Até hoje, os cristãos ainda estão esperando o retorno de Jesus Cristo e o julgamento de Deus associado a ele. No entanto, como cristãos, não precisamos temer isso. O texto de ensino afirma que desde Abraão se sabe que Deus justificaria as nações pela fé. Jesus Cristo foi muito claro quando disse: "Eu lhes asseguro: Quem ouve a minha palavra e crê naquele que me enviou tem a vida eterna. Não há mais condenação para ele; ele passou da morte para a vida."⁽²⁾ Portanto, podemos aguardar ansiosamente o dia de seu retorno.

Os cristãos estão esperando por isso há muito tempo, e cada vez mais se tem dúvidas sobre se esse dia realmente chegará. Mas Jesus não está falando apenas de um futuro distante. Aqueles que acreditam nele e em suas palavras deram o passo da morte para a vida. Isso é algo que acontece imediatamente - não mais tarde. Em minha opinião, "vida" aqui significa que alguém está reconectado com Deus. E é exatamente essa conexão que alimenta a esperança de que, no final, tudo sairá como Deus previu. Esse é o nosso segredo, por assim dizer: do lado de fora, parece que tudo continuará como antes. Mas em nossa conexão com Deus, recebemos a certeza de que sua palavra será cumprida. Vamos nos apegar a isso.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

( 1) Ezequiel 12:22 [Lutero 2017] (2) João 5:24 [Tradução da Nova Genebra]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Quinta-feira, 11.09.2025

Parola della Bibbia
Io sono il Signore. Ciò che dico sarà fatto e non tarderà a venire.
Ezechiele 12:25

Testo didattico
Poiché le Scritture avevano predetto che Dio avrebbe giustificato le nazioni per fede, esse annunciarono in anticipo il Vangelo ad Abramo: In te saranno benedette tutte le nazioni.
Galati 3:8

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Accadrà

Il passo biblico di oggi ha una ragione specifica. Il profeta Ezechiele annunciò il giudizio di Dio su Israele e Giuda: Le loro città sarebbero state distrutte e sarebbero stati portati nel paese dei Caldei. Tuttavia, le parole del profeta non furono credute. Anzi, il popolo si disse: "Il tempo passa e non si farà nulla della profezia"⁽¹⁾ Dio lo contraddiceva con le parole: "Io sono l'Eterno. Ciò che dico avverrà e non si prolungherà".

Ancora oggi i cristiani attendono il ritorno di Gesù Cristo e il relativo giudizio di Dio. Tuttavia, come cristiani non dobbiamo temere questo. Il testo dell'insegnamento afferma che fin da Abramo si sapeva che Dio avrebbe giustificato le nazioni per fede. Gesù Cristo è stato molto chiaro quando ha detto: "Ve lo assicuro: Chiunque ascolta la mia parola e crede a colui che mi ha mandato ha la vita eterna. Non c'è più alcuna condanna per lui; è passato dalla morte alla vita"⁽²⁾ Possiamo quindi attendere con ansia il giorno del suo ritorno.

I cristiani lo aspettano da molto tempo, e sempre più si diffondono dubbi sul fatto che questo giorno arriverà davvero. Ma Gesù non parla solo di un futuro lontano. Chi crede a lui e alle sue parole ha fatto il passo dalla morte alla vita. È qualcosa che accade immediatamente, non più tardi. A mio avviso, "vita" qui significa che qualcuno si ricollega a Dio. Ed è proprio questo legame che alimenta la speranza che alla fine tutto andrà come Dio ha previsto. Questo è il nostro segreto, per così dire: dall'esterno sembra che tutto continui come prima. Ma nel nostro legame con Dio, riceviamo la certezza che la sua parola si compirà. Teniamola stretta.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ezechiele 12:22 [Lutero 2017] (2) Giovanni 5:24 [Nuova Traduzione di Ginevra]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Четверг, 11.09.2025

Слово из Библии
Я - Господь. Что Я скажу, то и будет, и не заставит себя ждать.
Иезекииль 12:25

Обучающий текст
Поскольку Писание предсказывало, что Бог оправдает народы по вере, оно заранее провозгласило Аврааму Евангелие: В тебе благословятся все народы.
Галатам 3:8

Ежедневные тексты Моравской церкви

Это произойдет

У сегодняшнего библейского отрывка была особая причина. Пророк Иезекииль объявил о Божьем суде над Израилем и Иудой: Их города будут опустошены, а сами они будут уведены в землю халдеев. Однако словам пророка не поверили. Наоборот, люди сказали себе: "Время проходит, и ничего не будет из пророчества".⁽¹⁾ Бог опроверг это словами: "Я Господь. Что Я говорю, то сбудется и не замедлит".

И по сей день христиане ожидают возвращения Иисуса Христа и связанного с ним Божьего суда. Однако нам, как христианам, не нужно этого бояться. В учебном тексте говорится, что со времен Авраама было известно, что Бог оправдает народы по вере. Иисус Христос очень ясно сказал: "Уверяю вас: Всякий, слушающий слово Мое и верующий Пославшему Меня, имеет жизнь вечную. Для него нет уже никакого осуждения; он перешел от смерти в жизнь"⁽²⁾ Поэтому мы можем с нетерпением ожидать дня Его возвращения.

Христиане ждут его уже очень давно - и все больше и больше сомнений в том, что этот день действительно наступит. Но Иисус говорит не только о далеком будущем. Те, кто поверил ему и его словам , сделали шаг от смерти к жизни. Это происходит немедленно, а не позже. На мой взгляд, "жизнь" здесь означает, что человек вновь соединяется с Богом. И именно эта связь питает надежду на то, что в конце концов все сложится так, как предсказал Бог. В этом, так сказать, наш секрет: со стороны кажется, что все будет продолжаться как прежде. Но в нашей связи с Богом мы получаем уверенность в том, что Его слово сбудется. Давайте держаться за это.

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Иезекииль 12:22 [Лютер 2017] (2) Иоанна 5:24 [Новый Женевский перевод]

Думки про моравські щоденні тексти за Четвер, 11.09.2025

Слово з Біблії
Я Господь. Що Я скажу, те й станеться, і не забариться воно.
Єзекіїля 12:25

Навчальний текст
Оскільки Писання провіщало, що Бог виправдає народи вірою, воно заздалегідь проголосило Євангеліє Авраамові: У тобі благословляться всі народи.
Галатам 3:8

Щоденні тексти Моравської церкви

Це станеться

Сьогоднішній біблійний уривок має особливу причину. Пророк Єзекіїль оголосив про Божий суд над Ізраїлем та Юдою: Їхні міста будуть зруйновані, а самі вони потраплять до халдейської землі. Однак словам пророка не повірили. Замість цього люди сказали собі: "Час минає, а з пророцтва нічого не збудеться"^(1). Бог заперечив цьому словами: "Я Господь. Те, що Я говорю, збудеться, і не буде довго чекати".

До цього дня християни все ще чекають на Другий прихід Ісуса Христа і пов'язаний з ним Божий суд. Однак, як християни, ми не повинні цього боятися. У навчальному тексті сказано, що ще від Авраама було відомо, що Бог виправдає народи вірою. Ісус Христос висловився дуже чітко, коли сказав: "Запевняю вас: Хто слухає слово Моє і вірить тому, хто послав Мене, той має життя вічне. Немає вже для нього ніякого осуду, бо він перейшов від смерті до життя."⁽²⁾ Тому ми можемо з нетерпінням чекати дня Його повернення.

Християни чекають цього вже дуже давно - і все більше і більше поширюються сумніви щодо того, чи дійсно цей день настане. Але Ісус говорить не лише про далеке майбутнє. Ті, хто вірить йому і його словам , зробили крок від смерті до життя. Це те, що відбувається негайно, а не пізніше. На мою думку, "життя" тут означає, що людина знову з'єднується з Богом. І саме цей зв'язок живить надію на те, що врешті-решт все станеться так, як передбачив Бог. У цьому, так би мовити, наша таємниця: ззовні все виглядає так, ніби все буде продовжуватися, як і раніше. Але в нашому зв'язку з Богом ми отримуємо впевненість, що Його слово сповниться. Тримаймося цього.

Благословенного вам дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Єзекіїля 12:22 [Лютер 2017] (2) Івана 5:24 [Новий Женевський переклад]

11.09.2025 ,الخميس خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

أنا الرب. مَا أَتَكَلَّمُ بِهِ يَتِمُّ وَلاَ يَطُولُ.
حزقيال 12:25

نص تعليمي:

بما أن الكتاب المقدس قد تنبأ بأن الله سيبرر الأمم بالإيمان، فقد أعلن الإنجيل لإبراهيم مسبقًا: فيك ستتبارك جميع الأمم.
غلاطية 3: 8

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

سيحدث ذلك

كان لمقطع اليوم من الكتاب المقدس سبب محدد. أعلن النبي حزقيال النبي عن دينونة الله على إسرائيل ويهوذا: ستُهدَم مدنهم وستُسبى إلى أرض الكلدانيين. ومع ذلك، لم يُصدَّق كلام النبي. بدلاً من ذلك، قال الشعب في أنفسهم: "الوقت يمضي، ولن يأتي شيء من النبوة"^[1]، لكن الله عارض ذلك بالكلمات: "أنا الرب. مَا أَتَكَلَّمُ بِهِ سَيَكُونُ وَلَا يَتَأَخَّرُ."

إلى يومنا هذا، ينتظر المسيحيون عودة يسوع المسيح ودينونة الله المرتبطة بها. ومع ذلك، كمسيحيين لا داعي للخوف من ذلك. ينص النص العقائدي على أنه من المعروف منذ إبراهيم أن الله سيبرر الأمم بالإيمان. لقد كان يسوع المسيح واضحًا جدًا عندما قال: "أؤكد لكم: من يسمع كلامي ويؤمن بالذي أرسلني فله الحياة الأبدية. لا دينونة عليه بعد الآن؛ لقد انتقل من الموت إلى الحياة"^[2] لذلك يمكننا أن نتطلع إلى يوم عودته.

لقد انتظر المسيحيون هذا منذ زمن طويل جدًا - وينتشر المزيد والمزيد من الشكوك حول ما إذا كان هذا اليوم سيأتي حقًا. لكن يسوع لا يتحدث فقط عن مستقبل بعيد. أولئك الذين يؤمنون به وبكلامه قد انتقلوا من الموت إلى الحياة. هذا شيء يحدث على الفور - وليس فيما بعد. من وجهة نظري، "الحياة" هنا تعني في رأيي أن الشخص قد ارتبط من جديد بالله. وهذا الاتصال بالتحديد هو الذي يغذي الأمل في أن كل شيء في النهاية سيصبح كما تنبأ الله. هذا هو سرّنا، إذا جاز التعبير: من الخارج يبدو لنا أن كل شيء سيستمر كما كان من قبل. ولكن في علاقتنا مع الله، نتلقى اليقين بأن كلمته ستتحقق. دعونا نتمسك بذلك.

يوم مبارك
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] حزقيال 12:22 [لوثر 2017] [2] يوحنا 5:24 [ترجمة جنيف الجديدة]

Gedanken zur Losung für Mittwoch, den 10.09.2025

Losungswort
Unser Gott, du großer Gott, mächtig und schrecklich, der du Bund und Treue hältst, achte nicht gering all das Elend, das uns getroffen hat.
Nehemia 9,32

Lehrtext
Ich bin gewiss, dass weder Tod noch Leben, weder Engel noch Mächte noch Gewalten, weder Gegenwärtiges noch Zukünftiges, weder Hohes noch Tiefes noch irgendeine andere Kreatur uns scheiden kann von der Liebe Gottes, die in Christus Jesus ist, unserm Herrn.
Römer 8,38-39

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Liebe und Treue

Der Hintergrund zum heutigen Losungswort war folgender: Am Ende des babylonischen Exils ging es um eine Neuorganisation der jüdischen Gemeinde. Jerusalem und der Tempel sollten wieder aufgebaut werden. Vor allem aber wollten die Menschen zu Gott und zu seinen Geboten zurückkehren. Nachdem diese verlesen wurden, betete das anwesende Volk unter anderem das, was im Losungswort zu lesen ist. In diesem Gebet wurden immer wieder Gottes Treue und Barmherzigkeit hervorgehoben, die trotz der Untreue Israels nicht aufhörten. Ich meine, das gilt bis zum heutigen Tag.

Auch im Lehrtext wird beschrieben, dass uns nichts von Gottes Liebe trennen kann. Nicht einmal unsere eigenen Sünden können dies. So heißt es ein wenig früher: Wer könnte es wagen, die von Gott Auserwählten anzuklagen? Niemand, denn Gott selbst hat sie von aller Schuld freigesprochen. Wer wollte es wagen, sie zu verurteilen? Keiner, denn Christus ist für sie gestorben, ja noch mehr: Er ist vom Tod auferweckt worden und hat seinen Platz an Gottes rechter Seite eingenommen. Dort tritt er jetzt vor Gott für uns ein.⁽¹⁾

Wären Gottes Liebe und Treue von unserem Verhalten abhängig, so hätten wir keine Hoffnung auf eine Zukunft bei Gott. Glücklicherweise verhält es sich anders, denn wer weiß schon, ob er bzw. sie bis zum Ende konstant auf den Wegen Gottes bleibt? Schwierig wird es für einige aber, Gottes Treue auch anderen zuzusprechen, besonders wenn diese sich falsch verhalten. Nach meiner Erkenntnis bedeutet seine Treue aber nicht, dass er nicht korrigierend oder sogar strafend in unser Leben eingreift. Man kann also die Treue Gottes nicht einfach ausnutzen. Man kann sich aber auf sie verlassen, denn Gott verlässt uns nicht.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Röm. 8,33-34 [Hoffnung für alle]

Gebet:
Vater im Himmel, ich danke dir für deine Liebe und deine Treue. Du verlässt uns nicht, auch wenn wir uns verfehlen. Immer wieder berührt mich diese unbegreifliche Liebe. Leite du mich auf den Wegen, die du für mich vorgesehen hast. Ich vertraue dir. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Wednesday, 10.09.2025

Word from the Bible
Our God, you great God, mighty and terrible, who keeps covenant and faithfulness, do not disregard all the misery that has befallen us.
Nehemiah 9:32

Teaching text
I am sure that neither death nor life, nor angels nor principalities nor powers, nor things present nor things to come, nor height nor depth, nor any other creature, will be able to separate us from the love of God that is in Christ Jesus our Lord.
Romans 8:38-39

Moravian Daily Texts

Love and faithfulness

The background to today's Bible passage was as follows: At the end of the Babylonian exile, the Jewish community was to be reorganized. Jerusalem and the temple were to be rebuilt. Above all, however, the people wanted to return to God and his commandments. After these were read out, the people present prayed, among other things, what can be read in the Bible text. This prayer repeatedly emphasized God's faithfulness and mercy, which did not cease despite Israel's unfaithfulness. I believe this is still true today.

The teaching text also describes that nothing can separate us from God's love. Not even our own sins can do this. So it says a little earlier: Who could dare to accuse those chosen by God? No one, for God himself has absolved them of all guilt. Who would dare to condemn them? No one, because Christ died for them, and even more: he was raised from the dead and took his place at God's right hand. There he now intercedes for us before God.⁽¹⁾

If God's love and faithfulness were dependent on our behavior, we would have no hope of a future with God. Fortunately, things are different, because who knows whether he or she will remain on God's path until the end? However, it is difficult for some to attribute God's faithfulness to others, especially if they behave wrongly. In my opinion, however, his faithfulness does not mean that he does not intervene in our lives in a corrective or even punitive way. So we cannot simply take advantage of God's faithfulness. But we can rely on it, because God does not abandon us.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Romans 8:33-34 [Hope for all]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Mercredi, 10.09.2025

Parole biblique
Notre Dieu, ô grand Dieu, puissant et redoutable, toi qui gardes l'alliance et la fidélité, ne méprise pas toute la misère qui nous atteint.
Néhémie 9.32

Texte d'enseignement
Je suis certain que ni la mort, ni la vie, ni les anges, ni les puissances, ni les choses présentes, ni les choses à venir, ni les hauteurs, ni les profondeurs, ni aucune autre créature ne pourra nous séparer de l'amour de Dieu qui est en Jésus-Christ notre Seigneur.
Romains 8.38-39

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Amour et fidélité

Le contexte de la parole biblique d'aujourd'hui était le suivant : à la fin de l'exil à Babylone, il s'agissait de réorganiser la communauté juive. Jérusalem et le temple devaient être reconstruits. Mais avant tout, le peuple voulait revenir à Dieu et à ses commandements. Après la lecture de ces derniers, le peuple présent a prié, entre autres, ce que l'on peut lire dans le texte biblique. Dans cette prière, on soulignait toujours la fidélité et la miséricorde de Dieu, qui ne cessaient pas malgré l'infidélité d'Israël. Enfin, cela reste vrai jusqu'à aujourd'hui.

Dans le texte d'enseignement également, il est décrit que rien ne peut nous séparer de l'amour de Dieu. Même nos propres péchés ne le peuvent pas. Ainsi, il est dit un peu plus tôt : " Qui oserait accuser les élus de Dieu ? Personne, car Dieu lui-même les a absous de toute faute. Qui oserait les condamner ? Personne, car Christ est mort pour eux, et même plus : il est ressuscité de la mort et a pris sa place à la droite de Dieu. C'est là qu'il intercède maintenant pour nous devant Dieu⁽¹⁾ .

Si l'amour et la fidélité de Dieu dépendaient de notre comportement, nous n'aurions aucun espoir d'avenir auprès de Dieu. Heureusement, il en va autrement, car qui sait s'il ou si elle restera constant(e) dans les voies de Dieu jusqu'à la fin ? Mais il est difficile pour certains d'attribuer la fidélité de Dieu à d'autres, surtout s'ils se comportent mal. D'après ce que je sais, sa fidélité ne signifie pas qu'il n'intervient pas dans notre vie pour nous corriger ou même nous punir. On ne peut donc pas simplement profiter de la fidélité de Dieu. Mais on peut s'appuyer sur elle, car Dieu ne nous abandonne pas.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Romains 8.33-34 [Espoir pour tous]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Mercoledì, 10.09.2025

Palabra de la Biblia
Dios nuestro, Dios grande, poderoso y terrible, que guardas el pacto y la fidelidad, no desprecies toda la miseria que nos ha sobrevenido.
Nehemías 9:32

Texto didáctico
Estoy seguro de que ni la muerte, ni la vida, ni los ángeles, ni los principados, ni las potestades, ni lo presente, ni lo futuro, ni lo alto, ni lo profundo, ni ninguna otra cosa creada podrá separarnos del amor de Dios, que es en Cristo Jesús Señor nuestro.
Romanos 8:38-39

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Amor y fidelidad

El trasfondo del pasaje bíblico de hoy es el siguiente: Al final del exilio babilónico, la comunidad judía debía reorganizarse. Jerusalén y el templo debían ser reconstruidos. Pero, sobre todo, el pueblo quería volver a Dios y a sus mandamientos. Tras la lectura de éstos, los presentes rezaron, entre otras cosas, lo que puede leerse en el texto bíblico. Esta oración subrayaba repetidamente la fidelidad y la misericordia de Dios, que no cesaban a pesar de la infidelidad de Israel. Creo que esto sigue siendo cierto hoy en día.

El texto didáctico también describe que nada puede separarnos del amor de Dios. Ni siquiera nuestros propios pecados pueden hacerlo. Por eso dice un poco antes: ¿Quién podría atreverse a acusar a los elegidos de Dios? Nadie, porque Dios mismo los ha absuelto de toda culpa. ¿Quién se atrevería a condenarlos? Nadie, porque Cristo murió por ellos, y aún más: resucitó de entre los muertos y ocupó su puesto a la derecha de Dios. Allí intercede ahora por nosotros ante Dios⁽¹⁾ .

Si el amor y la fidelidad de Dios dependieran de nuestro comportamiento, no tendríamos esperanza de un futuro con Dios. Afortunadamente, las cosas son diferentes, porque ¿quién sabe si permanecerá en el camino de Dios hasta el final? Sin embargo, para algunos es difícil atribuir la fidelidad de Dios a los demás, sobre todo cuando se portan mal. En mi opinión, sin embargo, su fidelidad no significa que no intervenga en nuestras vidas de forma correctiva o incluso punitiva. Así pues, no podemos aprovecharnos sin más de la fidelidad de Dios. Pero podemos confiar en ella, porque Dios no nos abandona.

Que tengas un día bendecido
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Romanos 8:33-34 [Esperanza para todos]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Miércoles, 10.09.2025

Palavra da Bíblia
Deus nosso, Deus grande, poderoso e terrível, que guardas a aliança e a fidelidade, não desprezes toda a miséria que nos sobreveio.
Neemias 9:32

Texto didático
Estou certo de que nem a morte, nem a vida, nem os anjos, nem os principados, nem as potestades, nem o presente, nem o porvir, nem a altura, nem a profundidade, nem qualquer outra criatura poderá separar-nos do amor de Deus, que está em Cristo Jesus, nosso Senhor.
Romanos 8:38-39

Textos diários da Igreja da Morávia

Amor e fidelidade

O pano de fundo da passagem bíblica de hoje foi o seguinte: No final do exílio babilônico, a comunidade judaica deveria ser reorganizada. Jerusalém e o templo deveriam ser reconstruídos. Acima de tudo, porém, o povo queria voltar para Deus e Seus mandamentos. Depois que esses mandamentos foram lidos, as pessoas presentes oraram, entre outras coisas, o que pode ser lido no texto bíblico. Essa oração enfatizou repetidamente a fidelidade e a misericórdia de Deus, que não cessaram apesar da infidelidade de Israel. Acredito que isso ainda é verdade hoje.

O texto didático também descreve que nada pode nos separar do amor de Deus. Nem mesmo nossos próprios pecados podem fazer isso. Por isso, diz um pouco antes: Quem ousaria acusar os escolhidos por Deus? Ninguém, porque o próprio Deus os absolveu de toda culpa. Quem se atreveria a condená-los? Ninguém, porque Cristo morreu por eles, e ainda mais: ele foi ressuscitado dentre os mortos e tomou seu lugar à direita de Deus. Ali ele agora intercede por nós diante de Deus.⁽¹⁾

Se o amor e a fidelidade de Deus dependessem de nosso comportamento, não teríamos esperança de um futuro com Deus. Felizmente, as coisas são diferentes, pois quem sabe se permanecerá no caminho de Deus até o fim? Entretanto, é difícil para alguns atribuir a fidelidade de Deus a outras pessoas, especialmente quando elas se comportam mal. Em minha opinião, porém, sua fidelidade não significa que ele não intervenha em nossas vidas de forma corretiva ou até mesmo punitiva. Portanto, não podemos simplesmente tirar proveito da fidelidade de Deus. Mas podemos confiar nela, porque Deus não nos abandona.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Romanos 8:33-34 [Esperança para todos]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Quarta-feira, 10.09.2025

Parola della Bibbia
Dio nostro, Dio grande, potente e terribile, che mantieni l'alleanza e la fedeltà, non disprezzare tutta la miseria che ci ha colpito.
Neemia 9:32

Testo didattico
Sono certo che né la morte né la vita, né gli angeli né i principati né le potenze, né le cose presenti né quelle future, né l'altezza né la profondità, né alcun'altra creatura potrà separarci dall'amore di Dio, che è in Cristo Gesù, nostro Signore.
Romani 8:38-39

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Amore e fedeltà

Lo sfondo del brano biblico di oggi è il seguente: alla fine dell'esilio babilonese, la comunità ebraica doveva essere riorganizzata. Gerusalemme e il tempio dovevano essere ricostruiti. Soprattutto, però, il popolo voleva tornare a Dio e ai suoi comandamenti. Dopo la lettura di questi ultimi, i presenti hanno pregato, tra l'altro, ciò che si può leggere nel testo biblico. Questa preghiera sottolineava ripetutamente la fedeltà e la misericordia di Dio, che non cessava nonostante l'infedeltà di Israele. Credo che questo sia vero ancora oggi.

Il testo dell'insegnamento descrive anche che nulla può separarci dall'amore di Dio. Nemmeno i nostri peccati possono farlo. Così si legge poco prima: Chi potrebbe osare accusare gli eletti da Dio? Nessuno, perché Dio stesso li ha assolti da ogni colpa. Chi oserebbe condannarli? Nessuno, perché Cristo è morto per loro, e anche di più: è risorto dai morti e ha preso posto alla destra di Dio. Lì ora intercede per noi davanti a Dio.⁽¹⁾

Se l'amore e la fedeltà di Dio dipendessero dal nostro comportamento, non avremmo alcuna speranza di un futuro con Dio. Per fortuna le cose stanno diversamente, perché chi può sapere se rimarrà sulla strada di Dio fino alla fine? Tuttavia, per alcuni è difficile attribuire la fedeltà di Dio agli altri, soprattutto quando si comportano male. A mio avviso, però, la sua fedeltà non significa che non intervenga nella nostra vita in modo correttivo o addirittura punitivo. Quindi non possiamo semplicemente approfittare della fedeltà di Dio. Ma possiamo contare su di essa, perché Dio non ci abbandona.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Romani 8:33-34 [Speranza per tutti]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Среда, 10.09.2025

Слово из Библии
Бог наш, великий Бог, могучий и страшный, хранящий завет и верность, не презри всех бед, постигших нас.
Неемия 9:32

Обучающий текст
Я уверен, что ни смерть, ни жизнь, ни Ангелы, ни Начала, ни Силы, ни настоящее, ни грядущее, ни высота, ни глубина, ни другая какая тварь не может отлучить нас от любви Божией, которая во Христе Иисусе, Господе нашем.
Римлянам 8:38-39

Ежедневные тексты Моравской церкви

Любовь и верность

Сегодняшний отрывок из Библии имеет следующую предысторию: по окончании вавилонского изгнания еврейская община должна была быть реорганизована. Иерусалим и храм должны были быть восстановлены. Но прежде всего народ хотел вернуться к Богу и Его заповедям. После того как они были зачитаны, присутствующие стали молиться, в том числе и о том, что можно прочесть в библейском тексте. В этой молитве неоднократно подчеркивалась верность и милосердие Бога, которые не прекращались, несмотря на неверность Израиля. Я верю, что это верно и сегодня.

В учебном тексте также говорится о том, что ничто не может отлучить нас от Божьей любви. Даже наши собственные грехи не могут этого сделать. Поэтому чуть раньше говорится: "Кто может осмелиться обвинить избранных Богом? Никто, ибо Сам Бог освободил их от всякой вины. Кто осмелится осудить их? Никто, потому что Христос умер за них, и даже больше: Он воскрес из мертвых и занял место по правую руку от Бога. Теперь Он ходатайствует за нас перед Богом.⁽¹⁾

Если бы Божья любовь и верность зависели от нашего поведения, у нас не было бы надежды на будущее с Богом. К счастью, все обстоит иначе, ведь кто знает, останется ли он или она на Божьем пути до конца? Однако некоторым трудно приписывать Божью верность другим, особенно когда они плохо себя ведут. Однако, на мой взгляд, Его верность не означает, что Он не вмешивается в нашу жизнь, исправляя или даже наказывая. Поэтому мы не можем просто воспользоваться Божьей верностью. Но мы можем положиться на нее, потому что Бог не оставляет нас.

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Римлянам 8:33-34 [Надежда для всех]

Думки про моравські щоденні тексти за Середа, 10.09.2025

Слово з Біблії
Боже наш, Боже великий, могутній і страшний, що зберігаєш завіт і вірність, не погордуй усіма нещастями, що нас спіткали.
Неемії 9:32

Навчальний текст
Я впевнений, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні Начальства, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє, ні висота, ні глибина, ні інше якесь інше створіння не зможе відлучити нас від Божої любові, що в Христі Ісусі, Господі нашім.
Римлянам 8:38-39

Щоденні тексти Моравської церкви

Любов і вірність

Передісторія сьогоднішнього біблійного уривка така: наприкінці вавилонського вигнання єврейська громада мала бути реорганізована. Єрусалим і храм мали бути відбудовані. Однак понад усе народ хотів повернутися до Бога і його заповідей. Після того, як вони були зачитані, присутні помолилися, серед іншого, молитвою, яку можна прочитати в біблійному тексті. У цій молитві неодноразово підкреслювалася Божа вірність і милосердя, які не припинялися, незважаючи на невірність Ізраїлю. Я вірю, що це вірно і сьогодні.

У навчальному тексті також йдеться про те, що ніщо не може відокремити нас від Божої любові. Навіть наші власні гріхи не можуть цього зробити. Тому трохи раніше сказано: " Хто може наважитися звинувачувати обраних Богом? Ніхто, бо сам Бог звільнив їх від усякої провини. Хто наважиться їх засудити? Ніхто, бо Христос помер за них, і навіть більше: Він воскрес із мертвих і зайняв своє місце праворуч Бога. Там він тепер заступається за нас перед Богом^(1).

Якби Божа любов і вірність залежали від нашої поведінки, ми не мали б жодної надії на майбутнє з Богом. На щастя, все інакше, адже хто знає, чи залишиться він чи вона на Божій дорозі до кінця? Однак декому важко приписати Божу вірність іншим, особливо коли вони погано поводяться. Однак, на мою думку, Його вірність не означає, що Він не втручається в наше життя з метою виправлення або навіть покарання. Тому ми не можемо просто скористатися Божою вірністю. Але ми можемо на неї покластися, бо Бог нас не залишає.

Благословенного вам дня.
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Римлянам 8:33-34 [Надія для всіх]

10.09.2025 ,الأربعاء خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

إلهنا يا إلهنا العظيم، يا عظيم الجبروت والرهبة، يا حافظ العهد والأمانة، لا تتجاهل كل الشقاء الذي حل بنا.
نحميا 9:32

نص تعليمي:

أنا متأكد أنه لا موت ولا حياة، ولا ملائكة ولا رؤساء ولا رئاسات، ولا قوّات، ولا أشياء حاضرة ولا أشياء آتية، ولا علو ولا عمق، ولا أي مخلوق آخر، يستطيع أن يفصلنا عن محبة الله التي في المسيح يسوع ربنا.
رومية 8: 38-39

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

الحب والولاء

كانت خلفية مقطع اليوم من الكتاب المقدس كما يلي: في نهاية السبي البابلي، كان من المقرر إعادة تنظيم المجتمع اليهودي. كان من المقرر إعادة بناء أورشليم والهيكل. ولكن قبل كل شيء، كان الشعب يريد العودة إلى الله ووصاياه. وبعد أن تُليت هذه الوصايا، صلّى الشعب الحاضرون من بين أمور أخرى، ما يمكن أن نقرأه في نصّ الكتاب المقدّس. أكدت هذه الصلاة مرارًا وتكرارًا على أمانة الله ورحمته التي لم تتوقف رغم عدم أمانة إسرائيل. وأعتقد أن هذا لا يزال صحيحًا حتى اليوم.

يصف النص التعليمي أيضًا أنه لا شيء يمكن أن يفصلنا عن محبة الله. ولا حتى خطايانا يمكن أن تفعل ذلك. يقول قبل قليل: "من يستطيع أن يجرؤ على اتهام مختاري الله؟ لا أحد، لأن الله نفسه قد برأهم من كل ذنب. من يجرؤ على إدانتهم؟ لا أحد، لأن المسيح مات من أجلهم، بل وأكثر من ذلك: لقد قام من بين الأموات وأخذ مكانه عن يمين الله. وهو الآن هناك يشفع فينا أمام الله^[1]

لو كانت محبة الله وأمانته تعتمد على سلوكنا، لما كان لنا أمل في مستقبل مع الله. لكن لحسن الحظ أن الأمر مختلف، لأن من يعرف ما إذا كان سيبقى ثابتًا في طرق الله حتى النهاية؟ ومع ذلك، يصعب على البعض أن ينسبوا أمانة الله للآخرين، خاصة عندما يسيئون التصرف. لكن في رأيي أن أمانته لا تعني أنه لا يتدخل في حياتنا بطريقة تصحيحية أو حتى عقابية. لذلك لا يمكننا ببساطة أن نستفيد من أمانة الله. لكن يمكنكم الاعتماد عليها، لأن الله لا يتخلى عنا. <

تمنياتنا بيوم مبارك
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] رومية 8: 33-34 [الرجاء للجميع]

Gedanken zur Losung für Dienstag, den 09.09.2025

Losungswort
Es hat dem HERRN gefallen, euch zu seinem Volk zu machen.
1. Samuel 12,22

Lehrtext
Die Apostel priesen Gott und sprachen: Nun hat Gott also auch den anderen Völkern die Umkehr zum Leben gewährt.
Apostelgeschichte 11,18

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Wendepunkte

Die heutigen Bibelverse haben beide einen bedeutungsvollen Hintergrund. Beim Losungswort ging es darum, dass Israel einen König haben wollte. Letztlich wählten sie damit die direkte Herrschaft Gottes über sich ab, der sie durch Menschen wie Mose, aber auch durch Richter und zuletzt durch den Propheten Samuel geleitet hatte. Stattdessen wollten sie lieber – wie die anderen Völker um sie herum – einen König über sich haben.⁽¹⁾ Schließlich bekamen sie ihren ersten König: Saul. Samuel ließ sie jedoch wissen, dass sich eines nicht ändern würde: Sie gehörten zu Gott.

Als den Israeliten klar wurde, dass sie sich mit dem Wunsch nach einem König gegen Gott gewandt hatten, bekamen sie Angst. Doch Samuel beruhigte sie: Gott würde sie nicht im Stich lassen. Im Losungswort heißt es: „Es hat dem HERRN gefallen, euch zu seinem Volk zu machen.“ Und für lange Zeit gehörten nur diejenigen zum Volk Gottes, die zu Israel gehörten.

Als Gott aber seinen Sohn Jesus Christus auf die Erde sandte, begann etwas Neues. Schon bei seiner Geburt sangen die Engel: „Ehre sei Gott in der Höhe und Friede auf Erden bei den Menschen seines Wohlgefallens.“⁽²⁾ Die ersten Menschen, die Jesus ehrten, waren einfache Hirten. Dann kamen ausländische Sterndeuter. Als Jesus anfing, zu predigen, waren unter seinen Zuhörern zum Entsetzen der damaligen frommen Juden etliche Ausgestoßene, die am Rande der Gesellschaft standen. Auch seine Jünger ahnten noch nicht, wo überall sie eines Tages seine Botschaft verkündigen würden.

Im Lehrtext finden wir einen Bericht aus der Apostelgeschichte. Einige Gemeindemitglieder in Jerusalem hatten scharf kritisiert, dass Petrus in das Haus eines Nichtjuden gegangen war und mit ihm gegessen hatte. Doch Petrus war dem gefolgt, was Gott ihm gezeigt hatte: „Was Gott rein gemacht hat, das nenne du nicht unrein.“⁽³⁾ Die Freude der Apostel machte deutlich: Gott ruft Menschen aus allen Völkern – und er tut es bis heute.

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) 1.Sam. 10,17-19 (2) Luk. 2,14 [Luther 2017] (3) Apg. 11,9 [Luther 2017]

Als Gebet heute das Vaterunser:
Unser Vater im Himmel! Dein Name werde geheiligt.
Dein Reich komme. Dein Wille geschehe wie im Himmel so auf Erden.
Unser tägliches Brot gib uns heute.
Und vergib uns unsere Schuld, wie auch wir vergeben unsern Schuldigern.
Und führe uns nicht in Versuchung, sondern erlöse uns von dem Bösen. Denn dein ist das Reich und die Kraft und die Herrlichkeit in Ewigkeit. Amen.
Matt. 6,9-13 [Luther 2017]

Thoughts on Moravian Daily Texts for Tuesday, 09.09.2025

Word from the Bible
It has pleased the LORD to make you his people.
1 Samuel 12:22

Teaching text
The apostles praised God and said: So now God has also granted the other nations repentance unto life.
Acts 11:18

Moravian Daily Texts

Turning points

Today's Bible verses both have a meaningful background. The Bible verse is about Israel wanting a king. Ultimately, they rejected the direct rule of God over them, who had led them through people like Moses, but also through Judges and finally through the prophet Samuel. Instead, like the other nations around them, they preferred to have a king over them.⁽¹⁾ Eventually, they got their first king: Saul. However, Samuel let them know that one thing would not change: they belonged to God.

When the Israelites realized that they had turned against God with their desire for a king, they became afraid. But Samuel reassured them: God would not abandon them. The Bible says: "It has pleased the LORD to make you his people." And for a long time, only those who belonged to Israel were God's people.

But when God sent his Son Jesus Christ to earth, something new began. Even at his birth, the angels sang: "Glory to God in the highest, and on earth peace among those who please him."⁽²⁾ The first people to honor Jesus were simple shepherds. Then came foreign astrologers. When Jesus began to preach, his listeners included a number of outcasts who were on the margins of society, to the horror of the pious Jews of the time. His disciples also had no idea where they would one day preach his message.

In the teaching text, we find an account from the Acts of the Apostles. Some members of the church in Jerusalem had sharply criticized the fact that Peter had gone into the house of a non-Jew and eaten with him. But Peter had followed what God had shown him: "What God has made clean, do not call unclean."⁽³⁾ The apostles' joy made it clear: God calls people from all nations - and He still does today.

Have a blessed day
Angela Mumssen

(1) 1 Samuel 10:17-19 (2) Luke 2:14 [Luther 2017] (3) Acts 11:9 [Luther 2017]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Mardi, 09.09.2025

Parole biblique
Il a plu à l'Éternel de faire de vous son peuple.
1 Samuel 12.22

Texte pédagogique
Les apôtres louèrent Dieu et dirent : Maintenant donc, Dieu a accordé aux autres nations la repentance pour la vie.
Actes 11.18

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Tournants

Les versets bibliques d'aujourd'hui ont tous deux un arrière-plan significatif. Dans le cas du verset biblique, Israël voulait avoir un roi. En fin de compte, ils ont rejeté la domination directe de Dieu sur eux, qui les avait guidés par des hommes comme Moïse, mais aussi par des juges et, plus récemment, par le prophète Samuel. Au lieu de cela, ils préféraient avoir un roi sur eux, comme les autres peuples autour d'eux⁽¹⁾. Ils ont finalement eu leur premier roi : Saül. Samuel leur fit cependant savoir qu'une chose ne changerait pas : ils appartenaient à Dieu.

Quand les Israélites ont réalisé qu'ils s'étaient retournés contre Dieu en voulant un roi, ils ont pris peur. Mais Samuel les a rassurés : Dieu ne les abandonnerait pas. La Bible dit : "Il a plu à l'Éternel de faire de vous son peuple". Et pendant longtemps, seuls ceux qui appartenaient à Israël faisaient partie du peuple de Dieu.

Mais lorsque Dieu a envoyé son fils Jésus-Christ sur la terre, quelque chose de nouveau a commencé. Dès sa naissance, les anges ont chanté : "Gloire à Dieu au plus haut des cieux et paix sur la terre parmi les hommes qu'il aime"⁽²⁾ Les premières personnes qui ont honoré Jésus étaient de simples bergers. Puis vinrent des astrologues étrangers. Lorsque Jésus a commencé à prêcher, il y avait parmi ses auditeurs, à la grande consternation des Juifs pieux de l'époque, un certain nombre de parias, de personnes en marge de la société. Ses disciples ne se doutaient pas non plus de l'endroit où ils annonceraient un jour son message.

Dans le texte d'enseignement, nous trouvons un récit tiré des Actes des Apôtres. Certains membres de l'Église de Jérusalem avaient vivement critiqué le fait que Pierre était entré dans la maison d'un non-Juif et avait mangé avec lui. Mais Pierre avait suivi ce que Dieu lui avait montré : "Ce que Dieu a rendu pur, ne l'appelle pas impur"⁽³⁾ La joie des apôtres a clairement montré que Dieu appelle des personnes de tous les peuples - et il le fait encore aujourd'hui.

Je vous souhaite une journée bénie
Angela Mumssen

(1) 1 Samuel 10,17-19 (2) Luc 2,14 [Luther 2017] (3) Actes 11,9 [Luther 2017]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Martedì, 09.09.2025

Palabra de la Biblia
A Yahveh le ha placido hacer de vosotros su pueblo.
1 Samuel 12:22

Texto didáctico
Los apóstoles alabaron a Dios y dijeron Así que ahora Dios ha concedido que también las demás naciones vuelvan a la vida.
Hechos 11:18

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Puntos de inflexión

Los dos versículos bíblicos de hoy tienen un trasfondo significativo. El versículo bíblico habla de Israel que quería un rey. En última instancia, rechazaron el gobierno directo de Dios sobre ellos, quien los había guiado a través de personas como Moisés, pero también a través de Jueces y finalmente a través del profeta Samuel. En lugar de ello, al igual que las demás naciones que los rodeaban, prefirieron tener un rey sobre ellos⁽¹⁾. Finalmente, obtuvieron su primer rey: Saúl. Sin embargo, Samuel les hizo saber que una cosa no cambiaría: pertenecían a Dios.

Cuando los israelitas se dieron cuenta de que se habían vuelto contra Dios con su deseo de tener un rey, se asustaron. Pero Samuel les tranquilizó: Dios no les abandonaría. La Biblia dice: " A Yahveh le ha placido haceros su pueblo". Y durante mucho tiempo, sólo los que pertenecían a Israel fueron pueblo de Dios.

Pero cuando Dios envió a su Hijo Jesucristo a la tierra, comenzó algo nuevo. Ya en su nacimiento, los ángeles cantaban: "Gloria a Dios en las alturas, y en la tierra paz entre los que le son gratos"⁽²⁾ Las primeras personas que honraron a Jesús fueron simples pastores. Luego vinieron los astrólogos extranjeros. Cuando Jesús comenzó a predicar, entre sus oyentes había algunos marginados que estaban al margen de la sociedad, para horror de los judíos piadosos de la época. Sus discípulos tampoco tenían ni idea de dónde predicarían un día su mensaje.

En el texto de enseñanza, encontramos un relato de los Hechos de los Apóstoles. Algunos miembros de la iglesia de Jerusalén habían criticado duramente el hecho de que Pedro hubiera entrado en casa de un no judío y comido con él. Pero Pedro había seguido lo que Dios le había mostrado: "Lo que Dios ha hecho limpio, no lo llames impuro"⁽³⁾. La alegría de los apóstoles lo dejó claro: Dios llama a personas de todas las naciones - y lo sigue haciendo hoy.

Que tengan un buen día
Angela Mumssen

(1) 1 Samuel 10:17-19 (2) Lucas 2:14 [Lutero 2017] (3) Hechos 11:9 [Lutero 2017]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Martes, 09.09.2025

Palavra da Bíblia
Aprouve ao Senhor fazer de vocês o seu povo.
1 Samuel 12:22

Texto didático
Os apóstolos louvaram a Deus e disseram: Agora, pois, Deus concedeu às outras nações que também voltassem à vida.
Atos 11:18

Textos diários da Igreja da Morávia

Pontos de virada

Os versículos bíblicos de hoje têm um contexto significativo. O versículo bíblico fala sobre o fato de Israel querer um rei. No fim das contas, eles rejeitaram o governo direto de Deus sobre eles, que os havia guiado por meio de pessoas como Moisés, mas também por meio de Juízes e, finalmente, por meio do profeta Samuel. Em vez disso, como as outras nações ao seu redor, preferiram ter um rei sobre eles.⁽¹⁾ Por fim, tiveram seu primeiro rei: Saul. No entanto, Samuel lhes fez saber que uma coisa não mudaria: eles pertenciam a Deus.

Quando os israelitas perceberam que haviam se voltado contra Deus com seu desejo de ter um rei, ficaram com medo. Mas Samuel os tranquilizou: Deus não os abandonaria. A Bíblia diz: "Aprouve ao Senhor fazer de vocês o seu povo". E, por muito tempo, somente aqueles que pertenciam a Israel eram o povo de Deus.

Mas quando Deus enviou seu Filho Jesus Cristo à Terra, algo novo começou. Mesmo em seu nascimento, os anjos cantaram: "Glória a Deus nas alturas, e paz na terra aos que lhe são agradáveis."⁽²⁾ As primeiras pessoas a honrar Jesus foram simples pastores. Depois vieram os astrólogos estrangeiros. Quando Jesus começou a pregar, havia vários párias entre seus ouvintes que estavam à margem da sociedade, para horror dos judeus piedosos da época. Seus discípulos também não tinham ideia de onde um dia pregariam sua mensagem.

No texto didático, encontramos um relato dos Atos dos Apóstolos. Alguns membros da igreja em Jerusalém criticaram duramente o fato de Pedro ter entrado na casa de um não judeu e comido com ele. Mas Pedro seguiu o que Deus lhe havia mostrado: "Não chame de impuro o que Deus purificou."⁽³⁾ A alegria dos apóstolos deixou claro: Deus chama pessoas de todas as nações - e Ele ainda o faz hoje.

Tenha um dia abençoado
Angela Mumssen

(1) 1 Samuel 10:17-19 (2) Lucas 2:14 [Lutero 2017] (3) Atos 11:9 [Lutero 2017]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Terça-feira, 09.09.2025

Parola della Bibbia
È piaciuto al Signore fare di voi il suo popolo.
1 Samuele 12:22

Testo didattico
Gli apostoli lodarono Dio e dissero Così ora Dio ha concesso anche alle altre nazioni di tornare a vivere.
Atti 11:18

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Punti di svolta

I versetti biblici di oggi hanno entrambi uno sfondo significativo. Il versetto biblico parla di Israele che vuole un re. In definitiva, essi rifiutarono il governo diretto di Dio su di loro, che li aveva guidati attraverso persone come Mosè, ma anche attraverso i Giudici e infine attraverso il profeta Samuele. Invece, come le altre nazioni intorno a loro, preferirono avere un re su di loro.⁽¹⁾ Alla fine, ebbero il loro primo re: Saul. Tuttavia, Samuele fece capire loro che una cosa non sarebbe cambiata: appartenevano a Dio.

Quando gli Israeliti si resero conto di essersi rivoltati contro Dio con il loro desiderio di avere un re, ebbero paura. Ma Samuele li rassicurò: Dio non li avrebbe abbandonati. La Bibbia dice: "È piaciuto al Signore fare di voi il suo popolo". E per molto tempo, solo coloro che appartenevano a Israele erano il popolo di Dio.

Ma quando Dio mandò suo Figlio Gesù Cristo sulla terra, iniziò qualcosa di nuovo. Già alla sua nascita, gli angeli cantarono: "Gloria a Dio nel più alto dei cieli e pace in terra a coloro che gli sono graditi"⁽²⁾ I primi a onorare Gesù furono semplici pastori. Poi vennero gli astrologi stranieri. Quando Gesù iniziò a predicare, tra i suoi ascoltatori c'era un certo numero di emarginati che erano ai margini della società, con orrore dei pii ebrei del tempo. Anche i suoi discepoli non avevano idea di dove un giorno avrebbero predicato il suo messaggio.

Nel testo didattico, troviamo un racconto tratto dagli Atti degli Apostoli. Alcuni membri della chiesa di Gerusalemme avevano criticato aspramente il fatto che Pietro fosse andato in casa di un non ebreo e avesse mangiato con lui. Ma Pietro aveva seguito ciò che Dio gli aveva mostrato: "Ciò che Dio ha reso pulito, non chiamarlo impuro"^(3). La gioia degli apostoli lo diceva chiaramente: Dio chiama persone da tutte le nazioni - e lo fa ancora oggi.

Vi auguro una giornata benedetta
Angela Mumssen

(1) 1 Samuele 10:17-19 (2) Luca 2:14 [Lutero 2017] (3) Atti 11:9 [Lutero 2017]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Вторник, 09.09.2025

Слово из Библии
Господу угодно было сделать вас Своим народом.
1 Царств 12:22

Обучающий текст
Апостолы прославили Бога и сказали: Вот и другим народам Бог даровал возвращение к жизни.
Деяния 11:18

Ежедневные тексты Моравской церкви

Поворотные моменты

Оба сегодняшних библейских стиха имеют значимую предысторию. Библейский стих о том, как Израиль захотел иметь царя. В конце концов, они отвергли прямое правление Бога, Который вел их через таких людей, как Моисей, Судей и, наконец, через пророка Самуила. Вместо этого, как и другие окружающие их народы, они предпочли иметь царя.⁽¹⁾ В конце концов, они получили своего первого царя - Саула. Однако Самуил дал им понять, что одно не изменится: они принадлежат Богу.

Когда израильтяне поняли, что своим желанием иметь царя они обратились против Бога, им стало страшно. Но Самуил успокоил их: Бог не оставит их. В Библии сказано: "Господу угодно было сделать вас Своим народом". И долгое время только те, кто принадлежал к Израилю, были Божьим народом.

Но когда Бог послал на землю Своего Сына Иисуса Христа, началось нечто новое. Уже при его рождении ангелы пели: "Слава в вышних Богу, и на земле мир между угодными Ему!"⁽²⁾ Первыми людьми, почитавшими Иисуса, были простые пастухи. Затем появились иностранные астрологи. Когда Иисус начал проповедовать, среди его слушателей было немало изгоев, оказавшихся на задворках общества, к ужасу благочестивых иудеев того времени. Его ученики также не имели представления о том, где они однажды будут проповедовать его послание.

В учебном тексте мы находим рассказ из Деяний апостолов. Некоторые члены церкви в Иерусалиме резко критиковали тот факт, что Петр вошел в дом нееврея и ел с ним. Но Петр последовал тому, что показал ему Бог: "Что Бог сделал чистым, того не делай нечистым"⁽³⁾ Радость апостолов ясно показала: Бог призывает людей из всех народов - и продолжает это делать сегодня.

Благословенного дня
Angela Mumssen

(1) 1 Царств 10:17-19 (2) Луки 2:14 [Luther 2017] (3) Деяния 11:9 [Luther 2017]

Думки про моравські щоденні тексти за Вівторок, 09.09.2025

Слово з Біблії
Господеві було вгодно зробити вас Своїм народом.
1 Самуїла 12:22

Навчальний текст
Апостоли прославили Бога і сказали Тож і іншим народам Бог дарував повернутися до життя.
Дії 11:18

Щоденні тексти Моравської церкви

Поворотні моменти

Обидва сьогоднішні біблійні вірші мають важливу передісторію. Біблійний вірш розповідає про те, як Ізраїль прагнув мати царя. Зрештою, вони відкинули пряме правління Бога, який вів їх через таких людей, як Мойсей, а також через суддів і, нарешті, через пророка Самуїла. Натомість, як і інші народи навколо, вони вважали за краще мати над собою царя.⁽¹⁾ Зрештою, вони отримали свого першого царя: Саула. Однак Самуїл дав їм зрозуміти, що одна річ не зміниться: вони належать Богові.

Коли ізраїльтяни зрозуміли, що своїм бажанням мати царя вони пішли проти Бога, вони злякалися. Але Самуїл заспокоїв їх: Бог не залишить їх. У Біблії сказано: "Господеві вподобалося зробити вас Своїм народом". І довгий час Божим народом були лише ті, хто належав до Ізраїлю.

Але коли Бог послав на землю свого Сина Ісуса Христа, почалося щось нове. Ще при його народженні ангели співали: "Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління."⁽²⁾ Першими людьми, які вшанували Ісуса, були прості пастухи. Потім прийшли іноземні астрологи. Коли Ісус почав проповідувати, серед його слухачів було чимало вигнанців, які перебували на узбіччі суспільства, на жах побожних євреїв того часу. Його учні також не уявляли, де вони одного дня будуть проповідувати його послання.

У навчальному тексті ми знаходимо розповідь з Діянь Апостолів. Деякі члени єрусалимської церкви гостро критикували те, що Петро зайшов до будинку неєврея і їв з ним. Але Петро пішов за тим, що показав йому Бог: "Те, що Бог зробив чистим, не називай нечистим"⁽³⁾ Радість апостолів ясно показала: Бог кличе людей з усіх народів - і Він кличе їх і сьогодні.

Благословенного вам дня
Angela Mumssen

(1) 1 Сам. 10:17-19 (2) Луки 2:14 [Лютер 2017] (3) Дії 11:9 [Лютер 2017]

09.09.2025 ,الثلاثاء خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

قَدْ سَرَّ الرَّبَّ أَنْ يَجْعَلَكُمْ شَعْبَهُ.
1 صموئيل 12:22

نص تعليمي:

فَسَبَّحَ الرُّسُلُ اللهَ وَقَالُوا: فَالآنَ أَعْطَى اللهُ سَائِرَ الأُمَمِ أَيْضًا أَنْ يَعُودُوا إِلَى الْحَيَاةِ.
أعمال الرسل 11:18

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

نقاط التحول

آيات الكتاب المقدس اليوم كلاهما له خلفية ذات مغزى. تتحدث آية الكتاب المقدس عن رغبة إسرائيل في الحصول على ملك. في نهاية المطاف، رفضوا حكم الله المباشر عليهم، الذي قادهم من خلال أشخاص مثل موسى، وأيضًا من خلال القضاة، وأخيرًا من خلال النبي صموئيل. بدلاً من ذلك، مثل الأمم الأخرى من حولهم، فضلوا أن يكون لهم ملك عليهم.^[1] وفي النهاية حصلوا على أول ملك لهم: شاول. ومع ذلك، فقد أعلمهم صموئيل أن شيئًا واحدًا لن يتغير: إنهم ملك الله.

عندما أدرك بنو إسرائيل أنهم انقلبوا على الله برغبتهم في ملك، خافوا. لكن صموئيل طمأنهم: لن يتخلى الله عنهم. يقول الكتاب المقدس: "لقد سرّ الرب أن يجعلكم شعبه". ولفترة طويلة، لم يكن ينتمي إلى شعب الله إلا أولئك الذين ينتمون إلى إسرائيل.

ولكن عندما أرسل الله ابنه يسوع المسيح إلى الأرض، بدأ شيء جديد. حتى عند ولادته أنشدت الملائكة: "المجد لله في الأعالي وعلى الأرض السلام لمن يرضيه"^[2] كان أول من كرّم يسوع هم الرعاة البسطاء. ثم جاء المنجمون الأجانب. عندما بدأ يسوع يعظ، كان هناك عدد من المنبوذين بين مستمعيه الذين كانوا على هامش المجتمع، مما أثار رعب اليهود الأتقياء في ذلك الوقت. لم يكن لدى تلاميذه أيضًا أي فكرة عن المكان الذي سيكرز فيه برسالته يومًا ما.

في النص التعليمي، نجد رواية من أعمال الرسل. كان بعض أعضاء الكنيسة في أورشليم قد انتقدوا بشدة حقيقة أن بطرس قد دخل بيت شخص غير يهودي وأكل معه. لكن بطرس اتبع ما أراه الله له: "ما جعله الله طاهرًا لا تدعوه نجسًا"^[3]، ففرح الرسل أوضح أن الله يدعو الناس من جميع الأمم - وما زال يفعل ذلك حتى اليوم.

تمنياتنا لكم يومًا مباركًا
Angela Mumssen

[1] 1 صموئيل 1: 17:10-19 [2] لوقا 2: 14 [لوثر 2017] [3] أعمال الرسل 11: 9 [لوثر 2017]

Gedanken zur Losung für Montag, den 08.09.2025

Losungswort
Gott sende seine Güte und Treue.
Psalm 57,4

Lehrtext
Die Frucht des Geistes ist Liebe, Freude, Frieden, Geduld, Güte, Rechtschaffenheit, Treue, Sanftmut, Selbstbeherrschung.
Galater 5,22-23

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Das Wesen Christi

Im heutigen Losungswort bittet David, dass Gott helfen möge. Gerade war er vor Saul, der ihn töten wollte, in eine Höhle geflohen. So wandte sich David an Gott, dass dieser ihm seine Güte und Treue senden möge.

Nun wissen wir aus der Bibel und vielleicht auch aus eigener Erfahrung, dass Gott gütig und treu ist. Seine Treue geht so weit, dass er sie sogar dann nicht fallen lässt, wenn wir untreu werden. Ein Bibelwort, das mich immer wieder erstaunt hat, lautet: „Und doch hebt unsere Untreue seine Treue nicht auf, denn er kann sich selbst nicht untreu werden.“⁽¹⁾ Auf diese Treue Gottes können wir unser Leben aufbauen.

Im Lehrtext wird die Frucht des Geistes beschrieben. Man könnte auch sagen: Hier wird das Wesen Jesu Christi beschrieben. Und das soll jetzt auch ein Teil von uns werden. Allerdings überlesen manchmal Christen, dass es sich um die Frucht des Geistes handelt. Uns wird also nicht einfach gesagt, wie wir uns als Christen verhalten sollten. Das wäre nämlich zum Scheitern verurteilt. Nein, uns wird gesagt, in welcher Weise der Geist Gottes unser Wesen verändern will, wenn wir ihm Raum geben.

Nach meiner Erkenntnis geschieht das, wenn wir mit dem Geist Christi zusammenwirken. Praktisch funktioniert das z.B. so: Ich möchte geduldig sein, also strebe ich diese Eigenschaft an, stoße aber an meine Grenzen. Doch genau da kommt Gott mir zu Hilfe und überschreitet mit mir meine natürlichen Grenzen. Wenn dann jemand zu mir sagen sollte: „Herr Mumssen, Sie sind aber geduldig!“, kann ich nur antworten: „Nicht ich, sondern Christus in mir.“ So verändert Jesus Christus unser Leben auf übernatürliche Weise.

Nun gibt es noch einen Aspekt, der mich immer wieder fasziniert. Am Anfang wollte der Mensch so werden wie Gott und versündigte sich damit. Nun aber will Gott tatsächlich, dass wir so werden wie er. Jesus Christus macht es möglich. In ihm hat Gott seine Güte und Treue zu uns gesandt. Gelobt sei sein Name!

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2.Tim. 2,13 [Neue Genfer Übersetzung]

Gebet:
Herr Jesus Christus, ich bin dir so dankbar, dass du meine Schuld auf dich genommen hast. Nun begreife ich, dass du mich in dein Bild verändern willst. Ich sage: Ja. Ich möchte mehr und mehr in dein Wesen verwandelt werden. Wirke durch deinen Geist in mir. Nimm alles, was dir nicht entspricht, aus mir heraus und fülle mich mit der Frucht deines Geistes. Das bitte ich in deinem Namen, Jesus. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Monday, 08.09.2025

Word from the Bible
May God send his goodness and faithfulness.
Psalm 57:4

Teaching text
The fruit of the Spirit is love, joy, peace, patience, kindness, righteousness, faithfulness, gentleness and self-control.
Galatians 5:22-23

Moravian Daily Texts

The nature of Christ

In today's Bible passage, David asks God to help him. He had just fled from Saul, who wanted to kill him, into a cave. So David turned to God to send him his goodness and faithfulness.

Now we know from the Bible and perhaps also from our own experience that God is kind and faithful. His faithfulness goes so far that he does not abandon us even when we are unfaithful. A Bible passage that has always amazed me is: "And yet our unfaithfulness does not cancel out his faithfulness, for he cannot be unfaithful to himself."⁽¹⁾ We can build our lives on this faithfulness of God.

The teaching text describes the fruit of the Spirit. You could also say that the nature of Jesus Christ is described here. And this should now also become a part of us. However, Christians sometimes overlook the fact that it is about the fruit of the Spirit. So we are not simply told how we should behave as Christians. That would be doomed to failure. No, we are told how the Spirit of God wants to change our nature if we give him space.

As far as I know, this happens when we work together with the Spirit of Christ. In practical terms, it works like this, for example: I want to be patient, so I strive for this quality, but reach my limits. But this is exactly where God comes to my aid and helps me to go beyond my natural limits. If someone were to say to me: "Mr. Mumssen, you are so patient!", I can only reply: "Not I, but Christ in me." This is how Jesus Christ changes our lives in a supernatural way.

Now there is another aspect that always fascinates me. In the beginning, man wanted to become like God and thus sinned. But now God actually wants us to become like him. Jesus Christ makes it possible. In him, God has sent his goodness and faithfulness to us. Praise be to his name!

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Timothy 2:13 [New Geneva Translation]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Lundi, 08.09.2025

Parole biblique
Que Dieu envoie sa bonté et sa fidélité.
Psaume 57.4

Texte pédagogique
Le fruit de l'Esprit est amour, joie, paix, patience, bonté, droiture, fidélité, douceur, maîtrise de soi.
Galates 5.22-23

Textes quotidiens de l'Eglise morave

La nature du Christ

Dans le passage biblique d'aujourd'hui, David demande à Dieu de l'aider. Il venait de se réfugier dans une grotte pour échapper à Saül qui voulait le tuer. David s'est donc tourné vers Dieu pour qu'il lui envoie sa bonté et sa fidélité.

Or, nous savons par la Bible, et peut-être aussi par notre propre expérience, que Dieu est bon et fidèle. Sa fidélité va si loin qu'il ne la laisse pas tomber, même lorsque nous sommes infidèles. Une parole biblique qui m'a toujours étonné est la suivante : "Et pourtant, notre infidélité n'annule pas sa fidélité, car il ne peut être infidèle à lui-même"⁽¹⁾. C'est sur cette fidélité de Dieu que nous pouvons bâtir notre vie.

Le texte didactique décrit le fruit de l'Esprit. On pourrait aussi dire que c'est la nature de Jésus-Christ qui est décrite ici. Et cela doit désormais faire partie de nous. Cependant, les chrétiens oublient parfois qu'il s'agit du fruit de l'Esprit. On ne nous dit donc pas simplement comment nous devons nous comporter en tant que chrétiens. Ce serait en effet voué à l'échec. Non, il nous est dit de quelle manière l'Esprit de Dieu veut changer notre nature si nous lui laissons de la place.

D'après ce que je sais, cela se produit lorsque nous coopérons avec l'Esprit du Christ. En pratique, cela fonctionne par exemple ainsi : Je veux être patient, j'aspire donc à cette qualité, mais je me heurte à mes limites. Mais c'est précisément là que Dieu vient à mon secours et dépasse avec moi mes limites naturelles. Si quelqu'un devait alors me dire : "Monsieur Mumssen, vous êtes bien patient !", je ne pourrais que répondre : "Pas moi, mais Christ en moi". C'est ainsi que Jésus-Christ transforme notre vie de manière surnaturelle.

Il y a maintenant un autre aspect qui ne cesse de me fasciner. Au début, l'homme voulait devenir comme Dieu et a donc péché. Mais maintenant, Dieu veut vraiment que nous devenions comme lui. Jésus-Christ le rend possible. En lui, Dieu nous a envoyé sa bonté et sa fidélité. Béni soit son nom !

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Timothée 2.13 [Nouvelle traduction de Genève]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Lunedì, 08.09.2025

Palabra de la Biblia
Que Dios envíe su bondad y su fidelidad.
Salmo 57:4

Texto didáctico
El fruto del Espíritu es amor, alegría, paz, paciencia, bondad, justicia, fidelidad, mansedumbre y dominio propio.
Gálatas 5:22-23

Textos cotidianos de la Iglesia morava

La naturaleza de Cristo

En el pasaje bíblico de hoy, David pide ayuda a Dios. Acababa de huir de Saúl, que quería matarlo, y se había refugiado en una cueva. Así que David se dirigió a Dios para que le enviara su bondad y fidelidad.

Sabemos por la Biblia, y quizá también por nuestra propia experiencia, que Dios es bondadoso y fiel. Su fidelidad llega tan lejos que no nos abandona ni siquiera cuando somos infieles. Un pasaje bíblico que siempre me ha asombrado es:"Y, sin embargo, nuestra infidelidad no anula su fidelidad, porque Él no puede ser infiel a sí mismo"⁽¹⁾ Podemos construir nuestra vida sobre esta fidelidad de Dios.

El texto de enseñanza describe el fruto del Espíritu. También se podría decir que aquí se describe la naturaleza de Jesucristo. Y esto también debería formar parte de nosotros. Sin embargo, los cristianos a veces pasan por alto que se trata del fruto del Espíritu. No se nos dice simplemente cómo debemos comportarnos como cristianos. Eso estaría condenado al fracaso. No, se nos dice cómo el Espíritu de Dios quiere cambiar nuestra naturaleza si le damos espacio.

Hasta donde yo sé, esto sucede cuando cooperamos con el Espíritu de Cristo. En términos prácticos, funciona así, por ejemplo: Quiero ser paciente, así que me esfuerzo por conseguir esta cualidad, pero llego a mis límites. Pero ahí es exactamente donde Dios viene en mi ayuda y cruza conmigo mis límites naturales. Si entonces alguien me dice: "¡Señor Mumssen, qué paciente es usted!", sólo puedo responder: "No yo, sino Cristo en mí". Así es como Jesucristo cambia nuestras vidas de forma sobrenatural.

Ahora bien, hay otro aspecto que siempre me fascina. Al principio, el hombre quería ser como Dios y por eso pecó. Pero ahora Dios quiere que seamos como Él. Jesucristo lo hace posible. En él, Dios nos ha enviado su bondad y su fidelidad. ¡Alabado sea su nombre!

Que tengáis un día lleno de bendiciones
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Timoteo 2:13 [Traducción de la Nueva Ginebra]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Lunes, 08.09.2025

Palavra da Bíblia
Que Deus envie sua bondade e fidelidade.
Salmo 57:4

Texto didático
O fruto do Espírito é amor, alegria, paz, paciência, bondade, justiça, fidelidade, mansidão e domínio próprio.
Gálatas 5:22-23

Textos diários da Igreja da Morávia

A natureza de Cristo

Na passagem bíblica de hoje, Davi pede a Deus que o ajude. Ele tinha acabado de fugir de Saul, que queria matá-lo, para uma caverna. Então, Davi pediu a Deus que lhe enviasse sua bondade e fidelidade.

Sabemos pela Bíblia e talvez também por nossa própria experiência que Deus é bondoso e fiel. Sua fidelidade vai tão longe que ele não nos abandona mesmo quando somos infiéis. Uma passagem bíblica que sempre me surpreendeu diz:"E, no entanto, a nossa infidelidade não anula a sua fidelidade, pois ele não pode ser infiel a si mesmo."⁽¹⁾ Podemos construir nossa vida com base nessa fidelidade de Deus.

O texto didático descreve o fruto do Espírito. Você também poderia dizer que a natureza de Jesus Cristo é descrita aqui. E isso agora também deve se tornar parte de nós. No entanto, os cristãos às vezes ignoram o fato de que se trata do fruto do Espírito. Portanto, não nos é dito simplesmente como devemos nos comportar como cristãos. Isso estaria fadado ao fracasso. Não, o que nos é dito é que o Espírito de Deus quer mudar nossa natureza se lhe dermos espaço.

Até onde sei, isso acontece quando cooperamos com o Espírito de Cristo. Em termos práticos, funciona assim, por exemplo: Quero ser paciente, então me esforço para obter essa qualidade, mas chego ao meu limite. Mas é exatamente aí que Deus vem em meu auxílio e ultrapassa meus limites naturais comigo. Se alguém então me disser: "Sr. Mumssen, você é tão paciente!", só posso responder: "Não eu, mas Cristo em mim". É assim que Jesus Cristo muda nossa vida de maneira sobrenatural.

Agora, há outro aspecto que sempre me fascina. No início, o homem queria se tornar como Deus e, por isso, pecou. Mas agora Deus realmente quer que nos tornemos como ele. Jesus Cristo torna isso possível. Nele, Deus enviou sua bondade e fidelidade para nós. Louvado seja o seu nome!

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Timóteo 2:13 [Tradução da Nova Genebra]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Segunda-feira, 08.09.2025

Parola dalla Bibbia
Che Dio mandi la sua bontà e la sua fedeltà.
Salmo 57:4

Testo didattico
Il frutto dello Spirito è amore, gioia, pace, pazienza, benevolenza, giustizia, fedeltà, dolcezza e autocontrollo.
Galati 5:22-23

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

La natura di Cristo

Nel brano biblico di oggi, Davide chiede a Dio di aiutarlo. Era appena fuggito da Saul, che voleva ucciderlo, in una grotta. Così Davide si rivolse a Dio perché gli inviasse la sua bontà e la sua fedeltà.

Ora, sappiamo dalla Bibbia e forse anche dalla nostra esperienza che Dio è buono e fedele. La sua fedeltà arriva a tal punto che non ci abbandona nemmeno quando siamo infedeli. Un passo della Bibbia che mi ha sempre stupito recita:"Eppure la nostra infedeltà non annulla la sua fedeltà, perché egli non può essere infedele a se stesso"⁽¹⁾ Possiamo costruire la nostra vita su questa fedeltà di Dio.

Il testo didattico descrive il frutto dello Spirito. Si potrebbe anche dire che qui viene descritta la natura di Gesù Cristo. E questo dovrebbe diventare parte di noi. Tuttavia, i cristiani a volte trascurano il fatto che si tratta del frutto dello Spirito. Quindi non ci viene detto semplicemente come dobbiamo comportarci come cristiani. Questo sarebbe destinato al fallimento. No, ci viene detto che lo Spirito di Dio vuole cambiare la nostra natura se gli diamo spazio.

Per quanto ne so, questo avviene quando collaboriamo con lo Spirito di Cristo. In termini pratici, funziona così, per esempio: Voglio essere paziente, quindi mi impegno per questa qualità, ma raggiungo i miei limiti. Ma è proprio qui che Dio mi viene in aiuto e supera con me i miei limiti naturali. Se poi qualcuno mi dice: "Signor Mumssen, lei è così paziente!", posso solo rispondere: "Non io, ma Cristo in me". È così che Gesù Cristo cambia la nostra vita in modo soprannaturale.

Ora c'è un altro aspetto che mi affascina sempre. All'inizio l'uomo voleva diventare come Dio e così ha peccato. Ma ora Dio vuole davvero che diventiamo come lui. Gesù Cristo lo rende possibile. In lui, Dio ci ha inviato la sua bontà e la sua fedeltà. Sia lodato il suo nome!

Vi auguro una giornata benedetta
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Timoteo 2:13 [Nuova traduzione di Ginevra].

Размышления о моравских ежедневных текстах на Понедельник, 08.09.2025

Слово из Библии
Пусть Бог пошлет Свою благость и верность.
Псалом 57:4

Обучающий текст
Плод Духа - любовь, радость, мир, долготерпение, благость, праведность, верность, кротость и самообладание.
Галатам 5:22-23

Ежедневные тексты Моравской церкви

Природа Христа

В сегодняшнем библейском отрывке Давид просит Бога помочь ему. Он только что убежал от Саула, который хотел убить его, в пещеру. Поэтому Давид обратился к Богу с просьбой послать ему Свою доброту и верность.

Из Библии и, возможно, из собственного опыта мы знаем, что Бог добр и верен. Его верность настолько велика, что Он не оставляет нас даже тогда, когда мы неверны. Меня всегда поражал один отрывок из Библии:"И все же наша неверность не отменяет Его верности, ибо Он не может быть неверен Себе"⁽¹⁾ Мы можем строить свою жизнь на этой Божьей верности.

В учебном тексте описывается плод Духа. Можно также сказать, что здесь описана природа Иисуса Христа. И теперь это должно стать частью нас. Однако христиане иногда упускают из виду, что речь идет о плодах Духа. То есть нам не просто говорят, как мы должны вести себя как христиане. Это было бы обречено на провал. Нет, нам говорят о том, как Дух Божий хочет изменить нашу природу, если мы дадим Ему свободу.

Насколько я знаю, это происходит, когда мы сотрудничаем с Духом Христа. На практике это работает, например, так: Я хочу быть терпеливым, поэтому стремлюсь к этому качеству, но достигаю предела своих возможностей. Но именно в этот момент Бог приходит мне на помощь и вместе со мной переходит мои естественные границы. Если кто-то потом скажет мне: "Господин Мумсен, вы такой терпеливый!", я могу только ответить: "Не я, а Христос во мне". Вот как Иисус Христос изменяет нашу жизнь сверхъестественным образом.

Есть еще один аспект, который всегда восхищает меня. Вначале человек хотел стать похожим на Бога и поэтому согрешил. Но теперь Бог хочет, чтобы мы стали такими же, как Он. Иисус Христос делает это возможным. В Нем Бог послал нам Свою доброту и верность. Слава Его имени!

Благословенного дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Тимофею 2:13 [Новый женевский перевод]

Думки про моравські щоденні тексти за Понеділок, 08.09.2025

Слово з Біблії
Нехай Бог пошле свою доброту і вірність.
Псалом 57:4

Навчальний текст
Плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, праведність, вірність, лагідність, здержливість.
Галатам 5:22-23

Щоденні тексти Моравської церкви

Природа Христа

У сьогоднішньому біблійному уривку Давид просить Бога допомогти йому. Він щойно втік від Саула, який хотів його вбити, і сховався в печері. Тому Давид звернувся до Бога, щоб Він послав йому Свою доброту і вірність.

Тепер ми знаємо з Біблії і, можливо, з власного досвіду, що Бог добрий і вірний. Його вірність заходить так далеко, що Він не відпускає навіть тоді, коли ми невірні. Мене завжди вражав уривок з Біблії:"Та наша невірність не скасовує Його вірності, бо Він не може бути невірним Собі"⁽¹⁾.⁽²⁾ Ми можемо будувати своє життя на цій Божій вірності.

Навчальний текст описує плід Духа. Можна також сказати, що тут описана природа Ісуса Христа. І це також має стати частиною нас самих. Однак християни іноді не звертають уваги на те, що мова йде про плід Духа. Тому нам не просто говорять, як ми повинні поводитися як християни. Це було б приречено на провал. Ні, нам говорять про те, як Дух Божий хоче змінити нашу природу, якщо ми дамо йому простір.

Наскільки я знаю, це відбувається, коли ми співпрацюємо з Духом Христовим. На практиці це відбувається так, наприклад: Я хочу бути терплячим, тому прагну до цієї якості, але досягаю своїх меж. Але саме тут Бог приходить мені на допомогу і переступає разом зі мною мої природні межі. Якщо хтось потім скаже мені: "Пане Мумссен, ви такий терплячий!", я можу лише відповісти: "Не я, а Христос у мені". Ось так Ісус Христос надприродним чином змінює наше життя.

Тепер є ще один аспект, який мене завжди зачаровує. На початку людина хотіла стати схожою на Бога і тому згрішила. Але тепер Бог насправді хоче, щоб ми стали схожими на Нього. Ісус Христос робить це можливим. У ньому Бог послав нам свою доброту і вірність. Слава Його імені!

Благословенного вам дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Тимофія 2:13 [Новий Женевський переклад]

08.09.2025 ,الإثنين خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

أرسل الله صلاحه وأمانته.
مزمور 57:4

نص تعليمي:

ثمر الروح هو المحبة، الفرح، السلام، السلام، الصبر، اللطف، اللطف، البر، الأمانة، الوداعة، ضبط النفس.
غلاطية 5: 22-23

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

طبيعة المسيح

في مقطع اليوم من الكتاب المقدس، يطلب داود من الله أن يساعده. كان قد هرب للتو من شاول، الذي أراد قتله، إلى مغارة. لذلك لجأ داود إلى الله ليرسل له لطفه وأمانته.

الآن نحن نعلم من الكتاب المقدس وربما أيضًا من خبرتنا الخاصة أن الله لطيف وأمين. إن أمانته تصل إلى حد أنه لا يتخلى عنا حتى عندما نكون غير مخلصين. هناك مقطع من الكتاب المقدس لطالما أدهشني هو: "ومع ذلك فإن عدم أمانتنا لا تلغي أمانته، لأنه لا يمكن أن يكون غير أمين لنفسه"^[1] يمكننا أن نبني حياتنا على أمانة الله هذه.

يصف النص التعليمي ثمر الروح. يمكنك القول أيضًا أن طبيعة يسوع المسيح موصوفة هنا. وهذا يجب أن يصبح الآن أيضًا جزءًا منا. ومع ذلك، يغفل المسيحيون أحيانًا حقيقة أن الأمر يتعلق بثمرة الروح. لذلك لا يُقال لنا ببساطة كيف يجب أن نتصرف كمسيحيين. فهذا سيكون محكوم عليه بالفشل. كلا، بل يُقال لنا كيف يريد روح الله أن يغيّر طبيعتنا إذا أعطيناه مساحة.

حسب ما توصلت إليه، يحدث هذا عندما نعمل مع روح المسيح. من الناحية العملية، يعمل الأمر على هذا النحو، على سبيل المثال: أريد أن أكون صبورًا، لذلك أجاهد من أجل هذه الصفة، ولكنني أصل إلى حدودي. ولكن هنا بالضبط يأتي الله لمساعدتي ويتجاوز معي حدودي الطبيعية. فإذا قال لي أحدهم عندئذٍ: "يا سيد مومسن، أنت صبور جدًا!"، لا يسعني إلا أن أجيب: "لست أنا، بل المسيح الذي فيّ". هكذا يغيّر يسوع المسيح حياتنا بطريقة خارقة للطبيعة.

هناك جانب آخر يسحرني دائمًا. في البداية، أراد الإنسان أن يصير مثل الله وبالتالي أخطأ. لكن الآن يريدنا الله في الواقع أن نصبح مثله. يسوع المسيح يجعل ذلك ممكنًا. لقد أرسل الله فيه صلاحه وأمانته إلينا. المجد لاسمه!

يوم مبارك
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] 2 تيموثاوس 2:13 [ترجمة جنيف الجديدة]

Gedanken zur Losung für Sonntag, den 07.09.2025

Losungswort
Ich will dem HERRN sehr danken mit meinem Munde und ihn rühmen in der Menge.
Psalm 109,30

Lehrtext
Jesus legte die Hände auf die verkrümmte Frau; und sogleich richtete sie sich auf und pries Gott.
Lukas 13,13

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Gott und Mensch

Lese ich das heutige Losungswort, so schwingt mein Herz gleich mit. Auch ich will Gott sehr danken und „ihn rühmen“. Er hat soviel Gutes an uns getan. Einiges davon können wir im Vertrauen auf sein Wort in Anspruch nehmen – wie die Vergebung unserer Schuld und das ewige Leben. Anderes haben wir vielleicht konkret erlebt. So erging es der Frau, von der wir im Lehrtext lesen. Achtzehn Jahre hatte sie nur gebeugt sitzen und sich nicht mehr aufrichten können.⁽¹⁾ Doch dann rief sie Jesus und erlöste sie von ihrem Leiden. Kein Wunder, dass sie Gott aus tiefsten Herzen pries.

Interessant ist, dass Jesus weder eine Diagnose benötigte noch versuchte, die Ursache ihres Leidens zu erforschen. Jeder konnte sehen, dass diese Frau litt, und Jesus heilte sie einfach in der Vollmacht des Schöpfers. Während wir oft ein wenig ratlos vor einem leidenden Menschen stehen, kann Jesus ihn einfach heilen. Haben wir das Vertrauen, dass er das heute noch tut? Mich ermutigt dazu folgender Bibelvers: Jesus Christus ist und bleibt derselbe, gestern, heute und für immer.⁽²⁾

Nun betrachten meine Frau und ich die Losungs- und Lehrtexte immer in ihrem Sinnzusammenhang. Dieser ist gerade beim Losungswort erstaunlich: Den ganzen Psalm hindurch wünscht David nämlich seinen Feinden alles erdenklich Schlechte. Weil sie so rücksichtslos und unbarmherzig sind, wünscht er ihnen, dass sie bestraft werden und ihre Familien gleich mit. Ihre Kinder sollen zu Bettlern werden und sie selbst früh sterben.⁽³⁾ Können wir nach solchen Worten immer noch mit David Gott loben?

Nun, ich denke: Wenn uns wirklich böse mitgespielt wird, kommen vielleicht auch bei uns Gedanken wie diese hoch. Das bedeutet aber nicht, dass wir ihnen auch nachgehen sollten. Jesus Christus fordert uns deutlich auf, unsere Feinde zu segnen.⁽⁴⁾ Das können wir aber nur, wenn er selbst uns dazu durch seinen Geist in die Lage versetzt. Wollen wir uns dafür öffnen?

Einen gesegneten Sonntag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Luk. 13,11 [Hoffnung für alle] (2) Hebr. 13,8 [Hoffnung für alle] (3) Ps. 109,1-29 (4) Matt. 5,44 Röm. 12,19-21 1.Petr. 3,9

Gebet:
Herr Jesus Christus, ich danke dir, dass du barmherzig bist und uns in unserer Not begegnest. Du forderst uns aber auch heraus, auf Angriffe anders zu reagieren, als wir es natürlicherweise tun würden. Ich bitte dich: Wirke durch deinen Geist in mir und mache Dinge möglich, die mir unmöglich sind. Ich danke dir, dass du an mir und durch mich wirkst. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Sunday, 07.09.2025

Bible verse
I will give thanks to the LORD with my mouth and praise him in multitude.
Psalm 109:30

Teaching text
Jesus laid his hands on the crippled woman, and immediately she straightened up and praised God.
Luke 13:13

Moravian Daily Texts

God and man

When I read today's Bible text, my heart immediately resonates. I also want to thank God very much and "praise him". He has done so much good for us. Some of it we can claim with trust in his word - such as the forgiveness of our sins and eternal life. Others we may have experienced concretely. This is what happened to the woman we read about in the teaching text. For eighteen years she had only been able to sit bent over and not stand upright.⁽¹⁾ But then Jesus called her and delivered her from her suffering. No wonder she praised God from the bottom of her heart.

It is interesting that Jesus neither needed a diagnosis nor tried to find out the cause of her suffering. Anyone could see that this woman was suffering, and Jesus simply healed her with the authority of the Creator. While we often stand a little perplexed before a suffering person, Jesus can simply heal them. Do we have the confidence that he still does this today? I am encouraged by the following Bible verse: Jesus Christ is and remains the same, yesterday, today and forever^(2).

Now my wife and I always look at the watchwords and teaching texts in their context. This is particularly astonishing in the Bible text: throughout the entire psalm, David wishes his enemies every conceivable evil. Because they are so ruthless and merciless, he wishes them to be punished and their families along with them. Their children will become beggars and they themselves will die early.⁽³⁾ Can we still praise God with David after such words?

Well, I think that if we are really being treated badly, we may also have thoughts like these. But that doesn't mean that we should pursue them. Jesus Christ clearly calls on us to bless our enemies.⁽⁴⁾ But we can only do this if he himself enables us to do so through his Spirit. Do we want to open ourselves to this?

Have a blessed Sunday
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Luke 13:11 [Hope for all] (2) Hebrews 13:8 [Hope for all] (3) Psalms 109:1-29 (4) Matthew 5:44 Romans 12:19-21 1 Peter 3:9

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Dimanche, 07.09.2025

Parole biblique
Je louerai l'Éternel de ma bouche, Je le célébrerai au milieu de la foule.
Psaume 109.30

Texte pédagogique
Jésus imposa les mains à la femme courbée ; et aussitôt elle se redressa et glorifia Dieu.
Luc 13.13

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Dieu et l'homme

En lisant la parole biblique d'aujourd'hui, mon cœur vibre immédiatement. Moi aussi, je veux remercier Dieu et le "glorifier". Il a fait tant de bien pour nous. Nous pouvons en revendiquer une partie en nous fiant à sa parole, comme le pardon de nos fautes et la vie éternelle. D'autres choses, nous les avons peut-être vécues concrètement. C'est ce qui est arrivé à la femme dont il est question dans le texte d'enseignement. Pendant dix-huit ans, elle était restée assise, courbée, sans pouvoir se redresser.⁽¹⁾ Mais Jésus l'a appelée et l'a délivrée de ses souffrances. Il n'est pas étonnant qu'elle ait loué Dieu du plus profond de son cœur.

Il est intéressant de noter que Jésus n'a pas eu besoin d'un diagnostic et n'a pas non plus essayé de rechercher la cause de ses souffrances. Tout le monde pouvait voir que cette femme souffrait, et Jésus l'a simplement guérie avec l'autorité du Créateur. Alors que nous sommes souvent un peu désemparés devant une personne qui souffre, Jésus peut simplement la guérir. Avons-nous la foi qu'il le fait encore aujourd'hui ? Le verset biblique suivant m'y encourage : " Jésus-Christ est et demeure le même, hier, aujourd'hui et à jamais.⁽²⁾ ".

Ma femme et moi considérons toujours les mots d'ordre et les textes d'enseignement dans leur contexte. Celui-ci est particulièrement étonnant dans le cas du verset biblique : tout au long du psaume, David souhaite à ses ennemis tout le mal possible. Parce qu'ils sont si impitoyables et sans pitié, il souhaite qu'ils soient punis, ainsi que leurs familles. Leurs enfants deviendront des mendiants et eux-mêmes mourront prématurément.⁽³⁾ Après de telles paroles, pouvons-nous encore louer Dieu avec David ?

Eh bien, je pense que si nous sommes vraiment maltraités, des pensées comme celles-ci peuvent nous venir à l'esprit. Mais cela ne signifie pas que nous devons les suivre. Jésus-Christ nous demande clairement de bénir nos ennemis⁽⁴⁾, mais nous ne pouvons le faire que si lui-même nous en donne les moyens par son Esprit. Voulons-nous nous ouvrir à cela ?

Je vous souhaite un dimanche béni
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Luc 13.11 [Espoir pour tous] (2) Hébreux 13.8 [Espoir pour tous] (3) Psaumes 109.1-29 (4) Matthieu 5.44 Romains 12.19-21 1 Pierre 3.9

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Domenica, 07.09.2025

Versículo bíblico
Daré gracias al SEÑOR con mi boca, y lo alabaré en multitud.
Salmo 109:30

Texto didáctico
Jesús impuso las manos sobre la mujer tullida, y al instante ella se enderezó y alabó a Dios.
Lucas 13:13

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Dios y el hombre

Cuando leo el texto bíblico de hoy, mi corazón resuena inmediatamente. Yo también quiero dar muchas gracias a Dios y "alabarlo". Ha hecho tanto bien por nosotros. Algunos los podemos reclamar con confianza en su palabra, como el perdón de nuestros pecados y la vida eterna. Otras podemos haberlas experimentado concretamente. Esto es lo que le ocurrió a la mujer de la que hablamos en el texto. Durante dieciocho años sólo había podido sentarse encorvada y sin poder levantarse⁽¹⁾. Pero entonces Jesús la llamó y la liberó de su sufrimiento. No es de extrañar que alabara a Dios desde el fondo de su corazón.

Es interesante que Jesús no necesitara un diagnóstico ni tratara de averiguar la causa de su sufrimiento. Todos podían ver que esta mujer estaba sufriendo y Jesús simplemente la sanó con la autoridad del Creador. Aunque a menudo nos quedamos perplejos ante una persona que sufre, Jesús simplemente puede curarla. ¿Tenemos la confianza de que todavía lo hace hoy? Me anima el siguiente versículo bíblico: Jesucristo es y sigue siendo el mismo, ayer, hoy y siempre^(2).

Ahora bien, mi mujer y yo siempre miramos las consignas y los textos de enseñanza en su contexto. Esto es particularmente sorprendente en el texto bíblico: David desea a sus enemigos todos los males imaginables a lo largo de todo el salmo. Como son tan despiadados y despiadadas, desea que sean castigados y sus familias con ellos. Sus hijos se convertirán en mendigos y ellos mismos morirán pronto⁽³⁾. ¿Podemos seguir alabando a Dios con David después de semejantes palabras?

Bueno, creo que si realmente nos están tomando el pelo, también podemos tener pensamientos como estos. Pero eso no significa que debamos perseguirlos. Jesucristo nos llama claramente a bendecir a nuestros enemigos⁽⁴⁾, pero sólo podemos hacerlo si Él mismo nos capacita para ello a través de su Espíritu. ¿Queremos abrirnos a ello?

Buen domingo
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Lucas 13:11 [Esperanza para todos ] (2) Hebreos 13:8 [Esperanza para todos] (3) Salmos 109:1-29 (4) Mateo 5:44 Romanos 12:19-21 1 Pedro 3:9

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Domingo, 07.09.2025

Versículo bíblico
Com a minha boca darei graças ao Senhor, e o louvarei em multidão.
Salmo 109:30

Texto didático
Jesus impôs as mãos sobre a mulher aleijada, e ela imediatamente se endireitou e louvou a Deus.
Lucas 13:13

Textos diários da Igreja da Morávia

Deus e o homem

Quando leio o texto bíblico de hoje, meu coração imediatamente vibra. Eu também quero agradecer muito a Deus e "louvá-lo". Ele fez muito bem para nós. Algumas delas podemos reivindicar com confiança em sua palavra - como o perdão de nossos pecados e a vida eterna. Outras podemos ter experimentado de forma concreta. Foi o que aconteceu com a mulher sobre a qual lemos no texto didático. Por dezoito anos, ela só conseguia ficar sentada, curvada e incapaz de se levantar.⁽¹⁾ Mas então Jesus a chamou e a libertou de seu sofrimento. Não é de se admirar que ela tenha louvado a Deus do fundo do coração.

É interessante que Jesus não precisou de um diagnóstico nem tentou descobrir a causa do sofrimento dela. Todos podiam ver que essa mulher estava sofrendo e Jesus simplesmente a curou com a autoridade do Criador. Embora muitas vezes fiquemos perdidos diante de uma pessoa que está sofrendo, Jesus pode simplesmente curá-la. Será que temos a confiança de que ele ainda faz isso hoje? Sinto-me encorajado pelo seguinte versículo bíblico: Jesus Cristo é e permanece o mesmo, ontem, hoje e eternamente^(2).

Agora, minha esposa e eu sempre analisamos as palavras de ordem e os textos de ensino em seu contexto. Isso é particularmente surpreendente no texto bíblico: durante todo o salmo, Davi deseja a seus inimigos todo o mal possível. Por serem tão cruéis e impiedosos, ele deseja que eles sejam punidos e que suas famílias sejam punidas junto com eles. Seus filhos se tornarão mendigos e eles próprios morrerão cedo.⁽³⁾ Será que ainda podemos louvar a Deus com Davi depois de tais palavras?

Bem, acho que se estivermos realmente sendo maltratados, também podemos ter pensamentos como esses. Mas isso não significa que devemos persegui-los. Jesus Cristo nos convida claramente a abençoar nossos inimigos.⁽⁴⁾ Mas só podemos fazer isso se ele mesmo nos capacitar a fazê-lo por meio de seu Espírito. Será que queremos nos abrir para isso?

Tenham um domingo abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Lucas 13:11 [Esperança para todos] (2) Hebreus 13:8 [Esperança para todos] (3) Salmos 109:1-29 (4) Mateus 5:44 Romanos 12:19-21 1 Pedro 3:9

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Domingo, 07.09.2025

Versetto biblico
Renderò grazie all'Eterno con la mia bocca e lo loderò in moltitudine.
Salmo 109:30

Testo didattico
Gesù impose le mani sulla donna storpia e subito questa si raddrizzò e lodò Dio.
Luca 13:13

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Dio e l'uomo

Quando leggo il testo biblico di oggi, il mio cuore risuona immediatamente. Anch'io voglio ringraziare molto Dio e "lodarlo". Egli ha fatto tanto bene per noi. Alcuni di essi possiamo affermarli con fiducia nella sua parola, come il perdono dei nostri peccati e la vita eterna. Altre possiamo averle sperimentate concretamente. È quello che è successo alla donna di cui abbiamo letto nel testo didattico. Per diciotto anni era stata in grado di stare solo piegata e incapace di alzarsi.⁽¹⁾ Ma poi Gesù la chiamò e la liberò dalle sue sofferenze. Non c'è da stupirsi che ella lodasse Dio dal profondo del cuore.

È interessante che Gesù non abbia avuto bisogno di una diagnosi né abbia cercato di scoprire la causa della sua sofferenza. Tutti potevano vedere che questa donna stava soffrendo e Gesù la guarì semplicemente con l'autorità del Creatore. Mentre spesso ci troviamo di fronte a una persona che soffre, Gesù può semplicemente guarirla. Abbiamo la certezza che lo faccia anche oggi? Sono incoraggiato dal seguente versetto biblico: Gesù Cristo è e rimane lo stesso, ieri, oggi e in eterno^(2).

Io e mia moglie guardiamo sempre le parole d'ordine e i testi didattici nel loro contesto. Questo è particolarmente sorprendente nel testo biblico: Davide augura ai suoi nemici ogni male immaginabile per tutto il salmo. Poiché sono così spietati e senza pietà, desidera che vengano puniti e che le loro famiglie vengano punite con loro. I loro figli diventeranno mendicanti e loro stessi moriranno presto.⁽³⁾ Possiamo ancora lodare Dio con Davide dopo queste parole?

Credo che, se davvero ci stanno prendendo in giro, anche noi possiamo avere pensieri come questi. Ma questo non significa che dobbiamo perseguirli. Gesù Cristo ci invita chiaramente a benedire i nostri nemici.⁽⁴⁾ Ma possiamo farlo solo se Lui stesso ci permette di farlo attraverso il suo Spirito. Vogliamo aprirci a questo?

Buona domenica
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Luca 13,11 [Speranza per tutti] (2) Ebrei 13,8 [Speranza per tutti] (3) Salmi 109,1-29 (4) Matteo 5,44 Romani 12:19-21 1 Pietro 3:9

Размышления о моравских ежедневных текстах на Воскресенье, 07.09.2025

Библейский стих
Устами моими буду благодарить Господа и во множестве восхвалять Его.
Псалом 109:30

Обучающий текст
Иисус возложил руки на увечную женщину, и она тотчас выпрямилась и прославила Бога.
Луки 13:13

Ежедневные тексты Моравской церкви

Бог и человек

Когда я читаю сегодняшний библейский текст, мое сердце сразу же находит отклик. Мне хочется поблагодарить Бога и "прославить Его". Он сделал для нас так много добра. Некоторые из них мы можем с уверенностью утверждать на основании Его Слова - например, прощение наших грехов и вечную жизнь. Другие мы можем испытать на собственном опыте. Именно это произошло с женщиной, о которой мы читаем в учебном тексте. В течение восемнадцати лет она могла только сидеть согнувшись и не могла встать.⁽¹⁾ Но затем Иисус призвал ее и избавил от страданий. Неудивительно, что она от всего сердца прославила Бога.

Интересно, что Иисус не требовал диагноза и не пытался выяснить причину ее страданий. Все видели, что эта женщина страдает, и Иисус просто исцелил ее властью Творца. В то время как мы часто стоим перед страдающим человеком в растерянности, Иисус может просто исцелить его. Есть ли у нас уверенность в том, что Он делает это и сегодня? Меня ободряет следующий стих из Библии: Иисус Христос есть и остается тем же самым, вчера, сегодня и вовеки^(2).

Мы с женой всегда рассматриваем слова и учебные тексты в их контексте. Это особенно удивительно в библейском тексте: Давид на протяжении всего псалма желает своим врагам всех мыслимых зол. Поскольку они так безжалостны и беспощадны, он желает, чтобы они были наказаны, а вместе с ними и их семьи. Их дети станут нищими, а сами они рано умрут.⁽³⁾ Можем ли мы после таких слов славить Бога вместе с Давидом?

Я думаю, что если с нами действительно плохо играют, то и у нас могут возникнуть подобные мысли. Но это не значит, что мы должны их преследовать. Иисус Христос ясно призывает нас благословлять наших врагов.⁽⁴⁾ Но мы можем сделать это только в том случае, если Он Сам даст нам возможность сделать это через Свой Дух. Хотим ли мы открыть себя для этого?

Благословенного воскресенья
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Луки 13:11 [Надежда для всех] (2) Евреям 13:8 [Надежда для всех] (3) Псалмы 109:1-29 (4) Матфея 5:44 Римлянам 12:19-21 1 Петра 3:9

Думки про моравські щоденні тексти за Неділя, 07.09.2025

Біблійний вірш
Я буду дякувати Господеві устами моїми, і прославлятиму Його натовпом.
Псалом 109:30

Навчальний текст
Ісус поклав руки на розслаблену жінку, і вона одразу ж випросталася і прославила Бога.
Луки 13:13

Щоденні тексти Моравської церкви

Бог і людина

Коли я читаю сьогоднішній біблійний текст, моє серце відразу відгукується. Мені також хочеться дуже подякувати Богові і "прославити Його". Він зробив для нас так багато добра. Деякі з них ми можемо стверджувати з упевненістю в Його Слові - наприклад, прощення наших гріхів і вічне життя. Інші ми, можливо, пережили на власному досвіді. Саме так сталося з жінкою, про яку ми читаємо в навчальному тексті. Вісімнадцять років вона могла тільки сидіти зігнувшись і не могла встати.⁽¹⁾ Але потім Ісус покликав її і визволив її від страждань. Не дивно, що вона прославила Бога від щирого серця.

Цікаво, що Ісус не потребував діагнозу і не намагався з'ясувати причину її страждань. Всі бачили, що ця жінка страждає, а Ісус просто зцілив її владою Творця. У той час як ми часто стоїмо перед страждаючою людиною в розгубленості, Ісус може просто зцілити її. Чи маємо ми впевненість, що Він робить це і сьогодні? Мене підбадьорює наступний біблійний вірш: Ісус Христос є і залишається той самий, вчора, сьогодні і на віки віків^(2).

Тепер ми з дружиною завжди дивимося на гасла і навчальні тексти в їхньому контексті. Це особливо вражає в біблійному тексті: протягом усього псалма Давид бажає своїм ворогам усілякого немислимого зла. Оскільки вони такі безжальні і нещадні, він бажає, щоб вони були покарані, а разом з ними і їхні сім'ї. Їхні діти стануть жебраками, а вони самі рано помруть.⁽³⁾ Чи можемо ми все ще прославляти Бога разом з Давидом після таких слів?

Ну, я думаю, що якщо з нами дійсно погано грають, у нас теж можуть з'явитися подібні думки. Але це не означає, що ми повинні їх переслідувати. Ісус Христос чітко закликає нас благословляти наших ворогів.⁽⁴⁾ Але ми можемо робити це тільки тоді, коли Він сам дозволить нам це робити через Свого Духа. Чи хочемо ми відкритися на це?

Благословенної вам неділі
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Луки 13:11 [Надія для всіх] (2) Євреїв 13:8 [Надія для всіх] (3) Псалми 109:1-29 (4) Матвія 5:44 Римлян 12:19-21 1 Петра 3:9

07.09.2025 ,يوم الأحد خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

سَأَشْكُرُ الرَّبَّ بِفَمِي وَأُسَبِّحُهُ بِفَمِي وَأَحْمَدُهُ فِي الْجَمْعِ.
مزمور 109:30

نص تعليمي:

فوضع يسوع يديه على المرأة الكسيحة فاستقامت في الحال وسبحت الله.
لوقا 13:13

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

الله والإنسان

عندما أقرأ فقرة اليوم من الكتاب المقدس، يتردد صدى قلبي على الفور. أريد أيضًا أن أشكر الله كثيرًا و"أحمده". لقد فعل الكثير من الخير لنا. بعضه يمكننا أن ندعي بثقة في كلمته - مثل غفران خطايانا والحياة الأبدية. والبعض الآخر قد اختبرناه بشكل ملموس. هذا ما حدث للمرأة التي قرأنا عنها في النص التعليمي. فلثمانية عشر عامًا لم تكن قادرة على الجلوس منحنية، ولم تكن قادرة على الوقوف^[1]، لكن يسوع دعاها وخلصها من آلامها. لا عجب أنها كانت تسبح الله من أعماق قلبها.

من المثير للاهتمام أن يسوع لم يكن بحاجة إلى تشخيص ولا حاول معرفة سبب معاناتها. يمكن للجميع أن يرى أن هذه المرأة كانت تتألم، ويسوع ببساطة شفاها بسلطان الخالق. في حين أننا غالبًا ما نقف أمام شخص يتألم في حيرة من أمره، يستطيع يسوع ببساطة أن يشفيه. هل لدينا الثقة بأنه لا يزال يفعل ذلك اليوم؟ تشجعني آية الكتاب المقدس التالية: يسوع المسيح هو هو هو، أمس واليوم وإلى الأبد^[2]

الآن أنا وزوجتي ننظر دائمًا إلى كلمات السهر ونصوص التعليم في سياقها. هذا مدهش بشكل خاص في نص الكتاب المقدس: طوال المزمور، يتمنى داود لأعدائه كل شر يمكن تصوره. ولأنهم لا يرحمون ولا يرحمون، فإنه يتمنى أن يعاقبهم وعائلاتهم معهم. سيصبح أولادهم شحاذين، وهم أنفسهم سيموتون مبكرين^[3] بعد هذه الكلمات، هل يمكننا بعد هذا الكلام أن نمدح الله مع داود؟

حسناً، أعتقد أنه إذا كنا نعامل معاملة سيئة حقاً، فقد تراودنا أيضاً أفكار كهذه. لكن هذا لا يعني أننا يجب أن نتبعها. إن يسوع المسيح يدعونا بوضوح أن نبارك أعداءنا^[4]، لكن لا يمكننا أن نفعل ذلك إلا إذا مكننا هو نفسه من ذلك من خلال روحه. هل نريد أن نفتح أنفسنا لهذا الأمر؟

أتمنى لكم أحدًا مباركًا
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] لوقا 13: 11 [الرجاء للجميع] [2] عبرانيين 13: 8 [الرجاء للجميع] [3] مز 109: 1-29 [4] متى 5: 44 رومية 12: 19-21 1 بطرس 3: 9

Gedanken zur Losung für Samstag, den 06.09.2025

Losungswort
Gott spricht: Ich will für Israel wie der Tau sein, dass es blüht wie eine Lilie.
Hosea 14,6

Lehrtext
Jesus spricht: Darum sollt ihr nicht sorgen und sagen: Was werden wir essen? Was werden wir trinken? Womit werden wir uns kleiden? Denn euer himmlischer Vater weiß, dass ihr all dessen bedürft.
Matthäus 6,31.32

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Der himmlische Vater

Im heutigen Losungswort spricht Gott dem Volk Israel zu, für es „wie der Tau“ zu sein, damit es gedeihen kann wie eine Lilie. Dieser Versorgung geht jedoch etwas voraus – nämlich die Umkehr zu Gott.⁽¹⁾ Immer wieder finden wir in der Bibel Berichte, in denen sich die Israeliten von Gott entfernt hatten. Ging es ihnen dann schlecht, tat es ihnen leid und sie kehrten zu ihm zurück. Das Erstaunliche ist, dass Gott sich immer wieder auf sie einließ.

Mich erinnert das an etwas, das der Apostel Paulus schrieb: „Liebe ist geduldig, Liebe ist freundlich …, sie sucht nicht den eigenen Vorteil, sie verliert nicht die Beherrschung, sie trägt keinem etwas nach. Sie freut sich nicht, wenn Unrecht geschieht, aber wo die Wahrheit siegt, freut sie sich mit. Alles erträgt sie, in jeder Lage glaubt sie, immer hofft sie, allem hält sie stand.“⁽²⁾ Und dann kommt das Beste: „Die Liebe hört niemals auf.“⁽³⁾

Dieser Beschreibung der Liebe kann eigentlich kein Mensch gerecht werden. Fast jeder wünscht sie sich – doch wer kann sie geben? Ich kenne nur einen: Gott. Und es ist seine Liebe, die hier beschrieben wird. Er ist geduldig und freundlich. Als Jesus Christus auf die Erde kam, suchte er nicht seinen eigenen Vorteil. Sein ganzes Leben bezeugt diese göttliche Liebe. Selbst als seine Nachfolger ihn verließen und er schließlich ans Kreuz genagelt wurde, hörte er nicht auf, zu lieben. Er betete für seine Peiniger, und nach seiner Auferstehung richtete er seine Jünger wieder auf. Es gibt keine größere Liebe.

Wenn nun dieser Gott uns verspricht, für uns zu sorgen – wie es Jesus im Lehrtext tut – , dürfen wir ihm meiner Meinung nach voll und ganz vertrauen. Er weiß, was wir brauchen. Das bedeutet nicht, die Hände in den Schoß zu legen. Es ist jedoch sein Segen, der den Unterschied macht.⁽⁴⁾ Danken wir ihm!

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) Hos. 14,2-5 (2) aus 1.Kor. 13,4-7 [Neue Genfer Übersetzung] (3) 1.Kor. 13,8 [Menge Bibel] (4) Ps. 127,1-2

Gebet:
Danke, lieber Vater im Himmel, dass du uns mit Liebe begegnest. An deinem Segen ist alles gelegen. So will ich dir vertrauen, dass du immer einen Weg für mich hast, auch dann, wenn ich in Not bin. In Jesu Namen, Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Saturday, 06.09.2025

Word from the Bible
God says: I will be to Israel as the dew, that it may blossom like a lily.
Hosea 14:6

Teaching text
Jesus says: " Therefore do not worry and say, 'What will we eat? What will we drink? What will we clothe ourselves with? For your heavenly Father knows that you need all these things.
Matthew 6:31, 32

Moravian Daily Texts

The heavenly Father

In today's Bible passage, God promises to be "like dew" for the people of Israel so that they can flourish like a lily. However, this provision is preceded by something - namely turning back to God.⁽¹⁾ Time and again in the Bible, we find reports of the Israelites turning away from God. When things went badly for them, they were sorry and returned to him. The amazing thing is that God always got involved with them again.

This reminds me of something the apostle Paul wrote: "Love is patient, love is kind ..., it does not seek its own advantage, it does not lose its temper, it does not bear a grudge. It does not rejoice when injustice is done, but where truth prevails, it rejoices with it. It endures everything, it believes in every situation, it always hopes, it withstands everything."⁽²⁾ And then comes the best part: "Love never ends."⁽³⁾

No one can really do justice to this description of love. Almost everyone wants it - but who can give it? I only know one: God. And it is his love that is described here. He is patient and kind. When Jesus Christ came to earth, he did not seek his own advantage. His whole life testifies to this divine love. Even when his followers abandoned him and he was finally nailed to the cross, he did not stop loving. He prayed for his tormentors, and after his resurrection he raised his disciples up again. There is no greater love.

So when this God promises to care for us - as Jesus does in the teaching text - I believe we can trust him completely. He knows what we need. This does not mean laying our hands in our laps. However, it is his blessing that makes the difference.⁽⁴⁾ Let us thank him!

Have a blessed day
Angela Mumssen

(1) Hosea 14:2-5 (2) from 1 Corinthians 13:4-7 [New Geneva Translation] (3) 1 Corinthians 13:8 [Menge Bibel] (4) Psalms 127:1-2

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Samedi, 06.09.2025

Parole biblique
Dieu dit : Je serai pour Israël comme la rosée, je le ferai fleurir comme le lis.
Osée 14.6

Texte pédagogique
Jésus dit : Ne vous inquiétez donc pas, en disant : Que mangerons-nous ? Qu'allons-nous boire ? De quoi allons-nous nous vêtir ? Car votre Père céleste sait que vous avez besoin de tout cela.
Matthieu 6.31,32

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Le Père céleste

Dans le passage biblique d'aujourd'hui, Dieu parle au peuple d'Israël d'être pour lui "comme la rosée", afin qu'il puisse prospérer comme un lys. Mais cette provision est précédée d'une chose : le retour à Dieu.⁽¹⁾ Nous trouvons régulièrement dans la Bible des récits dans lesquels les Israélites se sont éloignés de Dieu. Lorsque les choses allaient mal, ils en étaient désolés et revenaient à lui. Ce qui est surprenant, c'est que Dieu a toujours accepté de revenir vers eux.

Cela me rappelle quelque chose que l'apôtre Paul a écrit : "L'amour est patient, l'amour est bon... il ne cherche pas son propre avantage, il ne perd pas son sang-froid, il n'en veut à personne. Il ne se réjouit pas quand l'injustice est commise, mais là où la vérité triomphe, il se réjouit aussi. Il supporte tout, en toute situation il croit, il espère toujours, il résiste à tout"⁽²⁾ Et puis, le meilleur est à venir : "L'amour ne s'arrête jamais"⁽³⁾ .

En réalité, aucun être humain ne peut faire justice à cette description de l'amour. Presque tout le monde le souhaite - mais qui peut le donner ? Je n'en connais qu'un : Dieu. Et c'est son amour qui est décrit ici. Il est patient et gentil. Lorsque Jésus-Christ est venu sur terre, il n'a pas cherché son propre intérêt. Toute sa vie témoigne de cet amour divin. Même lorsque ses disciples l'ont abandonné et qu'il a finalement été cloué sur la croix, il n'a pas cessé d'aimer. Il a prié pour ses bourreaux et, après sa résurrection, il a redressé ses disciples. Il n'y a pas de plus grand amour.

Si ce Dieu nous promet maintenant de prendre soin de nous - comme le fait Jésus dans le texte d'enseignement - nous pouvons, à mon avis, lui faire entièrement confiance. Il sait de quoi nous avons besoin. Cela ne signifie pas que nous devons baisser les bras. Mais c'est sa bénédiction qui fait la différence.⁽⁴⁾ Remercions-le !

Je vous souhaite une journée bénie
Angela Mumssen

(1) Osée 14.2-5 (2) tiré de 1 Corinthiens 13.4-7 [Nouvelle Traduction de Genève] (3) 1 Corinthiens 13.8 [Bible en quantité] (4) Psaumes 127.1-2

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Sabato, 06.09.2025

Palabra de la Biblia
Dios dice: Seré para Israel como el rocío, para que florezca como un lirio.
Oseas 14:6

Texto didáctico
Jesús dice: Por eso no os preocupéis y digáis: "¿Qué comeremos? ¿Qué beberemos? ¿De qué nos vestiremos? Porque vuestro Padre celestial sabe que tenéis necesidad de todo esto.
Mateo 6:31, 32

Textos cotidianos de la Iglesia morava

El Padre celestial

En el pasaje bíblico de hoy, Dios promete ser "como el rocío " para el pueblo de Israel, para que pueda florecer como un lirio. Sin embargo, esta provisión está precedida de algo: volver a Dios.⁽¹⁾ Una y otra vez en la Biblia encontramos informes de que los israelitas se alejaron de Dios. Cuando las cosas les iban mal, se arrepentían y volvían a Él. Lo sorprendente es que Dios siempre volvía a involucrarse con ellos.

Esto me recuerda algo que escribió el apóstol Pablo: "El amor es paciente, es bondadoso..., no busca su propio provecho, no pierde los estribos, no guarda rencor. No se alegra cuando se comete una injusticia, sino que se alegra cuando prevalece la verdad. Lo soporta todo, cree en todas las situaciones, espera siempre, lo soporta todo"⁽²⁾ Y luego viene lo mejor: "El amor no se acaba nunca"⁽³⁾ .

Nadie puede hacer justicia a esta descripción del amor. Casi todo el mundo lo desea, pero ¿quién puede darlo? Yo sólo conozco a uno: Dios. Y es su amor el que se describe aquí. Es paciente y bondadoso. Cuando Jesucristo vino a la tierra, no buscó su propio beneficio. Toda su vida da testimonio de este amor divino. Incluso cuando sus seguidores le abandonaron y fue finalmente clavado en la cruz, no dejó de amar. Rezó por sus verdugos y, tras su resurrección, resucitó a sus discípulos. No hay amor más grande.

Si este Dios promete ahora cuidar de nosotros -como hace Jesús en el texto didáctico-, podemos, en mi opinión, confiar plenamente en él. Él sabe lo que necesitamos. Esto no significa echarnos las manos a la cabeza. Sin embargo, es su bendición la que marca la diferencia.⁽⁴ ) ¡Démosle gracias!

Que tengas un día lleno de bendiciones
Angela Mumssen

(1) Oseas 14:2-5 (2) de 1 Corintios 13:4-7 [Nueva Traducción de Ginebra] (3) 1 Corintios 13:8 [Menge Bibel] (4) Salmos 127:1-2

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Sábado, 06.09.2025

Palavra da Bíblia
Deus diz: Eu serei para Israel como o orvalho, para que floresça como o lírio.
Oséias 14:6

Texto didático
Jesus diz: "Portanto, não se preocupem e digam: 'O que vamos comer? O que vamos beber? Com que nos vestiremos? Pois o Pai celestial sabe que vocês precisam de todas essas coisas.
Mateus 6:31, 32

Textos diários da Igreja da Morávia

O Pai celestial

Na passagem bíblica de hoje, Deus promete ser "como o orvalho" para o povo de Israel, para que ele possa florescer como um lírio. No entanto, essa provisão é precedida de algo - a saber, voltar-se para Deus.⁽¹⁾ Na Bíblia, encontramos repetidas vezes relatos de israelitas que se afastaram de Deus. Quando as coisas iam mal para eles, arrependiam-se e voltavam para Deus. O mais surpreendente é que Deus sempre se envolvia com eles novamente.

Isso me faz lembrar de algo que o apóstolo Paulo escreveu: "O amor é paciente, o amor é bondoso..., não busca vantagem própria, não perde a calma, não guarda rancor. Não se alegra quando se comete injustiça, mas quando a verdade prevalece, ele se alegra com ela. Ele suporta tudo, acredita em todas as situações, sempre tem esperança, suporta tudo."⁽²⁾ E então vem a melhor parte: "O amor nunca acaba."⁽³⁾

Ninguém pode realmente fazer justiça a essa descrição do amor. Quase todo mundo o deseja, mas quem pode dá-lo? Eu só conheço um: Deus. E é o amor dele que é descrito aqui. Ele é paciente e bondoso. Quando Jesus Cristo veio à Terra, ele não buscou vantagem própria. Sua vida inteira testemunha esse amor divino. Mesmo quando seus seguidores o abandonaram e ele foi finalmente pregado na cruz, ele não deixou de amar. Ele orou por seus algozes e, após sua ressurreição, ressuscitou seus discípulos. Não há amor maior.

Se esse Deus agora promete cuidar de nós - como Jesus faz no texto de ensino - podemos, em minha opinião, confiar nele completamente. Ele sabe do que precisamos. Isso não significa colocar nossas mãos em nossos colos. No entanto, é a sua bênção que faz a diferença.⁽⁴⁾ Agradeçamos a ele!

Tenha um dia abençoado
Angela Mumssen

(1) Oséias 14:2-5 (2) de 1 Coríntios 13:4-7 [Tradução da Nova Genebra] (3) 1 Coríntios 13:8 [Menge Bibel] (4) Salmos 127:1-2

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Sábado, 06.09.2025

Parola della Bibbia
Dio dice: " Sarò per Israele come la rugiada, perché fiorisca come un giglio".
Osea 14:6

Testo didattico
Gesù dice: Perciò non preoccupatevi e non dite: "Che cosa mangeremo? Che cosa berremo? Di che cosa ci vestiremo? Perché il Padre vostro celeste sa che avete bisogno di tutte queste cose.
Matteo 6:31, 32

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Il Padre celeste

Nel brano biblico di oggi, Dio promette di essere "come rugiada" per il popolo d'Israele, affinché possa fiorire come un giglio. Tuttavia, questa promessa è preceduta da una condizione: il ritorno a Dio.⁽¹⁾ Più volte nella Bibbia troviamo notizie di Israeliti che si allontanano da Dio. Quando le cose andavano male per loro, si dispiacevano e tornavano a lui. La cosa sorprendente è che Dio si è sempre impegnato di nuovo con loro.

Questo mi ricorda qualcosa che l'apostolo Paolo scrisse: "L'amore è paziente, è gentile..., non cerca il proprio vantaggio, non si perde d'animo, non porta rancore. Non si rallegra quando viene commessa un'ingiustizia, ma quando la verità prevale, si rallegra con essa. Sopporta tutto, crede in ogni situazione, spera sempre, resiste a tutto"⁽²⁾ E poi arriva la parte migliore: "L'amore non finisce mai"(^3).

Nessuno può davvero rendere giustizia a questa descrizione dell'amore. Quasi tutti lo desiderano, ma chi può darlo? Io ne conosco solo uno: Dio. Ed è il suo amore che viene descritto qui. Egli è paziente e gentile. Quando Gesù Cristo è venuto sulla terra, non ha cercato il proprio vantaggio. Tutta la sua vita testimonia questo amore divino. Anche quando i suoi seguaci lo abbandonarono ed egli fu inchiodato alla croce, non smise di amare. Pregò per i suoi aguzzini e, dopo la sua risurrezione, risuscitò i suoi discepoli. Non c'è amore più grande.

Se questo Dio ora promette di prendersi cura di noi - come fa Gesù nel testo didattico - possiamo, a mio avviso, fidarci completamente di lui. Lui sa di cosa abbiamo bisogno. Questo non significa mettere le mani avanti. Tuttavia, è la sua benedizione che fa la differenza.⁽⁴⁾ Ringraziamolo!

Buona giornata
Angela Mumssen

(1) Osea 14:2-5 (2) da 1 Corinzi 13:4-7 [Nuova Traduzione di Ginevra] (3) 1 Corinzi 13:8 [Menge Bibel] (4) Salmi 127:1-2

Размышления о моравских ежедневных текстах на Суббота, 06.09.2025

Слово из Библии
Бог говорит: Я буду для Израиля как роса, чтобы он расцвел, как лилия.
Осия 14:6

Обучающий текст
Иисус говорит: Итак не заботьтесь и не говорите: "Что нам есть? Что будем пить? Во что одеться? Ибо знает Отец ваш Небесный, что вы во всем этом нуждаетесь.
Матфея 6:31, 32

Ежедневные тексты Моравской церкви

Небесный Отец

В сегодняшнем отрывке из Библии Бог обещает быть "как роса" для народа Израиля, чтобы он расцвел, как лилия. Однако этому обещанию кое-что предшествует - а именно обращение к Богу.⁽¹⁾ Снова и снова в Библии мы находим сообщения о том, что израильтяне отвернулись от Бога. Когда дела их шли плохо, они сожалели и возвращались к Нему. Удивительно то, что Бог всегда возвращался к ним.

Это напоминает мне слова апостола Павла: "Любовь терпелива, любовь добра..., она не ищет своей выгоды, не теряет самообладания, не терпит обиды. Она не радуется, когда совершается несправедливость, но когда торжествует правда, она радуется вместе с ней. Она все переносит, она верит в любую ситуацию, она всегда надеется, она все выдерживает"⁽²⁾ И далее следует самое приятное: "Любовь никогда не кончается"⁽³⁾ .

Никто не может правдиво описать любовь. Почти все хотят ее - но кто может ее дать? Я знаю только одного: Бога. И именно Его любовь описана здесь. Он терпелив и добр. Когда Иисус Христос пришел на землю, Он не искал своей выгоды. Вся его жизнь свидетельствует об этой Божественной любви. Даже когда Его последователи оставили Его и Он был пригвожден к кресту, Он не перестал любить. Он молился за своих мучителей, а после воскресения снова воскресил своих учеников. Нет большей любви.

Если этот Бог обещает позаботиться о нас - как это делает Иисус в учебном тексте, - мы можем, на мой взгляд, полностью довериться Ему. Он знает, что нам нужно. Это не означает, что мы должны сложить руки на коленях. Однако именно Его благословение имеет значение.⁽⁴⁾ Давайте поблагодарим Его!

Благословенного дня!
Angela Mumssen

(1) Осия 14:2-5 (2) из 1 Коринфянам 13:4-7 [Новый Женевский перевод] (3) 1 Коринфянам 13:8 [Menge Bibel] (4) Псалмы 127:1-2

Думки про моравські щоденні тексти за Субота, 06.09.2025

Слово з Біблії
Бог говорить: Я буду для Ізраїля, як роса, щоб він розквітнув, як лілея.
Осії 14:6

Навчальний текст
Ісус говорить: Тому не турбуйтеся і не кажіть: "Що ми будемо їсти? Що будемо пити? У що зодягнемося? Бо Отець ваш Небесний знає, що ви потребуєте всього цього.
Матвія 6:31, 32

Щоденні тексти Моравської церкви

Небесний Отець

У сьогоднішньому біблійному уривку Бог обіцяє бути для ізраїльського народу "як роса", щоб він міг розквітнути, як лілея. Однак цій обіцянці передує дещо, а саме - повернення до Бога.⁽¹⁾ Знову і знову в Біблії ми знаходимо повідомлення про те, як ізраїльтяни відверталися від Бога. Коли справи йшли погано, вони жалкували і поверталися до Нього. Дивовижним є те, що Бог завжди знову вступав у стосунки з ними.

Це нагадує мені слова апостола Павла: "Любов довготерпить, любов милосердствує..., вона не шукає тільки свого, не поривається до гніву, не поводиться нечемно, не рветься до гніву. Вона не радіє, коли чиниться несправедливість, але коли перемагає правда, вона радіє разом з нею. Вона все переносить, вона вірить у будь-яку ситуацію, вона завжди сподівається, вона все витримує"^(2). А далі йде найкраще: "Любов ніколи не закінчується"^(3).

Ніхто не може дати справжнього опису любові. Майже всі її хочуть - але хто може її дати? Я знаю лише одного: Бога. І саме його любов описана тут. Він терплячий і добрий. Коли Ісус Христос прийшов на землю, він не шукав власної вигоди. Все його життя свідчить про цю божественну любов. Навіть коли його послідовники покинули його і він був остаточно прибитий до хреста, він не перестав любити. Він молився за своїх мучителів, а після воскресіння знову воскресив своїх учнів. Немає більшої любові.

Якщо цей Бог зараз обіцяє піклуватися про нас - як Ісус у навчальному тексті - ми можемо, на мою думку, повністю довіряти Йому. Він знає, що нам потрібно. Це не означає, що ми повинні покласти руки на коліна. Однак, саме Його благословення має значення.⁽⁴⁾ Подякуймо Йому!

Благословенного дня!
Angela Mumssen

(1) Осія 14:2-5 (2) з 1 Коринтян 13:4-7 [Новий Женевський переклад] (3) 1 Коринтян 13:8 [Menge Bibel] (4) Псалми 127:1-2

06.09.2025 ,يوم السبت خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

يقول الله: سأكون لإسرائيل كالندى حتى تزهر مثل الزنبق.
هوشع 14:6

نص تعليمي:

يقول يسوع: "لذلك لا تقلقوا وتقولوا: ماذا سنأكل؟ ماذا سنشرب؟ بِمَاذَا نَلْبَسُ؟ لأَنَّ أَبَاكُمُ السَّمَاوِيَّ يَعْلَمُ أَنَّكُمْ تَحْتَاجُونَ إِلَى كُلِّ هَذِهِ الأَشْيَاءِ.
متى 6: 31:6، 32

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

الأب السماوي

في مقطع اليوم من الكتاب المقدس، يعد الله أن يكون "كالندى" لشعب إسرائيل حتى يزدهروا مثل الزنبق. ومع ذلك، فإن هذا التدبير يسبقه شيء ما - ألا وهو العودة إلى الله.^[1] نجد مرارًا وتكرارًا في الكتاب المقدس تقارير عن ابتعاد بني إسرائيل عن الله. وعندما ساءت الأمور بالنسبة لهم، ندموا وعادوا إليه. والشيء المدهش هو أن الله دائمًا ما كان يتدخل معهم مرة أخرى.

هذا يذكرني بما كتبه بولس الرسول: "المحبة صبرٌ، المحبةُ صَبورٌ، المحبةُ لطيفةٌ... لا تطلبُ مصلحتها، لا تفقدُ أعصابها، لا تحملُ ضغينةً. لا تفرح عندما يتم الظلم، لكن حيث ينتصر الحق تفرح معه. إنه يتحمل كل شيء، ويؤمن بكل موقف، ويأمل دائمًا، ويتحمل كل شيء."^[2] ثم يأتي الجزء الأفضل: "الحب لا ينتهي أبدًا."^[3]

لا أحد يستطيع أن ينصف هذا الوصف للحب. الجميع تقريبًا يريده - ولكن من يستطيع أن يعطيه؟ أنا أعرف واحدًا فقط: الله. ومحبته هي الموصوفة هنا. إنه صبور ولطيف. عندما جاء يسوع المسيح إلى الأرض، لم يسعَ إلى مصلحته الخاصة. وحياته كلها تشهد على هذه المحبة الإلهية. حتى عندما تخلى عنه أتباعه وسُمِّر أخيرًا على الصليب، لم يتوقف عن المحبة. لقد صلى من أجل معذبيه، وبعد قيامته أقام تلاميذه مرة أخرى. لا توجد محبة أعظم من هذه المحبة.

عندما يعدنا هذا الإله بأن يعتني بنا - كما يفعل يسوع في النص التعليمي - أعتقد أنه يمكننا أن نثق به تمامًا. إنه يعلم ما نحتاج إليه. هذا لا يعني أن نضع أيدينا في أحضانه. ومع ذلك، فإن بركته هي التي تصنع الفرق.^[4] فلنشكره. <

تمنياتنا بيوم مبارك
. Angela Mumssen

[1] هوشع 14: 2-5 [2] من 1 كورنثوس 13: 4-7 [ترجمة جنيف الجديدة] [3] 1 كورنثوس 13: 8 [منج بيبيل] [4] مزامير 127: 1-2

Gedanken zur Losung für Freitag, den 05.09.2025

Losungswort
Nimm ja nicht von meinem Munde das Wort der Wahrheit.
Psalm 119,43

Lehrtext
Sie haben Gottes Wahrheit in Lüge verkehrt und das Geschöpf verehrt und ihm gedient statt dem Schöpfer, der gelobt ist in Ewigkeit.
Römer 1,25

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Gnade und Wahrheit

Heute gehe ich einmal vom Lehrtext aus, der Teil einer Abhandlung des Apostels Paulus ist. In ihr zeigt er auf, dass jeder Mensch vor Gott schuldig ist. So sagt er, jeder Mensch müsste schon an der Schöpfung erkennen, dass es einen Schöpfer gibt. Anstatt ihm aber die Ehre zu geben, ersetzten die Menschen Gott durch Abbilder von Menschen und Tieren. Paulus setzt dann fort: „Sie haben Gottes Wahrheit in Lüge verkehrt und das Geschöpf verehrt und ihm gedient statt dem Schöpfer, der gelobt ist in Ewigkeit.“ Das führte dazu, dass sie sich zu sexuellen Abwegen hinreißen ließen, wie z.B. zu gleichgeschlechtlichen sexuellen Beziehungen.⁽¹⁾

Solche Aussagen werden heute sehr kritisch betrachtet und von vielen vehement abgelehnt. Sie verstehen dies als Anklage gegen die sogenannte diverse Vielfalt und als Hetze gegen Menschen, die so leben. Doch war das wirklich Paulus‘ Intention? Betrachtet man den gesamten Römerbrief, so geht es letztlich um die Gnade, die Gott uns ohne Gesetzeswerke zuteilwerden lässt: Der schlichte Glaube an Jesus Christus schenkt uns Gerechtigkeit vor ihm.

Ich meine, die Ausführungen des Paulus sollen darlegen, dass jeder und jede von uns erlösungsbedürftig ist. Selbst mit einer völlig anderen Sicht der Dinge stößt man immer wieder darauf, dass wir sogar an unseren eigenen Maßstäben scheitern. Was man für andere fordert, hält man oft selbst nicht ein. Doppelmoral hat viele Gesichter. Wer aber befreit uns davon?

Im Losungswort bittet der Schreiber darum, dass das Wort der Wahrheit nicht von seinem Munde weichen möge. Das sind im Lichte Christi nicht Gesetze – es ist die Tatsache, dass wir alle von Gottes Gnade abhängig sind, was uns direkt zu Jesus Christus führt. Von ihm heißt es: Denn durch Mose wurde uns das Gesetz gegeben, aber durch Jesus Christus sind die Gnade und die Wahrheit zu uns gekommen.⁽²⁾ Deshalb glaube ich: Nicht das Fingerzeigen auf andere macht uns gerecht, sondern allein Jesus Christus.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Röm.1,26-27 (2) Joh. 1,17 [Neue Genfer Übersetzung]

Als Gebet heute der zweite Vers aus dem Lied „Mir ist Erbarmung widerfahren“:

Ich hatte nichts als Zorn verdienet
und soll bei Gott in Gnaden sein;
Gott hat mich mit sich selbst versühnet
und macht durchs Blut des Sohns mich rein.
Wo kam dies her, warum geschieht’s?
Erbarmung ist’s und weiter nichts.
Autor: Philipp Friedrich Hiller

Thoughts on Moravian Daily Texts for Friday, 05.09.2025

Word from the Bible
Take not the word of truth from my mouth.
Psalm 119:43

Teaching text
They have turned God's truth into a lie and worshipped and served the creature rather than the Creator, who is praised for ever and ever.
Romans 1:25

Moravian Daily Texts

Grace and truth

Today I am going to start from the doctrinal text, which is part of a treatise by the apostle Paul. In it, he shows that every person is guilty before God. He says that every person should recognize from creation that there is a Creator. But instead of giving him the glory, people replaced God with images of people and animals. Paul then continues: "They turned God's truth into a lie and worshipped and served the creature rather than the Creator, who is praised forever." This led to them getting carried away with sexual deviations, such as same-sex sexual relationships⁽¹⁾.

Such statements are viewed very critically today and are vehemently rejected by many. They see this as an indictment of so-called diverse diversity and as incitement against people who live this way. But was this really Paul's intention? If you look at the entire letter to the Romans, it is ultimately about the grace that God bestows on us without works of law: Simple faith in Jesus Christ gives us righteousness before him.

I believe that Paul's remarks are intended to show that each and every one of us is in need of redemption. Even with a completely different view of things, we repeatedly come up against the fact that we fail even by our own standards. What we demand of others, we often fail to live up to ourselves. Double standards have many faces. But who frees us from this?

In the Bible passage, the writer asks that the word of truth may not depart from his mouth. In the light of Christ, these are not laws - it is the fact that we are all dependent on God's grace, which leads us directly to Jesus Christ. It is said of him: " For through Moses we were given the law, but through Jesus Christ grace and truth have come to us.⁽²⁾ That is why I believe that it is not the pointing of fingers at others that makes us righteous, but Jesus Christ alone.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Romans 1:26-27 ( 2) John 1:17 [New Geneva Translation]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Vendredi, 05.09.2025

Parole biblique
N'éloigne pas de ma bouche la parole de la vérité.
Psaume 119.43

Texte d'enseignement
Ils ont changé la vérité de Dieu en mensonge, ils ont adoré la créature et l'ont servie au lieu du Créateur, qui est béni éternellement.
Romains 1.25

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Grâce et vérité

Aujourd'hui, je pars pour une fois du texte doctrinal, qui fait partie d'un traité de l'apôtre Paul. Il y démontre que tout homme est coupable devant Dieu. Il dit ainsi que tout homme devrait reconnaître, dès la création, qu'il existe un Créateur. Mais au lieu de lui rendre hommage, les hommes ont remplacé Dieu par des images d'hommes et d'animaux. Paul poursuit ensuite : "Ils ont changé la vérité de Dieu en mensonge, ils ont adoré et servi la créature plutôt que le Créateur, qui est béni éternellement". Cela les a conduits à des dérives sexuelles, comme par exemple des relations sexuelles entre personnes de même sexe⁽¹⁾.

De telles déclarations sont aujourd'hui considérées de manière très critique et beaucoup les rejettent avec véhémence. Ils y voient une accusation contre la soi-disant diversité et une incitation à la haine contre les personnes qui vivent ainsi. Mais était-ce vraiment l'intention de Paul ? Si l'on considère l'ensemble de l'épître aux Romains, il s'agit en fin de compte de la grâce que Dieu nous accorde sans œuvre de loi : La simple foi en Jésus-Christ nous donne la justice devant lui.

Je pense que les explications de Paul visent à démontrer que chacun d'entre nous a besoin de rédemption. Même avec une vision totalement différente des choses, on se heurte toujours au fait que nous échouons même à nos propres critères. Ce que l'on exige pour les autres, on ne le respecte souvent pas soi-même. La double morale a de nombreux visages. Mais qui nous en libère ?

Dans la parole biblique, l'auteur demande que la parole de vérité ne s'éloigne pas de sa bouche. À la lumière du Christ, ce ne sont pas des lois - c'est le fait que nous dépendons tous de la grâce de Dieu, ce qui nous mène directement à Jésus-Christ. C'est de lui qu'il est dit : " Car c'est par Moïse que la loi nous a été donnée, mais c'est par Jésus-Christ que la grâce et la vérité nous sont venues^"(2). C'est pourquoi je crois que ce n'est pas en montrant les autres du doigt que nous sommes justes, mais uniquement en Jésus-Christ.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Rom.1,26-27 ( 2) Jean 1,17 [Nouvelle Traduction de Genève]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Venerdì, 05.09.2025

Palabra de la Biblia
No quites de mi boca la palabra de verdad.
Salmo 119:43

Texto didáctico
Han convertido la verdad de Dios en mentira y han adorado y servido a la criatura antes que al Creador, que es alabado por los siglos de los siglos.
Romanos 1:25

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Gracia y verdad

Hoy voy a partir del texto doctrinal, que forma parte de un tratado del apóstol Pablo. En él muestra que toda persona es culpable ante Dios. Dice que toda persona debería reconocer desde la creación que existe un Creador. Sin embargo, en lugar de honrarlo, la gente sustituye a Dios por imágenes de personas y animales. Pablo prosigue: "Convirtieron la verdad de Dios en mentira y adoraron y sirvieron a la criatura antes que al Creador, que es alabado por los siglos de los siglos". Esto les llevó a dejarse llevar por desviaciones sexuales, como las relaciones sexuales entre personas del mismo sexo⁽¹⁾.

Tales afirmaciones se consideran hoy muy críticamente y son rechazadas con vehemencia por muchos. Lo ven como una acusación a la llamada diversidad diversa y como un discurso de odio contra las personas que viven de esta manera. Pero, ¿era ésta realmente la intención de Pablo? Si nos fijamos en toda la carta a los Romanos, en última instancia se trata de la gracia que Dios nos concede sin obras de la ley: La simple fe en Jesucristo nos da la justicia ante Él.

Creo que las observaciones de Pablo pretenden mostrar que todos y cada uno de nosotros necesitamos redención. Incluso con una visión completamente distinta de las cosas, nos topamos una y otra vez con el hecho de que fracasamos incluso según nuestros propios criterios. Lo que exigimos a los demás, a menudo no lo cumplimos nosotros mismos. La doble moral tiene muchas caras. Pero, ¿quién nos libera de esto?

En el texto bíblico, el escritor pide que la palabra de verdad no se aparte de su boca. A la luz de Cristo, no se trata de leyes, sino del hecho de que todos dependemos de la gracia de Dios, que nos conduce directamente a Jesucristo. De él se dice: "Porque por medio de Moisés nos fue dada la ley, pero por medio de Jesucristo nos han llegado la gracia y la verdad"⁽²⁾ . Por eso creo que no es el señalar con el dedo a los demás lo que nos hace justos, sino sólo Jesucristo.

Que tengan un día bendecido
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Romanos 1:26-27 (2) Juan 1:17 [Traducción de la Nueva Ginebra]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Viernes, 05.09.2025

Palavra da Bíblia
Não tireis da minha boca a palavra da verdade.
Salmo 119:43

Texto didático
Eles transformaram a verdade de Deus em mentira e adoraram e serviram mais a criatura do que o Criador, que é louvado pelos séculos dos séculos.
Romanos 1:25

Textos diários da Igreja da Morávia

Graça e verdade

Hoje vou começar com o texto doutrinário, que é parte de um tratado do apóstolo Paulo. Nele, ele mostra que toda pessoa é culpada perante Deus. Ele diz que toda pessoa deveria reconhecer, desde a criação, que existe um Criador. No entanto, em vez de dar a ele a honra, as pessoas substituem Deus por imagens de pessoas e animais. Paulo continua: "Eles transformaram a verdade de Deus em mentira e adoraram e serviram a criatura em vez do Criador, que é louvado para todo o sempre." Isso fez com que eles se deixassem levar por desvios sexuais, como relacionamentos sexuais entre pessoas do mesmo sexo⁽¹⁾.

Essas declarações são vistas de forma muito crítica hoje em dia e são veementemente rejeitadas por muitos. Eles veem isso como uma acusação à chamada diversidade diversificada e como um discurso de ódio contra as pessoas que vivem dessa forma. Mas será que essa era realmente a intenção de Paulo? Se analisarmos toda a carta aos Romanos, veremos que, em última análise, ela trata da graça que Deus nos concede sem obras da lei: A simples fé em Jesus Cristo nos dá justiça diante dele.

Acredito que as observações de Paulo têm a intenção de mostrar que cada um de nós precisa de redenção. Mesmo com uma visão completamente diferente das coisas, repetidamente nos deparamos com o fato de que falhamos até mesmo em nossos próprios padrões. O que exigimos dos outros, muitas vezes não conseguimos cumprir. Os padrões duplos têm muitas faces. Mas quem nos liberta disso?

No texto bíblico, o escritor pede que a palavra da verdade não se afaste de sua boca. À luz de Cristo, essas não são leis - é o fato de que todos nós somos dependentes da graça de Deus, que nos leva diretamente a Jesus Cristo. Dele é dito: "Porque por Moisés nos foi dada a lei, mas por Jesus Cristo nos veio a graça e a verdade.⁽²⁾ É por isso que acredito que não é o fato de apontar o dedo para os outros que nos torna justos, mas somente Jesus Cristo.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Romanos 1:26-27 (2) João 1:17 [Tradução da Nova Genebra]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Sexta-feira, 05.09.2025

Parola della Bibbia
Non togliere dalla mia bocca la parola di verità.
Salmo 119:43

Testo didattico
Hanno trasformato la verità di Dio in menzogna e hanno adorato e servito la creatura piuttosto che il Creatore, che è lodato nei secoli dei secoli.
Romani 1:25

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Grazia e verità

Oggi partirò dal testo dottrinale, che fa parte di un trattato dell'apostolo Paolo. In esso egli mostra che ogni persona è colpevole davanti a Dio. Dice che ogni persona dovrebbe riconoscere fin dalla creazione che esiste un Creatore. Invece di rendergli onore, però, gli uomini sostituiscono Dio con immagini di persone e animali. Paolo continua: "Hanno trasformato la verità di Dio in menzogna e hanno adorato e servito la creatura piuttosto che il Creatore, che è lodato nei secoli dei secoli". Questo li portò a lasciarsi andare a deviazioni sessuali, come i rapporti sessuali tra persone dello stesso sesso⁽¹⁾.

Tali affermazioni sono viste oggi in modo molto critico e sono rifiutate con veemenza da molti. Esse sono viste come un'accusa alla cosiddetta diversità e come un discorso di odio contro le persone che vivono in questo modo. Ma era davvero questa l'intenzione di Paolo? Se si guarda all'intera lettera ai Romani, si tratta in definitiva della grazia che Dio ci concede senza opere della legge: La semplice fede in Gesù Cristo ci rende giusti davanti a Lui.

Credo che le osservazioni di Paolo vogliano dimostrare che ognuno di noi ha bisogno di redenzione. Anche con una visione completamente diversa delle cose, ci scontriamo ripetutamente con il fatto che falliamo anche secondo i nostri stessi standard. Ciò che pretendiamo dagli altri, spesso non lo realizziamo noi stessi. I doppi standard hanno molte facce. Ma chi ci libera da tutto questo?

Nel testo biblico, lo scrittore chiede che la parola di verità non si allontani dalla sua bocca. Alla luce di Cristo, non si tratta di leggi, ma del fatto che tutti dipendiamo dalla grazia di Dio, che ci porta direttamente a Gesù Cristo. Di lui si dice: "Perché per mezzo di Mosè ci è stata data la legge, ma per mezzo di Gesù Cristo ci sono giunte la grazia e la verità".⁽²⁾ Ecco perché credo che non sia il puntare il dito contro gli altri a renderci giusti, ma solo Gesù Cristo.

Vi auguro una giornata benedetta
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Romani 1:26-27 (2) Giovanni 1:17 [Nuova traduzione di Ginevra].

Размышления о моравских ежедневных текстах на Пятница, 05.09.2025

Слово из Библии
Не отнимай слова истины от уст моих.
Псалом 119:43

Обучающий текст
Они обратили истину Божью в ложь и поклоняются и служат твари, а не Творцу, Которому слава во веки веков.
Римлянам 1:25

Ежедневные тексты Моравской церкви

Благодать и истина

Сегодня я начну с вероучительного текста, который является частью трактата апостола Павла. В нем он показывает, что каждый человек виновен перед Богом. Он говорит, что каждый человек от сотворения мира должен признать, что есть Творец. Однако вместо того, чтобы воздать Ему должное, люди заменяют Бога изображениями людей и животных. Павел продолжает: "Они обратили истину Божию в ложь и поклонялись и служили твари, а не Творцу, Которому слава во веки веков". Это привело к тому, что они увлеклись сексуальными отклонениями, такими как однополые сексуальные отношения⁽¹⁾.

Сегодня к таким заявлениям относятся очень критически, и многие их категорически отвергают. Они видят в этом обвинение в так называемом многообразии и ненависть к людям, ведущим такой образ жизни. Но было ли это действительно намерением Павла? Если посмотреть на все Послание к Римлянам, то в конечном итоге оно посвящено благодати, которую Бог дарует нам без дел закона: Простая вера в Иисуса Христа дает нам праведность перед Ним.

Я верю, что высказывания Павла призваны показать, что каждый из нас нуждается в искуплении. Даже имея совершенно иной взгляд на вещи, мы постоянно сталкиваемся с тем, что не справляемся даже с собственными стандартами. То, что мы требуем от других, мы часто не выполняем сами. У двойных стандартов много лиц. Но кто освобождает нас от этого?

В библейском тексте автор просит, чтобы слово истины не отходило от его уст. В свете Христа это не законы - это факт, что все мы зависим от Божьей благодати, которая ведет нас прямо к Иисусу Христу. О нем сказано: "Ибо через Моисея дан нам закон, а через Иисуса Христа пришли к нам благодать и истина".⁽²⁾ Вот почему я верю, что не указующий перст на других делает нас праведными, а только Иисус Христос.

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Римлянам 1:26-27 (2) Иоанна 1:17 [Новый женевский перевод]

Думки про моравські щоденні тексти за Пятница, 05.09.2025

Слово з Біблії
Не виймай слова правди з уст Моїх.
Псалом 119:43

Навчальний текст
Вони перетворили Божу правду на брехню і поклонялися та служили створінню, а не Творцеві, що славиться на віки віків.
До римлян 1:25

Щоденні тексти Моравської церкви

Благодать і правда

Сьогодні я почну з доктринального тексту, який є частиною трактату апостола Павла. У ньому він показує, що кожна людина винна перед Богом. Він каже, що кожна людина від самого створення повинна визнати, що є Творець. Однак замість того, щоб віддати Йому честь, люди замінюють Бога образами людей і тварин. Далі Павло продовжує: "Вони перетворили Божу правду на брехню, і поклонялися та служили створінню, а не Творцеві, що славиться на віки віків". Це призвело до того, що вони захопилися сексуальними відхиленнями, такими як одностатеві сексуальні стосунки⁽¹⁾.

Такі твердження сьогодні сприймаються дуже критично і багатьма рішуче відкидаються. Вони вбачають у цьому звинувачення так званого різноманіття і мову ненависті до людей, які живуть таким життям. Але чи справді це було наміром Павла? Якщо ви подивитеся на весь лист до Римлян, то побачите, що в кінцевому підсумку мова йде про благодать, яку Бог дарує нам без діл Закону: Проста віра в Ісуса Христа дає нам праведність перед Ним.

Я вважаю, що зауваження Павла спрямовані на те, щоб показати, що кожен з нас потребує відкуплення. Навіть маючи зовсім інший погляд на речі, ми неодноразово стикаємося з тим, що зазнаємо невдачі навіть за власними мірками. Те, що ми вимагаємо від інших, ми часто не можемо виконати самі. Подвійні стандарти мають багато облич. Але хто звільняє нас від цього?

У біблійному тексті автор просить, щоб слово правди не відходило з його уст. У світлі Христа це не закони - це той факт, що ми всі залежимо від Божої благодаті, яка веде нас безпосередньо до Ісуса Христа. Про нього сказано: "Бо через Мойсея ми отримали закон, а через Ісуса Христа до нас прийшла благодать та істина"⁽²⁾ Ось чому я вірю, що не вказівка пальцем на інших робить нас праведними, а тільки Ісус Христос.

Благословенного вам дня.
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Римлян 1:26-27 (2) Івана 1:17 [Новий Женевський переклад]

05.09.2025 ,الجمعة خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

لا تأخذوا كلمة الحق من فمي.
مزمور 119:43

نص تعليمي:

لقد حوّلوا حقيقة الله إلى كذب، وعبدوا المخلوق وخدموه بدلًا من الخالق الذي يُسبَّح إلى أبد الآبدين.
رومية 1:25

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

النعمة والحقيقة

سأبدأ اليوم من النص العقائدي الذي هو جزء من رسالة للرسول بولس الرسول. يبين فيها أن كل إنسان مذنب أمام الله. يقول إن كل إنسان يجب أن يعترف منذ الخلق بأن هناك خالقًا. ولكن بدلاً من إعطائه هذا الشرف، يستبدل الناس الله بصور البشر والحيوانات. ثم يتابع بولس: "حوَّلوا حقيقة الله إلى كذب، وعبدوا المخلوق وعبدوه بدلاً من الخالق الذي له الحمد إلى أبد الآبدين". وقد أدى بهم هذا إلى انجرافهم في الانحرافات الجنسية، مثل العلاقات الجنسية المثلية^[1]،

ينظر الكثيرون اليوم إلى مثل هذه العبارات بنقد شديد ويرفضونها بشدة. فهم يرون في ذلك إدانة لما يُسمى بالتنوع المزعوم وخطاب كراهية ضد الأشخاص الذين يعيشون بهذه الطريقة. ولكن هل كانت هذه هي نية بولس حقًا؟ إذا نظرتم إلى الرسالة إلى أهل رومية بأكملها، فهي في النهاية تدور حول النعمة التي يمنحنا إياها الله بدون أعمال الناموس: إن الإيمان البسيط بيسوع المسيح يمنحنا البر أمامه.

أعتقد أن المقصود من كلام بولس هو إظهار أن كل واحد منا بحاجة إلى الخلاص. حتى مع وجود نظرة مختلفة تمامًا للأشياء، نواجه مرارًا وتكرارًا حقيقة أننا نفشل حتى بمعاييرنا الخاصة. ما نطلبه من الآخرين، غالبًا ما نفشل في تحقيقه بأنفسنا. المعايير المزدوجة لها وجوه كثيرة. ولكن من يحررنا من هذا؟

في نص الكتاب المقدس يطلب الكاتب ألا تخرج كلمة الحق من فمه. في نور المسيح، هذه ليست شرائع، بل هي حقيقة أننا جميعًا معتمدون على نعمة الله التي تقودنا مباشرة إلى يسوع المسيح. فقد قيل عنه: "لأَنَّنَا بِمُوسَى أُعْطِينَا النَّامُوسَ، وَأَمَّا بِيَسُوعَ الْمَسِيحِ فَبِيسُوعَ الْمَسِيحِ صَارَتْ لَنَا النِّعْمَةُ وَالْحَقُّ"^[2] لهذا السبب أعتقد أن ليس توجيه أصابع الاتهام إلى الآخرين هو الذي يجعلنا أبرارًا، بل يسوع المسيح وحده.

أتمنى لك يومًا مباركًا
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] رومية 1: 26-27 [2] يوحنا 1: 17 [ترجمة جنيف الجديدة]

Gedanken zur Losung für Donnerstag, den 04.09.2025

Losungswort
Von Gott werde dir geholfen, und von dem Allmächtigen seist du gesegnet.
1. Mose 49,25

Lehrtext
Das Evangelium ist eine Kraft Gottes, die selig macht alle, die glauben.
Römer 1,16

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Eine Kraft Gottes

Als Jakob im Sterben lag, rief er seine zwölf Söhne zu sich und sprach prophetische Segensworte über sie aus, die ihnen und ihren Nachkommen galten. Schließlich kam er zu Josef – der Sohn, durch den die ganze Familie vor der Hungersnot gerettet wurde. Er hatte sie nach Ägypten geholt, wo sie nun lebten. Das heutige Losungswort ist Teil des Segens, den Jakob Josef zusprach. Dieser Segen drückt nicht nur das aus, was Josef einmal erleben sollte, sondern was er schon erlebt hatte: Ohne Gottes Hilfe wäre er nicht dort, wo er jetzt war.

Im Lehrtext schreibt der Apostel Paulus, dass das Evangelium eine Kraft Gottes ist. Weiter heißt es, dass diese Kraft „selig macht alle, die glauben.“ Der Begriff „selig machen“ bedeutet, dass jemand gerettet, befreit oder bewahrt wird – sowohl jetzt als auch in der Zukunft. Diese Kraft Gottes ist zwar unsichtbar, jedoch erfahrbar: nämlich durch den Glauben an Jesus Christus, indem wir ihm und seinem Wort vertrauen. Josef befand sich dort, wo er war, weil er in all seinen Nöten Gott vertraut hatte. Er erfuhr Gottes Kraft unter anderem darin, dass er Träume deuten konnte und göttliche Weisheit bekam.⁽¹⁾

Durch Jesus Christus kommen auch wir mit dieser Kraft in Berührung. Ihre Auswirkungen können sehr verschieden sein. Manchmal bemerken wir sie erst, wenn wir zurückblicken und sehen, was Gott aus unserem Leben gemacht hat. Wäre es nicht gut, anlässlich dieser Losungsverse einmal darüber nachzudenken, wo wir ohne Jesus Christus wären? Und wo sind wir mit ihm? Ich treffe immer wieder Leute, denen es in bestimmten Gebieten besser geht als mir. Sie sind vielleicht gesünder, haben mehr Erfolg und Anerkennung erfahren, haben vielleicht mehr Geld oder etwas Großartiges geleistet. Und doch möchte ich nicht mit ihnen tauschen: Jesus Christus ist mir wertvoller als alles andere. Alles kann uns verloren gehen, doch die Kraft Gottes, die wir im Evangelium finden, verlässt uns nie.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 1.Mos. 41,38-39

Gebet:
Herr Jesus Christus, du bist mein Ein und Alles. Du hast Worte des ewigen Lebens, und diese Worte haben mein Leben verändert. Bis hierhin hast du mich gebracht, und ich weiß, dass du auch weiterhin mit mir durch alles hindurchgehen wirst. Was für ein Glück, dass ich dich kennen darf. Ich bitte dich, dass noch viele Menschen zu dir finden. Das bitte ich in deinem Namen, Jesus. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Thursday, 04.09.2025

Word from the Bible
May God help you and may you be blessed by the Almighty.
Genesis 49:25

Teaching text
The gospel is the power of God for salvation to everyone who believes.
Romans 1:16

Moravian Daily Texts

A power of God

When Jacob was dying, he called his twelve sons to him and pronounced prophetic blessings on them and their descendants. Finally, he came to Joseph - the son through whom the whole family was saved from the famine. He had brought them to Egypt, where they now lived. Today's Bible passage is part of the blessing that Jacob bestowed on Joseph. This blessing not only expresses what Joseph was to experience one day, but what he had already experienced: without God's help, he would not be where he was now.

In the teaching text, the apostle Paul writes that the gospel is a power of God. It goes on to say that this power "saves all who believe." The term "save" means that someone is saved, delivered or preserved - both now and in the future. Although this power of God is invisible, it can be experienced: namely through faith in Jesus Christ, by trusting him and his word. Joseph was where he was because he trusted God in all his needs. Among other things, he experienced God's power in that he was able to interpret dreams and received divine wisdom⁽¹⁾.

Through Jesus Christ, we also come into contact with this power. Its effects can be very different. Sometimes we only realize it when we look back and see what God has done with our lives. On the occasion of these Bible verses, wouldn't it be good to think about where we would be without Jesus Christ? And where are we with him? I keep meeting people who are doing better than me in certain areas. They may be healthier, have experienced more success and recognition, perhaps have more money or have achieved something great. And yet I wouldn't want to swap places with them: Jesus Christ is more valuable to me than anything else. Everything can be lost to us, but the power of God that we find in the gospel never leaves us.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Genesis 41:38-39

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Jeudi, 04.09.2025

Parole biblique
Que Dieu te vienne en aide, et que le Tout-Puissant te bénisse.
Genèse 49.25

Texte pédagogique
L'Évangile est une puissance de Dieu qui sauve tous ceux qui croient.
Romains 1.16

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Une force de Dieu

Alors que Jacob était en train de mourir, il appela ses douze fils et prononça sur eux des bénédictions prophétiques qui s'appliquaient à eux et à leur descendance. Il en vint finalement à Joseph - le fils grâce auquel toute la famille fut sauvée de la famine. Il les avait fait venir en Égypte, où ils vivaient désormais. La parole biblique d'aujourd'hui fait partie de la bénédiction que Jacob a accordée à Joseph. Cette bénédiction n'exprime pas seulement ce que Joseph allait vivre un jour, mais ce qu'il avait déjà vécu : sans l'aide de Dieu, il ne serait pas là où il était maintenant.

Dans le texte pédagogique, l'apôtre Paul écrit que l'Évangile est une force de Dieu. Il poursuit en disant que cette force "rend bienheureux tous ceux qui croient". L'expression "rendre bienheureux" signifie que quelqu'un est sauvé, délivré ou préservé, à la fois maintenant et à l'avenir. Cette puissance de Dieu est certes invisible, mais elle peut être expérimentée : à savoir par la foi en Jésus-Christ, en lui faisant confiance et en sa parole. Joseph se trouvait là où il était parce qu'il avait fait confiance à Dieu dans tous ses besoins. Il a fait l'expérience de la puissance de Dieu, notamment en interprétant ses rêves et en recevant la sagesse divine⁽¹⁾.

Grâce à Jésus-Christ, nous entrons nous aussi en contact avec cette force. Ses effets peuvent être très différents. Parfois, nous ne les remarquons que lorsque nous regardons en arrière et que nous voyons ce que Dieu a fait de notre vie. Ne serait-il pas bon de réfléchir à l'occasion de ces versets bibliques à l'endroit où nous serions sans Jésus-Christ ? Et où serions-nous avec lui ? Je rencontre régulièrement des personnes qui se portent mieux que moi dans certains domaines. Ils sont peut-être en meilleure santé, ont peut-être connu plus de succès et de reconnaissance, ont peut-être plus d'argent ou ont peut-être accompli quelque chose de grand. Et pourtant, je ne veux pas échanger avec eux : Jésus-Christ est plus précieux pour moi que tout le reste. Tout peut nous échapper, mais la puissance de Dieu, que nous trouvons dans l'Évangile, ne nous quitte jamais.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Genèse 41,38-39

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Giovedì, 04.09.2025

Palabra de la Biblia
Que Dios te ayude y seas bendecido por el Todopoderoso.
Génesis 49:25

Texto didáctico
El Evangelio es poder de Dios para salvación a todo el que cree.
Romanos 1:16

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Un poder de Dios

Cuando Jacob agonizaba, llamó a sus doce hijos y pronunció bendiciones proféticas sobre ellos y sus descendientes. Finalmente, se dirigió a José, el hijo gracias al cual toda la familia se salvó del hambre. Él los había llevado a Egipto, donde ahora vivían. El pasaje bíblico de hoy es parte de la bendición que Jacob concedió a José. Esta bendición no sólo expresa lo que José iba a experimentar un día, sino lo que ya había experimentado: sin la ayuda de Dios, no estaría donde estaba ahora.

En el texto didáctico, el apóstol Pablo escribe que el Evangelio es un poder de Dios. Continúa diciendo que este poder "salva a todos los que creen". El término "salva" significa que alguien es salvado, liberado o preservado - tanto ahora como en el futuro. Aunque este poder de Dios es invisible, puede experimentarse: concretamente a través de la fe en Jesucristo, confiando en él y en su palabra. José estaba donde estaba porque confiaba en Dios en todas sus necesidades. Entre otras cosas, experimentó el poder de Dios porque pudo interpretar los sueños y recibió la sabiduría divina⁽¹⁾.

Por medio de Jesucristo, también nosotros entramos en contacto con ese poder. Sus efectos pueden ser muy diversos. A veces sólo nos damos cuenta cuando miramos atrás y vemos lo que Dios ha hecho con nuestras vidas. Con motivo de estos versículos bíblicos, ¿no sería bueno pensar dónde estaríamos sin Jesucristo? ¿Y dónde estamos con él? Sigo conociendo a personas a las que les va mejor que a mí en ciertos aspectos. Puede que estén más sanos, que hayan tenido más éxito y reconocimiento, quizá tengan más dinero o hayan conseguido algo grande. Y, sin embargo, no me gustaría cambiar de lugar con ellos: Jesucristo es más valioso para mí que cualquier otra cosa. Todo puede perderse para nosotros, pero el poder de Dios que encontramos en el Evangelio nunca nos abandona.

Que tengan un día bendecido
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Génesis 41:38-39

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Jueves, 04.09.2025

Palavra da Bíblia
Que Deus o ajude e que você seja abençoado pelo Todo-Poderoso.
Gênesis 49:25

Texto didático
O evangelho é o poder de Deus para a salvação de todo aquele que crê.
Romanos 1:16

Textos diários da Igreja da Morávia

Um poder de Deus

Quando Jacó estava morrendo, ele chamou seus doze filhos e pronunciou bênçãos proféticas sobre eles e seus descendentes. Finalmente, ele chegou a José - o filho por meio do qual toda a família foi salva da fome. Ele os havia levado ao Egito, onde agora viviam. A passagem bíblica de hoje faz parte da bênção que Jacó concedeu a José. Essa bênção não apenas expressa o que José experimentaria um dia, mas o que ele já havia experimentado: sem a ajuda de Deus, ele não estaria onde estava agora.

No texto didático, o apóstolo Paulo escreve que o evangelho é um poder de Deus. Ele continua dizendo que esse poder "salva todos os que creem". O termo "salvar" significa que alguém é salvo, libertado ou preservado - tanto agora quanto no futuro. Embora esse poder de Deus seja invisível, ele pode ser experimentado: ou seja, por meio da fé em Jesus Cristo, confiando nele e em sua palavra. José estava onde estava porque confiava em Deus em todas as suas necessidades. Entre outras coisas, ele experimentou o poder de Deus, pois foi capaz de interpretar sonhos e recebeu sabedoria divina⁽¹⁾.

Por meio de Jesus Cristo, também entramos em contato com esse poder. Seus efeitos podem ser muito diferentes. Às vezes, só nos damos conta disso quando olhamos para trás e vemos o que Deus fez em nossa vida. Por ocasião desses versículos bíblicos, não seria bom pensarmos onde estaríamos sem Jesus Cristo? E onde estamos com ele? Sempre encontro pessoas que estão se saindo melhor do que eu em determinadas áreas. Elas podem ser mais saudáveis, ter tido mais sucesso e reconhecimento, talvez tenham mais dinheiro ou tenham realizado algo grandioso. No entanto, eu não gostaria de trocar de lugar com elas: Jesus Cristo é mais valioso para mim do que qualquer outra coisa. Tudo pode se perder para nós, mas o poder de Deus que encontramos no evangelho nunca nos abandona.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Gênesis 41:38-39

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Quinta-feira, 04.09.2025

Parola della Bibbia
Che Dio vi aiuti e che siate benedetti dall'Onnipotente.
Genesi 49:25

Testo didattico
Il Vangelo è potenza di Dio per la salvezza di chiunque crede.
Romani 1:16

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Una potenza di Dio

Quando Giacobbe stava per morire, chiamò a sé i suoi dodici figli e pronunciò benedizioni profetiche su di loro e sulla loro discendenza. Infine, giunse a Giuseppe, il figlio grazie al quale l'intera famiglia fu salvata dalla carestia. Li aveva portati in Egitto, dove ora vivevano. Il brano biblico di oggi fa parte della benedizione che Giacobbe impartì a Giuseppe. Questa benedizione non esprime solo ciò che Giuseppe avrebbe vissuto un giorno, ma anche ciò che aveva già vissuto: senza l'aiuto di Dio, non sarebbe stato dove si trovava ora.

Nel testo dell'insegnamento, l'apostolo Paolo scrive che il Vangelo è una potenza di Dio. Continua dicendo che questa potenza "salva tutti quelli che credono". Il termine "salvare" significa che qualcuno viene salvato, liberato o preservato - sia ora che in futuro. Sebbene questa potenza di Dio sia invisibile, può essere sperimentata: cioè attraverso la fede in Gesù Cristo, fidandosi di lui e della sua parola. Giuseppe era dove si trovava perché si è fidato di Dio in tutte le sue necessità. Tra le altre cose, ha sperimentato la potenza di Dio in quanto è stato in grado di interpretare i sogni e ha ricevuto la sapienza divina⁽¹⁾.

Attraverso Gesù Cristo, anche noi entriamo in contatto con questa potenza. I suoi effetti possono essere molto diversi. A volte ce ne rendiamo conto solo quando ci guardiamo indietro e vediamo cosa Dio ha fatto nella nostra vita. In occasione di questi versetti biblici, non sarebbe bene pensare a dove saremmo senza Gesù Cristo? E dove siamo con lui? Continuo a incontrare persone che stanno meglio di me in certi ambiti. Magari sono più sane, hanno sperimentato più successo e riconoscimenti, forse hanno più soldi o hanno realizzato qualcosa di grande. Eppure non vorrei fare a cambio con loro: Gesù Cristo per me vale più di ogni altra cosa. Tutto può andare perduto, ma la potenza di Dio che troviamo nel Vangelo non ci abbandona mai.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Genesi 41:38-39

Размышления о моравских ежедневных текстах на Четверг, 04.09.2025

Слово из Библии
Да поможет вам Бог, и да будет благословен Всемогущий.
Бытие 49:25

Обучающий текст
Евангелие есть сила Божия ко спасению всякому верующему.
Римлянам 1:16

Ежедневные тексты Моравской церкви

Божья сила

Когда Иаков умирал, он призвал к себе двенадцать своих сыновей и произнес пророческие благословения на них и их потомков. Наконец, он пришел к Иосифу - сыну, благодаря которому вся семья была спасена от голода. Он привел их в Египет, где они теперь и жили. Сегодняшний отрывок из Библии - это часть благословения, которое Иаков дал Иосифу. Это благословение выражает не только то, что Иосиф должен был испытать однажды, но и то, что он уже испытал: без Божьей помощи он не был бы там, где он сейчас.

В учебном тексте апостол Павел пишет, что Евангелие - это сила Божья. Далее говорится, что эта сила "спасает всех верующих". Термин "спасать" означает, что кто-то спасен, избавлен или сохранен - как сейчас, так и в будущем. Хотя эта сила Божья невидима, ее можно ощутить: через веру в Иисуса Христа, доверяя Ему и Его Слову. Иосиф оказался там, где он был, потому что доверял Богу во всех своих нуждах. Среди прочего, он испытал на себе силу Божью в том, что смог толковать сны и получил божественную мудрость⁽¹⁾.

Через Иисуса Христа мы также соприкасаемся с этой силой. Ее воздействие может быть очень разным. Иногда мы осознаем это только тогда, когда оглядываемся назад и видим, что Бог сделал с нашей жизнью. В связи с этими библейскими стихами неплохо было бы задуматься о том, где бы мы были без Иисуса Христа? И где мы находимся с Ним? Я постоянно встречаю людей, у которых в некоторых областях дела идут лучше, чем у меня. Они могут быть здоровее, испытывать больший успех и признание, возможно, у них больше денег или они достигли чего-то великого. И все же я не хотел бы поменяться с ними местами: Иисус Христос для меня ценнее всего остального. Мы можем потерять все, но сила Божья, которую мы находим в Евангелии, никогда не покидает нас.

Благословенного дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Бытие 41:38-39

Думки про моравські щоденні тексти за Четвер, 04.09.2025

Слово з Біблії
Нехай Бог допоможе вам, і нехай вас благословить Всевишній.
Буття 49:25

Навчальний текст
Євангеліє - це сила Божа для спасіння кожного, хто вірить.
До римлян 1:16

Щоденні тексти Моравської церкви

Божа сила

Коли Яків помирав, він покликав до себе дванадцятьох своїх синів і виголосив пророчі благословення для них та їхніх нащадків. Нарешті, він прийшов до Йосипа - сина, завдяки якому вся сім'я була врятована від голоду. Він привіз їх до Єгипту, де вони тепер живуть. Сьогоднішній біблійний уривок є частиною благословення, яке Яків дав Йосипу. Це благословення виражає не тільки те, що Йосип мав колись пережити, але й те, що він уже пережив: без Божої допомоги він не був би там, де він є зараз.

У навчальному тексті апостол Павло пише, що Євангеліє є силою Божою. Далі він говорить, що ця сила "спасає всіх, хто вірує". Термін "спасає" означає, що хтось врятований, визволений або збережений - як зараз, так і в майбутньому. Хоча ця Божа сила невидима, її можна відчути: а саме через віру в Ісуса Христа, через довіру до Нього та Його слова. Йосип був там, де він був, тому що довіряв Богові у всіх своїх потребах. Серед іншого, він відчув Божу силу в тому, що зміг тлумачити сни і отримав божественну мудрість⁽¹⁾.

Через Ісуса Христа ми також входимо в контакт з цією силою. Її вплив може бути дуже різним. Іноді ми усвідомлюємо це лише тоді, коли озираємося назад і бачимо, що Бог зробив з нашим життям. З нагоди цих біблійних віршів, чи не було б добре подумати про те, де б ми були без Ісуса Христа? І де ми є з Ним? Я постійно зустрічаю людей, у яких в певних сферах справи йдуть краще, ніж у мене. Вони можуть бути здоровішими, досягли більшого успіху і визнання, можливо, мають більше грошей або досягли чогось великого. І все ж я не хотів би помінятися з ними місцями: Ісус Христос для мене цінніший за все інше. Ми можемо все втратити, але сила Божа, яку ми знаходимо в Євангелії, ніколи не покидає нас.

Благословенного вам дня.
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Буття 41:38-39

04.09.2025 ,الخميس خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

وفقك الله، وبارك الله فيك، وبارك الله تعالى فيك.
سفر التكوين 49:25

نص تعليمي:

الإنجيل هو قوة الله التي تخلص كل من يؤمن.
رومية 1:16

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

قوة الله

وبينما كان يعقوب يحتضر، دعا أبناءه الاثني عشر إليه وتكلم عليهم بكلمات نبوية مباركة تنطبق عليهم وعلى نسلهم. وأخيرًا جاء إلى يوسف - الابن الذي من خلاله أنقذ العائلة كلها من المجاعة. لقد أوصلهم إلى مصر، حيث يعيشون الآن. مقطع اليوم من الكتاب المقدس هو جزء من البركة التي منحها يعقوب ليوسف. هذه البركة لا تعبّر فقط عمّا كان سيختبره يوسف يومًا ما، بل عمّا اختبره بالفعل: لولا معونة الله لما كان حيث هو الآن.

في النص التعليمي، يكتب الرسول بولس الرسول أن الإنجيل هو قوة الله. ويمضي ليقول إن هذه القوة "تخلص كل من يؤمن". مصطلح "يخلص" يعني أن شخصًا ما يخلص أو يخلص أو يحفظ - سواء الآن أو في المستقبل. على الرغم من أن قوة الله هذه غير مرئية، إلا أنه يمكن اختبارها: أي من خلال الإيمان بيسوع المسيح، من خلال الثقة به وبكلمته. كان يوسف حيث كان لأنه وثق بالله في كل احتياجاته. من بين أمور أخرى، اختبر قوة الله من حيث أنه كان قادرًا على تفسير الأحلام ونال حكمة إلهية.^[1]

من خلال يسوع المسيح، نحن أيضًا نتصل بهذه القوة. يمكن أن تكون آثارها مختلفة جدًا. أحيانًا لا ندرك ذلك إلا عندما ننظر إلى الوراء ونرى ما فعله الله بحياتنا. بمناسبة هذه الآيات من الكتاب المقدس، أليس من الجيد أن نفكر أين كنا سنكون بدون يسوع المسيح؟ وأين نحن معه؟ ما زلتُ أقابل أناسًا أفضل مني في مجالات معينة. قد يكونون أكثر صحة، أو قد اختبروا نجاحًا وتقديرًا، أو ربما لديهم المزيد من المال أو حققوا شيئًا عظيمًا. ومع ذلك لا أريد أن أتبادل الأماكن معهم: يسوع المسيح أكثر قيمة بالنسبة لي من أي شيء آخر. يمكن أن نفقد كل شيء بالنسبة لنا، لكن قوة الله التي نجدها في الإنجيل لا تفارقنا أبدًا.

أتمنى لكم يومًا مباركًا
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] تك 41: 38-39

Gedanken zur Losung für Mittwoch, den 03.09.2025

Losungswort
Ich will euch ein neues Herz und einen neuen Geist in euch geben.
Hesekiel 36,26

Lehrtext
Liebt eure Feinde und bittet für die, die euch verfolgen, auf dass ihr Kinder seid eures Vaters im Himmel.
Matthäus 5,44-45

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Neues Herz, neuer Geist, neues Denken

Das heutige Losungswort stammt aus einer umfassenden Prophetie an Israel – und zwar sowohl an das Land⁽¹⁾ als auch an das Volk.⁽²⁾ Wie ich es verstehe, steht ihre Erfüllung noch aus. Vieles ist noch nicht geschehen, manches ist noch nicht sichtbar.

Dennoch hat schon etwas begonnen. Im Römerbrief erklärt der Apostel Paulus, dass niemand aufgrund seiner Werke vor Gott bestehen kann. Umso größer ist die Botschaft, dass Gott uns das schenkt, was niemand sich verdienen kann: Er nimmt uns an, weil Jesus Christus uns erlöst hat.⁽³⁾ Diese Gnade bietet er nicht nur einigen Auserwählten an, sondern jedem Menschen. In Jesus Christus kann jeder erleben, dass Gott in ihn „ein neues Herz und einen neuen Geist“ legt – wenn wir uns dafür öffnen. Es hat nämlich Auswirkungen, die mitunter das aushebeln, was wir bisher für richtig hielten.

So lesen wir im Lehrtext: „Liebt eure Feinde und bittet für die, die euch verfolgen, auf dass ihr Kinder seid eures Vaters im Himmel.“ Das war zu Jesu Zeiten eine Herausforderung – und ist es bis heute. Niemand liebt natürlicherweise seine Feinde. Flucht oder Kampf, so reagieren wir normalerweise bei Bedrohungen. Liebe und Fürbitte sind das Letzte, das man Verfolgern entgegenbringt. So etwas tut man für die, die einem nahestehen – eben für diejenigen, die man liebt. Warum also für die Feinde?

Weil Gott genau das getan hat: Er sandte seinen Sohn in eine Welt, die nichts von ihm wissen will. Wer aber etwas von ihm wissen will, kommt mit dem Himmel in Berührung: Wir erhalten dann ein neues Leben, das Einfluss auf alles nimmt, was wir bisher kannten. In Bezug auf die Feindesliebe geht es da nicht um die Feinde anderer, sondern um diejenigen, die uns bedrohen. Bleiben wir bei unseren alten Denkmustern – oder öffnen wir uns für das Neue, das Gott in uns hineinlegen will? Er will seine vollkommene Liebe auch durch uns sichtbar machen.⁽⁴⁾ Sind wir bereit?

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) Hes. 36,1-15 (2) Hes. 36,22-36 (3) Röm. 3,20-24 (4) Matt. 5,48

Gebet:
Herr Jesus Christus, du weißt, dass ich dir folgen will. Dennoch fällt es mir manchmal unendlich schwer, so zu handeln, wie es dir entspricht. Ich bitte dich, mein Denken zu erneuern und mich mit deinem Geist zu erfüllen. Lass deine Liebe in meinem Herzen wohnen. Hilf mir, mich von alten Denkweisen zu lösen, die dem entgegenstehen. Danke, Herr, dass du gekommen bist, aller Feindschaft zum Trotz, und die Liebe des Vaters zu uns gebracht hast. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Wednesday, 03.09.2025

Word from the Bible
I will give you a new heart and a new spirit within you.
Ezekiel 36:26

Teaching text
Love your enemies and pray for those who persecute you, so that you may be children of your Father in heaven.
Matthew 5:44-45

Moravian Daily Texts

New heart, new spirit, new thinking

Today's Bible passage comes from a comprehensive prophecy to Israel - both to the land⁽¹⁾ and to the people.⁽²⁾ As I understand it, its fulfillment is still pending. Much has not yet happened, much is not yet visible.

Nevertheless, something has already begun. In the letter to the Romans, the apostle Paul explains that no one can stand before God on the basis of his works. All the greater is the message that God gives us what no one can earn: He accepts us because Jesus Christ has redeemed us.⁽³⁾ He offers this grace not only to a select few, but to every human being. In Jesus Christ, everyone can experience that God puts "a new heart and a new spirit" in them - if we open ourselves to it. It has effects that sometimes override what we previously thought was right.

For example, we read in the teaching text: "Love your enemies and pray for those who persecute you, so that you may be children of your Father in heaven." This was a challenge in Jesus' day - and still is today. No one naturally loves their enemies. Flight or fight is how we normally react to threats. Love and intercession are the last things we show to persecutors. You do this for those who are close to you - for those you love. So why for the enemies?

Because that's exactly what God did: He sent his Son into a world that wants nothing to do with him. But those who want to know something about him come into contact with heaven: we then receive a new life that has an impact on everything we have ever known. In terms of loving our enemies, this is not about the enemies of others, but about those who threaten us. Do we stick to our old ways of thinking - or do we open ourselves up to the new things that God wants to put into us? He also wants to make his perfect love visible through us.⁽⁴⁾ Are we ready?

Have a blessed day
Angela Mumssen

(1) Ezekiel 36:1-15 (2) Ezekiel 36:22-36 (3) Romans 3:20-24 (4) Matthew 5:48

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Mercredi, 03.09.2025

Parole biblique
Je vous donnerai un cœur nouveau et un esprit nouveau en vous.
Ézéchiel 36.26

Texte pédagogique
Aimez vos ennemis et priez pour ceux qui vous persécutent, afin d'être fils de votre Père qui est dans les cieux.
Matthieu 5.44-45

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Un cœur nouveau, un esprit nouveau, une pensée nouvelle

La parole biblique d'aujourd'hui est tirée d'une prophétie globale adressée à Israël - à la fois au pays⁽¹⁾ et au peuple⁽²⁾. Si je comprends bien, son accomplissement est encore à venir. Beaucoup de choses ne sont pas encore arrivées, beaucoup de choses ne sont pas encore visibles.

Pourtant, quelque chose a déjà commencé. Dans l'épître aux Romains, l'apôtre Paul explique que personne ne peut tenir devant Dieu sur la base de ses œuvres. Le message est d'autant plus grand que Dieu nous offre ce que personne ne peut mériter : Il nous accepte parce que Jésus-Christ nous a rachetés⁽³⁾. Il n'offre pas cette grâce seulement à quelques élus, mais à tout être humain. En Jésus-Christ, chacun peut faire l'expérience que Dieu met en lui "un cœur nouveau et un esprit nouveau" - si nous nous y ouvrons. En effet, cela a des effets qui annulent parfois ce que nous pensions être juste jusqu'à présent.

Ainsi, nous lisons dans le texte d'enseignement : "Aimez vos ennemis et priez pour ceux qui vous persécutent, afin d'être fils de votre Père qui est dans les cieux". C'était un défi à l'époque de Jésus - et cela l'est toujours aujourd'hui. Personne n'aime naturellement ses ennemis. Fuir ou se battre, voilà comment nous réagissons généralement face à une menace. L'amour et l'intercession sont la dernière chose que l'on fait pour les persécuteurs. C'est ce que l'on fait pour ceux qui nous sont proches - ceux que l'on aime. Alors pourquoi pour les ennemis ?

Parce que c'est ce que Dieu a fait : Il a envoyé son Fils dans un monde qui ne veut rien savoir de lui. Mais celui qui veut savoir quelque chose de lui entre en contact avec le ciel : nous recevons alors une nouvelle vie qui a une influence sur tout ce que nous connaissions jusqu'à présent. En ce qui concerne l'amour des ennemis, il ne s'agit pas des ennemis des autres, mais de ceux qui nous menacent. Restons-nous dans nos anciens schémas de pensée - ou nous ouvrons-nous à la nouveauté que Dieu veut mettre en nous ? Il veut que son amour parfait se manifeste aussi à travers nous.⁽⁴⁾ Sommes-nous prêts ?

Je vous souhaite une journée bénie
Angela Mumssen

(1) Ézéchiel 36.1-15 (2) Ézéchiel 36.22-36 (3) Romains 3.20-24 (4) Matthieu 5.48

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Mercoledì, 03.09.2025

Palabra de la Biblia
Os daré un corazón nuevo y un espíritu nuevo dentro de vosotros.
Ezequiel 36:26

Texto didáctico
Amad a vuestros enemigos y orad por los que os persiguen, para que seáis hijos de vuestro Padre que está en los cielos.
Mateo 5:44-45

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Corazón nuevo, espíritu nuevo, pensamiento nuevo

El pasaje bíblico de hoy procede de una amplia profecía dirigida a Israel, tanto a la tierra⁽¹⁾ como al pueblo.⁽²⁾ Según tengo entendido, su cumplimiento aún está pendiente. Muchas cosas aún no han sucedido, muchas cosas aún no son visibles.

Sin embargo, algo ya ha comenzado. En la carta a los Romanos, el apóstol Pablo explica que nadie puede comparecer ante Dios por sus obras. Tanto más grande es el mensaje de que Dios nos da lo que nadie puede ganarse: Nos acepta porque Jesucristo nos ha redimido⁽³⁾. Ofrece esta gracia no sólo a unos pocos elegidos, sino a todo ser humano. En Jesucristo, todos podemos experimentar que Dios pone en nosotros "un corazón nuevo y un espíritu nuevo ", si nos abrimos a ello. Tiene efectos que a veces anulan lo que antes considerábamos correcto.

Por ejemplo, leemos en el texto de enseñanza: "Amad a vuestros enemigos y orad por los que os persiguen, para que seáis hijos de vuestro Padre que está en los cielos". Esto era un reto en tiempos de Jesús, y lo sigue siendo hoy. Nadie ama naturalmente a sus enemigos. Normalmente reaccionamos ante las amenazas huyendo o luchando. El amor y la intercesión son lo último que mostramos a los perseguidores. Lo haces por los que están cerca de ti, por los que amas. Entonces, ¿por qué por los enemigos?

Porque eso es exactamente lo que hizo Dios: Envió a su Hijo a un mundo que no quiere saber nada de él. Pero los que quieren saber algo de él entran en contacto con el cielo: entonces recibimos una vida nueva que repercute en todo lo que hemos conocido. En cuanto a amar a nuestros enemigos, no se trata de los enemigos de los demás, sino de los que nos amenazan. ¿Nos aferramos a nuestras viejas formas de pensar, o nos abrimos a las cosas nuevas que Dios quiere poner en nosotros? También quiere hacer visible su amor perfecto a través de nosotros⁽⁴⁾ ¿Estamos preparados?

Que tengas un buen día
Angela Mumssen

(1) Ezequiel 36:1-15 (2) Ezequiel 36:22-36 (3) Romanos 3:20-24 (4) Mateo 5:48

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Miércoles, 03.09.2025

Palavra da Bíblia
Eu lhes darei um coração novo e um espírito novo dentro de vocês.
Ezequiel 36:26

Texto didático
Amem os seus inimigos e orem por aqueles que os perseguem, para que vocês sejam filhos do seu Pai que está nos céus.
Mateus 5:44-45

Textos diários da Igreja da Morávia

Novo coração, novo espírito, novo pensamento

A passagem bíblica de hoje vem de uma profecia abrangente para Israel - tanto para a terra⁽¹⁾ quanto para o povo.⁽²⁾ Pelo que sei, seu cumprimento ainda está pendente. Muito ainda não aconteceu, muito ainda não é visível.

No entanto, algo já começou. Na carta aos Romanos, o apóstolo Paulo explica que ninguém pode se apresentar diante de Deus com base em suas obras. Ainda mais importante é a mensagem de que Deus nos dá o que ninguém pode ganhar: Ele nos aceita porque Jesus Cristo nos redimiu.⁽³⁾ Ele oferece essa graça não apenas a uns poucos selecionados, mas a todos os seres humanos. Em Jesus Cristo, todos podem experimentar que Deus coloca "um novo coração e um novo espírito" neles - se nos abrirmos para isso. Isso tem efeitos que, às vezes, anulam o que antes achávamos que era certo.

Por exemplo, lemos no texto de ensino: "Amem seus inimigos e orem por aqueles que os perseguem, para que vocês sejam filhos do seu Pai que está nos céus". Isso era um desafio na época de Jesus - e ainda é hoje. Ninguém ama naturalmente seus inimigos. Fugir ou lutar é como normalmente reagimos às ameaças. Amor e intercessão são as últimas coisas que demonstramos aos perseguidores. É isso que você faz por aqueles que estão próximos a você - por aqueles que você ama. Então, por que para os inimigos?

Porque foi exatamente isso que Deus fez: Ele enviou seu Filho a um mundo que não quer ter nada a ver com ele. Mas aqueles que querem saber algo sobre ele entram em contato com o céu: então recebemos uma nova vida que tem um impacto sobre tudo o que já conhecemos. No que diz respeito a amar nossos inimigos, não se trata dos inimigos dos outros, mas daqueles que nos ameaçam. Nós nos apegamos às nossas velhas formas de pensar - ou nos abrimos para as coisas novas que Deus quer colocar em nós? Ele também quer tornar visível seu perfeito amor por meio de nós.⁽⁴⁾ Estamos prontos?

Tenha um dia abençoado
Angela Mumssen

(1) Ezequiel 36:1-15 (2) Ezequiel 36:22-36 (3) Romanos 3:20-24 (4) Mateus 5:48

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Quarta-feira, 03.09.2025

Parola della Bibbia
Vi darò un cuore nuovo e uno spirito nuovo dentro di voi.
Ezechiele 36:26

Testo didattico
Amate i vostri nemici e pregate per quelli che vi perseguitano, affinché siate figli del Padre vostro che è nei cieli.
Matteo 5:44-45

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Cuore nuovo, spirito nuovo, pensiero nuovo

Il brano biblico di oggi proviene da un'ampia profezia rivolta a Israele - sia alla terra⁽¹⁾ che al popolo.⁽²⁾ A quanto mi risulta, il suo adempimento è ancora in sospeso. Molto non è ancora accaduto, molto non è ancora visibile.

Tuttavia, qualcosa è già iniziato. Nella lettera ai Romani, l'apostolo Paolo spiega che nessuno può stare davanti a Dio sulla base delle sue opere. Tanto più grande è il messaggio che Dio ci dà ciò che nessuno può guadagnare: Egli ci accetta perché Gesù Cristo ci ha redenti.⁽³⁾ Egli offre questa grazia non solo a pochi eletti, ma a ogni essere umano. In Gesù Cristo, tutti possono sperimentare che Dio mette in loro "un cuore nuovo e uno spirito nuovo" - se ci apriamo ad esso. Questo ha effetti che a volte annullano ciò che prima pensavamo fosse giusto.

Per esempio, nel testo dell'insegnamento leggiamo: "Amate i vostri nemici e pregate per quelli che vi perseguitano, perché siate figli del Padre vostro che è nei cieli". Questa era una sfida ai tempi di Gesù - e lo è ancora oggi. Nessuno ama naturalmente i propri nemici. Il modo in cui normalmente reagiamo alle minacce è la fuga o la lotta. L'amore e l'intercessione sono le ultime cose che mostriamo ai persecutori. Lo si fa per coloro che ci sono vicini, per coloro che amiamo. Allora perché per i nemici?

Perché è esattamente quello che ha fatto Dio: Ha mandato suo Figlio in un mondo che non vuole avere niente a che fare con lui. Ma coloro che vogliono sapere qualcosa di lui entrano in contatto con il cielo: riceviamo così una nuova vita che ha un impatto su tutto ciò che abbiamo conosciuto. Per quanto riguarda l'amore per i nemici, non si tratta dei nemici degli altri, ma di coloro che ci minacciano. Rimaniamo attaccati ai nostri vecchi modi di pensare o ci apriamo alle novità che Dio vuole mettere in noi? Egli vuole anche rendere visibile il suo amore perfetto attraverso di noi.⁽⁴⁾ Siamo pronti?

Vi auguro una giornata benedetta
Angela Mumssen

(1) Ezechiele 36:1-15 (2) Ezechiele 36:22-36 (3) Romani 3:20-24 (4) Matteo 5:48

Размышления о моравских ежедневных текстах на Среда, 03.09.2025

Слово из Библии
Я дам вам новое сердце и новый дух внутри вас.
Иезекииль 36:26

Обучающий текст
Любите врагов ваших и молитесь за гонящих вас, да будете сынами Отца вашего Небесного.
Матфея 5:44-45

Ежедневные тексты Моравской церкви

Новое сердце, новый дух, новое мышление

Сегодняшний отрывок из Библии относится к всеобъемлющему пророчеству об Израиле - как о земле⁽¹⁾, так и о народе.⁽²⁾ Как я понимаю, его исполнение еще не наступило. Многое еще не произошло, многое еще не видно.

Тем не менее, кое-что уже началось. В Послании к Римлянам апостол Павел объясняет, что никто не может предстать перед Богом на основании своих дел. Тем более велика весть о том, что Бог дает нам то, что никто не может заслужить: Он принимает нас, потому что Иисус Христос искупил нас.⁽³⁾ Он предлагает эту благодать не только избранным, но и каждому человеку. В Иисусе Христе каждый может ощутить, как Бог вкладывает в него "новое сердце и новый дух" - если мы открыты для этого. Это имеет последствия, которые иногда отменяют то, что мы раньше считали правильным.

Например, в учебном тексте мы читаем: "Любите врагов ваших и молитесь за гонящих вас, да будете сынами Отца вашего Небесного". Это было сложной задачей во времена Иисуса - да и сегодня. Никто не любит своих врагов по природе. Мы обычно реагируем на угрозу бегством или боем. Любовь и заступничество - это последнее, что мы проявляем к гонителям. Вы делаете это для тех, кто вам близок, для тех, кого вы любите. Так почему же для врагов?

Потому что именно так поступил Бог: Он послал Своего Сына в мир, который не хочет иметь с Ним ничего общего. Но те, кто хочет узнать что-то о Нем, вступают в контакт с небесами: мы получаем новую жизнь, которая влияет на все, что мы когда-либо знали. Что касается любви к врагам, то речь идет не о врагах других людей, а о тех, кто угрожает нам. Придерживаемся ли мы старого образа мышления или открываемся для нового, что Бог хочет вложить в нас? Он также хочет явить через нас Свою совершенную любовь.⁽⁴⁾ Готовы ли мы?

Благословенного дня
Angela Mumssen

(1) Иезекииль 36:1-15 (2) Иезекииль 36:22-36 (3) Римлянам 3:20-24 (4) Матфея 5:48

Думки про моравські щоденні тексти за Середа, 03.09.2025

Слово з Біблії
Я дам вам нове серце і нового духа всередині вас.
Єзекіїля 36:26

Навчальний текст
Любіть ворогів ваших і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути дітьми Отця вашого Небесного.
Матвія 5:44-45

Щоденні тексти Моравської церкви

Нове серце, новий дух, нове мислення

Сьогоднішній біблійний уривок походить із всеосяжного пророцтва для Ізраїлю - як для землі⁽¹⁾, так і для народу.⁽²⁾ Як я розумію, це пророцтво ще не здійснилося. Багато чого ще не сталося, багато чого ще не видно.

Тим не менше, дещо вже почалося. У посланні до римлян апостол Павло пояснює, що ніхто не може стати перед Богом на підставі своїх діл. Тим важливішою є звістка про те, що Бог дає нам те, чого ніхто не може заслужити: Він приймає нас, бо Ісус Христос відкупив нас.⁽³⁾ Він пропонує цю благодать не лише обраним, але й кожній людині. В Ісусі Христі кожен може відчути, що Бог вкладає в нього "нове серце і новий дух" - якщо ми відкриваємося на це. Це має наслідки, які іноді перевершують те, що ми раніше вважали правильним.

Наприклад, ми читаємо в навчальному тексті: "Любіть ворогів ваших і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб усі ви були синами Отця вашого Небесного". Це був виклик за часів Ісуса - і залишається таким і сьогодні. Ніхто від природи не любить своїх ворогів. Втеча або боротьба - ось як ми зазвичай реагуємо на загрози. Любов і заступництво - це останнє, що ми показуємо переслідувачам. Ми робимо це для тих, хто поруч - для тих, кого любимо. Чому ж для ворогів?

Тому що саме так вчинив Бог: Він послав свого Сина у світ, який не хоче мати з Ним нічого спільного. Але ті, хто хоче щось знати про Нього, вступають в контакт з небом: тоді ми отримуємо нове життя, яке впливає на все, що ми коли-небудь знали. Щодо любові до ворогів, то йдеться не про ворогів інших, а про тих, хто нам загрожує. Чи дотримуємося ми старого способу мислення - чи відкриваємося на те нове, що Бог хоче вкласти в нас? Він також хоче зробити свою досконалу любов видимою через нас.⁽⁴⁾ Чи готові ми?

Благословенного вам дня!
Angela Mumssen

(1) Єзекіїля 36:1-15 (2) Єзекіїля 36:22-36 (3) Римлян 3:20-24 (4) Матвія 5:48

03.09.2025 ,الأربعاء خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

سأعطيك قلبًا جديدًا وروحًا جديدة في داخلك.
حزقيال 36:26

نص تعليمي:

أحبوا أعداءكم وصلّوا لأجل الذين يضطهدونكم لكي تكونوا أبناء أبيكم الذي في السماوات.
إنجيل متى 5: 44-45

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

قلب جديد وروح جديدة وتفكير جديد

يأتي هذا المقطع من الكتاب المقدس اليوم من نبوءة شاملة لإسرائيل - سواء للأرض^[1] أو للشعب^[2].^[2] كما أفهمها، فإن تحقيقها لا يزال معلقًا. الكثير لم يحدث بعد، والكثير لم يظهر بعد.

لكن شيئًا ما قد بدأ بالفعل. يوضح الرسول بولس الرسول في الرسالة إلى أهل رومية أنه لا يمكن لأحد أن يقف أمام الله على أساس أعماله. كل ما هو أعظم من ذلك هو أن الله يعطينا ما لا يستطيع أحد أن يكسبه: إنه يقبلنا لأن يسوع المسيح قد افتدانا.^[3] إنه لا يقدم هذه النعمة لقلة مختارة فقط، بل لكل إنسان. بيسوع المسيح، يمكن للجميع أن يختبروا أن الله يضع فيهم "قلبًا جديدًا وروحًا جديدًا" - إذا فتحنا أنفسنا لذلك. إن له تأثيرات تبطل أحيانًا ما كنا نعتقد سابقًا أنه صحيح.

نقرأ في نص التعليم: "أَحِبُّوا أَعْدَاءَكُمْ وَصَلُّوا لأَجْلِ الَّذِينَ يَضْطَهِدُونَكُمْ لِكَيْ تَكُونُوا أَبْنَاءَ أَبِيكُمُ الَّذِي فِي السَّمَاوَاتِ". كان هذا تحديًا في أيام يسوع - ولا يزال كذلك اليوم. لا أحد يحب أعداءه بشكل طبيعي. الهروب أو القتال هو رد فعلنا الطبيعي على التهديدات. المحبة والشفاعة هما آخر ما نظهره للمضطهدين. هذا ما تفعلونه للمقربين منكم - لمن تحبون. فلماذا لأعدائك؟

لأن هذا بالضبط ما فعله الله: لقد أرسل ابنه إلى عالم لا يريد أن يكون له علاقة به. لكن أولئك الذين يريدون أن يعرفوا عنه يتصلون بالسماء: عندئذٍ نحصل على حياة جديدة تؤثر على كل ما عرفناه. أما بالنسبة لمحبة أعدائنا، فالأمر لا يتعلّق بأعداء الآخرين، بل بأولئك الذين يهددوننا. هل نتمسك بطرق تفكيرنا القديمة - أم ننفتح على الأشياء الجديدة التي يريد الله أن يضعها فينا؟ هو أيضًا يريد أن يجعل محبته الكاملة مرئية من خلالنا^[4] هل نحن مستعدون؟

أتمنى لكم يومًا مباركًا
Angela Mumssen

[1] حزقيال 36: 1-15 [2] حزقيال 36: 22-36 [3] رومية 3: 20-24 [4] متى 5: 48

Gedanken zur Losung für Dienstag, den 02.09.2025

Losungswort
Wer bin ich, Herr HERR, und was ist mein Haus, dass du mich bis hierher gebracht hast?
2. Samuel 7,18

Lehrtext
Als Lydia aber mit ihrem Hause getauft war, bat sie uns und sprach: Wenn ihr anerkennt, dass ich an den Herrn glaube, so kommt in mein Haus und bleibt da.
Apostelgeschichte 16,15

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Überfließende Dankbarkeit

Hintergrund zum heutigen Losungswort war eine Prophetie, die sich, wie ich es verstehe, bis in die heutige Zeit erstreckt. König David wollte Gott einen Tempel bauen, denn die Lade Gottes war bisher in einem Zelt untergebracht. Gott aber sprach durch den Propheten Nathan, dass nicht David diesen Tempel bauen soll, sondern sein Nachkomme. Weiter sagte Gott über diesen Nachkommen: „Der soll meinem Namen ein Haus bauen, und ich will seinen Königsthron bestätigen ewiglich. Ich will sein Vater sein, und er soll mein Sohn sein.“⁽¹⁾ Diese Prophezeiung machte David überaus dankbar und demütig zugleich. So sagte er: „Wer bin ich, Herr HERR, und was ist mein Haus, dass du mich bis hierher gebracht hast?“

Wie großartig die Worte Nathans waren, ahnte David vielleicht noch gar nicht. Er dachte, Salomo wäre die Person, von der Nathan gesprochen hatte. Doch letztendlich war es ein anderer, nämlich Jesus Christus. Er baut einen Tempel, der nicht aus Steinen, sondern aus denen besteht, die an ihn glauben. So schrieb der Apostel Paulus: „Denkt also daran, dass ihr Gottes Tempel seid und dass Gottes Geist in euch wohnt!“⁽²⁾ Auch wird Jesu Königsthron, wie prophezeit, auf ewig bestehen. So wurde David ein Vorfahre dessen, der Menschen von ihrer Schuld befreit und ihnen ewiges Leben bringt – was für eine Ehre.

Im Lehrtext lesen wir von Lydia, die an Jesus Christus gläubig wurde. Dass Gott sie angenommen hatte, löste in ihr eine solche Dankbarkeit aus, dass sie spontan Paulus und seine Begleiter drängte, ihre Gastfreundschaft in Anspruch zu nehmen.

Solch eine Dankbarkeit und Freude, wie ein David und eine Lydia sie empfanden, löst etwas in einem Menschen aus. Man möchte den Segen und die Freude weitergeben, andere beschenken und ihnen Gutes tun – und das, ohne eine Gegenleistung zu erwarten. Kennen wir diese Freude?

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2.Sam. 7,13-14a [Luther 2017] (2) 1.Kor. 3,16 [Hoffnung für alle]

Gebet:
Herr Jesus Christus, ich danke dir, dass du mich angenommen und erlöst hast. Wo war ich, bevor du in mein Leben kamst, und wo bin ich heute? Du hast mein Leben von Grund auf verändert. Ich danke dir für die Freude und die Zuversicht, die ich in dir gefunden habe. Lass durch mich auch andere Menschen an dieser Freude teilhaben. Danke, Jesus. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Tuesday, 02.09.2025

Word from the Bible
Who am I, O LORD, and what is my house, that you have brought me this far?
2 Samuel 7:18

Teaching text
And when Lydia was baptized with her household, she besought us, saying, If ye acknowledge that I believe in the Lord, come into my house, and abide there.
Acts 16:15

Moravian Daily Texts

Overflowing gratitude

The background to today's Bible passage was a prophecy that, as I understand it, extends to the present day. King David wanted to build God a temple, because the ark of God had previously been housed in a tent. But God spoke through the prophet Nathan that it was not David who was to build this temple, but his descendant. God went on to say about this descendant: "He shall build a house for my name, and I will establish his throne forever. I will be his father, and he shall be my son."⁽¹⁾ This prophecy made David extremely grateful and humble at the same time. So he said: "Who am I, O LORD, and what is my house, that you have brought me this far?"

David perhaps had no idea how great Nathan's words were. He thought Solomon was the person Nathan was talking about. But in the end it was someone else, namely Jesus Christ. He builds a temple not of stones, but of those who believe in him. The apostle Paul wrote: "Remember, then, that you are God's temple and that God's Spirit dwells in you."⁽²⁾ Jesus' royal throne will also last forever, as prophesied. So David became an ancestor of the one who frees people from their guilt and brings them eternal life - what an honor.

In the teaching text, we read about Lydia, who became a believer in Jesus Christ. The fact that God had accepted her triggered such gratitude in her that she spontaneously urged Paul and his companions to take advantage of her hospitality.

The kind of gratitude and joy that David and Lydia felt triggers something in a person. You want to pass on the blessing and the joy, give others gifts and do them good - without expecting anything in return. Do we know this joy?

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Samuel 7:13-14a[Luther 2017] (2) 1 Corinthians 3:16 [Hope for all]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Mardi, 02.09.2025

Parole biblique
Qui suis-je, Seigneur Éternel, et quelle est ma maison, pour que tu m'aies fait venir jusqu'ici ?
2 Samuel 7.18

Texte pédagogique
Lorsque Lydie eut été baptisée avec sa maison, elle nous fit cette demande : Si vous reconnaissez que je crois au Seigneur, venez dans ma maison, et restez-y.
Actes 16.15

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Une gratitude débordante

Le contexte de la parole biblique d'aujourd'hui était une prophétie qui, si je comprends bien, s'étend jusqu'à nos jours. Le roi David voulait construire un temple pour Dieu, car l'arche de Dieu était jusqu'alors abritée sous une tente. Mais Dieu a dit par l'intermédiaire du prophète Nathan que ce n'était pas David qui devait construire ce temple, mais sa descendance. Dieu dit encore au sujet de ce descendant : "Il bâtira une maison à mon nom, et j'affermirai pour toujours son trône royal. Je serai son père, et il sera mon fils"⁽¹⁾ Cette prophétie rendit David extrêmement reconnaissant et humble à la fois. Il a donc dit : "Qui suis-je, Seigneur Éternel, et quelle est ma maison, pour que tu m'aies amené jusqu'ici ?"

David ne se doutait peut-être pas de la grandeur des paroles de Nathan. Il pensait que Salomon était la personne dont Nathan avait parlé. Mais en fin de compte, il s'agissait d'un autre, à savoir Jésus-Christ. Il construit un temple qui n'est pas fait de pierres, mais de ceux qui croient en lui. C'est ainsi que l'apôtre Paul a écrit : "Souvenez-vous donc que vous êtes le temple de Dieu et que l'esprit de Dieu habite en vous"⁽²⁾ De même, comme cela a été prophétisé, le trône royal de Jésus sera éternel. Ainsi, David est devenu l'ancêtre de celui qui libère les hommes de leur culpabilité et leur apporte la vie éternelle - quel honneur.

Dans le texte d'enseignement, nous lisons l'histoire de Lydie, qui a cru en Jésus-Christ. Le fait que Dieu l'ait acceptée a suscité en elle une telle gratitude qu'elle a spontanément poussé Paul et ses compagnons à profiter de son hospitalité.

Une telle gratitude et une telle joie, comme celles ressenties par David et Lydia, déclenchent quelque chose chez l'homme. On a envie de transmettre cette bénédiction et cette joie, de faire des cadeaux aux autres et de leur faire du bien - et ce, sans rien attendre en retour. Connaissons-nous cette joie ?

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Samuel 7,13-14a[Luther 2017] (2) 1 Corinthiens 3,16 [Espoir pour tous]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Martedì, 02.09.2025

Palabra de la Biblia
¿Quién soy yo, oh Jehová, y cuál es mi casa, para que me hayas traído hasta aquí?
2 Samuel 7:18

Texto de enseñanza
Cuando Lidia fue bautizada con su familia, nos rogó diciendo: Si reconocéis que creo en el Señor, entrad en mi casa y quedaos allí.
Hechos 16:15

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Gratitud desbordante

El trasfondo del pasaje bíblico de hoy fue una profecía que, según tengo entendido, se extiende hasta nuestros días. El rey David quería construirle a Dios un templo, porque antes el arca de Dios había estado alojada en una tienda. Pero Dios dijo a través del profeta Natán que no era David quien debía construir ese templo, sino su descendiente. Dios continuó diciendo de este descendiente:"Él edificará una casa a mi nombre, y yo afirmaré su trono para siempre. Yo seré su padre y él será mi hijo"⁽¹⁾. Esta profecía hizo que David se sintiera muy agradecido y humilde al mismo tiempo. Entonces dijo: "¿Quién soy yo, Yahveh, y cuál es mi casa, para que me hayas traído hasta aquí?".

David quizás no se dio cuenta de la grandeza de las palabras de Natán. Pensó que Salomón era la persona de la que hablaba Natán. Pero al final era otra persona, Jesucristo. Él no construye un templo de piedras, sino de los que creen en él. El apóstol Pablo escribió: "Recordad, pues, que sois templo de Dios y que el Espíritu de Dios habita en vosotros"⁽²⁾ El trono real de Jesús también durará para siempre, como se profetizó. Así pues, David se convirtió en antepasado de aquel que libera a las personas de su culpa y les trae la vida eterna: qué honor.

En el texto didáctico, leemos acerca de Lidia, que se convirtió en creyente en Jesucristo. El hecho de que Dios la hubiera aceptado le produjo tal gratitud que espontáneamente instó a Pablo y a sus compañeros a que aprovecharan su hospitalidad.

El tipo de gratitud y alegría que sintieron David y Lidia desencadena algo en una persona. Uno quiere transmitir la bendición y la alegría, hacer regalos a los demás y hacerles el bien, sin esperar nada a cambio. ¿Conocemos esta alegría?

Que tengas un día bendecido
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Samuel 7:13-14a[Lutero 2017] (2) 1 Corintios 3:16 [Esperanza para todos].

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Martes, 02.09.2025

Palavra da Bíblia
Quem sou eu, ó Senhor, e qual é a minha casa, para que me tenhas trazido até aqui?
2 Samuel 7:18

Texto didático
Quando Lídia foi batizada com sua família, rogou-nos, dizendo: Se reconheceis que creio no Senhor, entrai em minha casa e ficai ali.
Atos 16:15

Textos diários da Igreja da Morávia

Gratidão transbordante

O pano de fundo da passagem bíblica de hoje foi uma profecia que, pelo que sei, se estende até os dias atuais. O rei Davi queria construir um templo para Deus, porque a arca de Deus havia sido alojada anteriormente em uma tenda. Mas Deus falou por meio do profeta Natã que não era Davi quem deveria construir esse templo, mas seu descendente. Deus continuou a dizer sobre esse descendente:"Ele construirá uma casa para o meu nome, e eu estabelecerei o seu trono para sempre. Eu serei seu pai, e ele será meu filho."⁽¹⁾ Essa profecia deixou Davi extremamente grato e humilde ao mesmo tempo. Então ele disse: "Quem sou eu, ó Senhor, e qual é a minha casa, para que me tenhas trazido até aqui?"

Talvez Davi não tenha se dado conta da grandeza das palavras de Natã. Ele pensou que Salomão era a pessoa de quem Natã estava falando. Mas, no final, era de outra pessoa, ou seja, Jesus Cristo. Ele constrói um templo não de pedras, mas daqueles que creem nele. O apóstolo Paulo escreveu: "Lembrem-se, portanto, de que vocês são o templo de Deus e que o Espírito de Deus habita em vocês."⁽²⁾ O trono real de Jesus também durará para sempre, conforme profetizado. Assim, Davi se tornou um ancestral daquele que liberta as pessoas de sua culpa e lhes traz a vida eterna - que honra.

No texto didático, lemos sobre Lídia, que se tornou uma crente em Jesus Cristo. O fato de Deus tê-la aceitado provocou nela tamanha gratidão que ela espontaneamente incentivou Paulo e seus companheiros a aproveitarem sua hospitalidade.

O tipo de gratidão e alegria que Davi e Lídia sentiram desencadeia algo em uma pessoa. Você quer transmitir a bênção e a alegria, dar presentes aos outros e fazer-lhes o bem - sem esperar nada em troca. Será que conhecemos essa alegria?

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

( 1) 2 Samuel 7:13-14a[Lutero 2017] (2) 1 Coríntios 3:16 [Esperança para todos]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Terça-feira, 02.09.2025

Parola della Bibbia
Chi sono io, o Signore, e qual è la mia casa, perché tu mi abbia condotto fin qui?
2 Samuele 7:18

Testo didattico
Quando Lidia fu battezzata con la sua famiglia, ci pregò dicendo: "Se riconoscete che io credo nel Signore, venite in casa mia e restateci".
Atti 16:15

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Gratitudine traboccante

Il brano biblico di oggi ha come sfondo una profezia che, a quanto mi risulta, si estende fino ai giorni nostri. Il re Davide voleva costruire un tempio a Dio, perché prima l'arca di Dio era ospitata in una tenda. Ma Dio parlò attraverso il profeta Natan che non sarebbe stato Davide a costruire questo tempio, ma il suo discendente. Dio disse poi di questo discendente:"Egli costruirà una casa per il mio nome e io stabilirò il suo trono per sempre. Io sarò suo padre ed egli sarà mio figlio"⁽¹⁾ Questa profezia rese Davide estremamente grato e umile allo stesso tempo. Così disse: "Chi sono io, o Signore, e qual è la mia casa, perché tu mi abbia condotto fin qui?".

Davide forse non si rendeva conto della grandezza delle parole di Natan. Pensava che Salomone fosse la persona di cui parlava Natan. Ma alla fine si trattava di qualcun altro, cioè di Gesù Cristo. Egli costruisce un tempio non di pietre, ma di coloro che credono in lui. L'apostolo Paolo ha scritto: "Ricordatevi dunque che siete il tempio di Dio e che lo Spirito di Dio abita in voi"⁽²⁾ Anche il trono regale di Gesù durerà per sempre, come profetizzato. Così Davide è diventato un antenato di colui che libera le persone dalla loro colpa e porta loro la vita eterna - che onore.

Nel testo didattico leggiamo di Lidia, che divenne credente in Gesù Cristo. Il fatto che Dio l'avesse accolta scatenò in lei una tale gratitudine da spingere spontaneamente Paolo e i suoi compagni ad approfittare della sua ospitalità.

Il tipo di gratitudine e di gioia che Davide e Lidia hanno provato fa scattare qualcosa in una persona. Si vuole trasmettere la benedizione e la gioia, fare regali e fare del bene agli altri, senza aspettarsi nulla in cambio. Conosciamo questa gioia?

Vi auguro una giornata benedetta
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Samuele 7:13-14a[Lutero 2017] (2) 1 Corinzi 3:16 [Speranza per tutti]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Вторник, 02.09.2025

Слово из Библии
Кто я, Господи, и что за дом мой, что Ты привел меня так далеко?
2 Царств 7:18

Обучающий текст
И когда Лидия крестилась с домашними своими, то просила нас, говоря: если вы признаете, что я верую в Господа, то войдите в дом мой и живите там.
Деяния 16:15

Ежедневные тексты Моравской церкви

Переполненная благодарность

В основе сегодняшнего библейского отрывка лежит пророчество, которое, как я понимаю, дошло до наших дней. Царь Давид хотел построить Богу храм, потому что ковчег Божий раньше находился в шатре. Но Бог через пророка Нафана сказал, что храм должен построить не Давид, а его потомок. Далее Бог сказал об этом потомке:"Он построит дом для имени Моего, и Я утвержу престол его навеки. Я буду ему отцом, а он будет Мне сыном".⁽¹⁾ Это пророчество вызвало у Давида огромную благодарность и в то же время смирение. Он сказал: "Кто я, Господи, и что за дом мой, что Ты привел меня так далеко?"

Возможно, Давид не понимал, насколько великими были слова Нафана. Он думал, что Соломон и есть тот человек, о котором говорил Нафан. Но в итоге это был кто-то другой, а именно Иисус Христос. Он строит храм не из камней, а из тех, кто верит в Него. Апостол Павел писал: "Итак помните, что вы храм Божий, и Дух Божий живет в вас".⁽²⁾ Царский трон Иисуса, как и было предсказано, будет вечным. Таким образом, Давид стал предком Того, Кто освободит людей от их вины и принесет им вечную жизнь - какая честь!

В учебном тексте мы читаем о Лидии, которая стала верующей в Иисуса Христа. Тот факт, что Бог принял ее, вызвал в ней такую благодарность, что она спонтанно предложила Павлу и его спутникам воспользоваться ее гостеприимством.

Благодарность и радость, которые испытывали Давид и Лидия, что-то запускают в человеке. Вам хочется передавать благословение и радость, дарить другим подарки и делать им добро - не ожидая ничего взамен. Знакома ли нам такая радость?

Благословенного дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Царств 7:13-14a[Лютер 2017] (2) 1 Коринфянам 3:16 [Надежда для всех]

Думки про моравські щоденні тексти за Вівторок, 02.09.2025

Слово з Біблії
Хто я, Господи, і що дім мій, що Ти завів мене так далеко?
2 Самуїла 7:18

Навчальний текст
А коли охристилася Лідія з родиною своєю, то просила нас, кажучи: Якщо ви визнаєте, що я вірую в Господа, то ввійдіть у дім мій і перебувайте там.
Дії 16:15

Щоденні тексти Моравської церкви

Переповнена вдячність

Передумовою для сьогоднішнього біблійного уривка було пророцтво, яке, як я розумію, поширюється і на сьогоднішній день. Цар Давид хотів побудувати Богові храм, тому що ковчег Божий раніше знаходився в наметі. Але Бог промовив через пророка Натана, що не Давид має збудувати цей храм, а його нащадок. Далі Бог сказав про цього нащадка:"Він збудує дім для Мого імені, і Я поставлю його престол навіки. Я буду йому за батька, а він буде мені за сина"⁽¹⁾. Це пророцтво зробило Давида надзвичайно вдячним і водночас смиренним. Тому він сказав: "Хто я, Господи, і який мій дім, що Ти завів мене так далеко?"

Давид, можливо, не усвідомлював, наскільки величними були слова Натана. Він думав, що Натан говорив про Соломона. Але, врешті-решт, це був хтось інший, а саме Ісус Христос. Він будує храм не з каміння, а з тих, хто вірить у Нього. Апостол Павло писав: "Пам'ятайте, отже, що ви храм Божий і що Дух Божий живе у вас"⁽²⁾ Царський престол Ісуса також буде вічним, як було пророцтвом. Так Давид став предком Того, хто звільняє людей від їхньої провини і дарує їм вічне життя - яка честь.

У навчальному тексті ми читаємо про Лідію, яка увірувала в Ісуса Христа. Те, що Бог прийняв її, викликало в ній таку вдячність, що вона спонтанно закликала Павла та його супутників скористатися її гостинністю.

Вдячність і радість, які відчули Давид і Лідія, викликає в людині певні почуття. Хочеться передавати благословення і радість, дарувати іншим подарунки і робити їм добро - не очікуючи нічого натомість. Чи знаємо ми цю радість?

Благословенного вам дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Царств 7:13-14а[Лютер 2017] (2) 1 Коринтян 3:16 [Надія для всіх]

02.09.2025 ,الثلاثاء خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

مَنْ أَنَا يَا رَبِّ وَمَا مَنْزِلِي حَتَّى أَوْصَلْتَنِي إِلَى هُنَا؟
2 صموئيل 7:18

نص تعليمي:

فَلَمَّا اعْتَمَدَتْ لِدِيَّا وَأَهْلُ بَيْتِهَا، تَوَسَّلَتْ إِلَيْنَا قَائِلَةً: "إِنْ كُنْتُمْ تَعْتَرِفُونَ أَنِّي مُؤْمِنَةٌ بِالرَّبِّ، فَادْخُلُوا بَيْتِي وَأَقِيمُوا فِيهِ.
أعمال 16:15

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

فيض من الامتنان

كانت خلفية هذا المقطع من الكتاب المقدس اليوم هي نبوءة تمتد إلى يومنا هذا، كما أفهمها. فقد أراد الملك داود أن يبني لله هيكلاً، لأن تابوت الله كان في خيمة في السابق. ولكن الله تكلم من خلال النبي ناثان بأن داود لم يكن هو الذي سيبني هذا الهيكل، بل نسله. ومضى الله ليقول عن هذا النسل: "يَبْنِي بَيْتًا لاسْمِي، وَأُثَبِّتُ كُرْسِيَّهُ إِلَى الأَبَدِ. أَنَا أَكُونُ لَهُ أَبًا وَهُوَ يَكُونُ ابْنِي."^[1] هذه النبوة جعلت داود ممتنًا ومتواضعًا في نفس الوقت. فقال: "مَنْ أَنَا يَا رَبُّ وَمَا بَيْتِي حَتَّى أَوْصَلْتَنِي إِلَى هٰذَا الْمَوْضِعِ" ^[2]، ربما لم يكن داود يعرف كم كانت كلمات ناثان عظيمة. ظن أن سليمان هو الشخص الذي كان ناثان يتحدث عنه. ولكن في النهاية كان شخصاً آخر، أي يسوع المسيح. إنه لا يبني هيكلاً من الحجارة، بل من الذين يؤمنون به. كتب الرسول بولس الرسول: "اُذْكُرُوا إِذًا أَنَّكُمْ هَيْكَلُ اللهِ، وَرُوحُ اللهِ يَسْكُنُ فِيكُمْ."^[2] وعرش يسوع الملكي سيدوم أيضًا إلى الأبد، كما تنبأ. وهكذا أصبح داود سلفًا لذلك الذي يحرر الناس من ذنوبهم ويجلب لهم الحياة الأبدية - يا له من شرف.

في النص التعليمي، نقرأ عن ليديا التي أصبحت مؤمنة بيسوع المسيح. حقيقة أن الله قد قبلها أثارت فيها امتنانًا كبيرًا لدرجة أنها حثت بولس ورفاقه تلقائيًا على الاستفادة من ضيافتها.

إن هذا النوع من الامتنان والفرح الذي شعر به داود وليديا يثير شيئًا ما في الإنسان. أنت تريد أن تنقل البركة والفرح، وتعطي الآخرين العطايا والهدايا وتصنع لهم الخير - دون أن تنتظر شيئًا في المقابل. هل نعرف هذا الفرح؟

تمنياتنا بيوم مبارك
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] 2 صموئيل 2: 13-14 أ [لوثر 2017] [2] 1 كورنثوس 3: 16 [الرجاء للجميع]

Gedanken zur Losung für Montag, den 01.09.2025

Losungswort
Haltet dem HERRN, eurem Gott, die Treue, so wie ihr es bisher getan habt.
Josua 23,8

Lehrtext
Wir wollen die Versammlung der Gemeinde nicht verlassen, wie es bei einigen üblich geworden ist, sondern einander mit Zuspruch beistehen, und dies umso mehr, als ihr den Tag nahen seht.
Hebräer 10,25

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Regeln, die bewahren

„Haltet dem HERRN, eurem Gott, die Treue“, so lesen wir es im heutigen Losungswort. Wie aber kann das gelingen? Nun, einen Vers vor dem Losungsvers gab Josua den Israeliten Anweisungen, wie sie sich in dem Land, das Gott ihnen gegeben hatte, verhalten sollten: „Haltet euch getrennt von den fremden Völkern, die noch neben euch im Land leben. Sprecht die Namen ihrer Götter nicht aus, schwört nicht bei ihnen. Bringt ihnen keine Opfer und betet sie nicht an.“⁽¹⁾ Weshalb sollten sie sich denn getrennt von den Völkern halten? Der Grund war, dass diese sie sonst zum Götzendienst verführen würden. Die Trennung war also eine Vorsichtsmaßnahme, um Gott nicht untreu zu werden.

Ich denke: Auch wir Christen haben Grenzen. Auch uns kann es passieren, dass wir – wie Petrus – Jesus Christus verleugnen. Deshalb benötigen wir ebenfalls gewisse Regeln, die uns davor schützen. In einer Zeit, als viele Personen aus dem Rotlichtmilieu an Jesus Christus gläubig wurden, wollten etliche voller Missionseifer gleich wieder zurück in ihr Milieu, um anderen davon zu berichten. Die älteren Christen aber warnten sie davor. Zu groß war die Gefahr, wieder in das alte Leben zurückzufallen. Was erst einmal wie eine Beschneidung der Freiheit aussah, war in Wirklichkeit ein Schutz. In Christus sind wir frei. Wenn uns unsere Freiheit aber von ihm wegführt, so sind wir bald nicht mehr frei.

Im Lehrtext werden wir aufgefordert, die Gottesdienste nicht zu verlassen. Sie sind da, um uns im Glauben zu stärken und einander mit Zuspruch beizustehen. Natürlich kann man sagen: „Ich brauche das alles nicht!“ Meiner Erfahrung nach überschätzen sich da aber etliche. Trifft man sie später wieder, hat ihr Glaube oft an Lebendigkeit verloren. Deshalb lohnt es sich, freiwillig auf vermeintliche Freiheiten zu verzichten, die uns im Glauben nicht vorwärtsbringen.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Jos. 23,7 [Gute Nachricht]

Als Inspiration zum Gebet zitiere ich heute einige Worte von Paulus:

Ich bilde mir nicht ein, Brüder und Schwestern, dass ich es schon geschafft habe.
Aber die Entscheidung ist gefallen! Ich lasse alles hinter mir und sehe nur noch, was vor mir liegt.
Ich halte geradewegs auf das Ziel zu, um den Siegespreis zu gewinnen.
Dieser Preis ist das ewige Leben, zu dem Gott mich durch Jesus Christus berufen hat.⁽²⁾
(2) Phil. 3,13-14 [Gute Nachricht]

Thoughts on Moravian Daily Texts for Monday, 01.09.2025

Word from the Bible
Be faithful to the LORD your God, just as you have done until now.
Joshua 23:8

Teaching text
Let us not forsake the assembling of the church, as is the custom of some, but let us support one another with encouragement, all the more as you see the Day approaching.
Hebrews 10:25

Moravian Daily Texts

Rules that preserve

"Be faithful to the Lord your God", we read in today's Bible passage. But how can we do this? Well, one verse before the Bible verse, Joshua gave the Israelites instructions on how they should behave in the land that God had given them: " Keep yourselves separate from the foreign peoples who still live next to you in the land. Do not speak the names of their gods, do not swear by them. Do not sacrifice to them or worship them."⁽¹⁾ Why should they keep themselves separate from the peoples? The reason was that they would otherwise seduce them into idolatry. The separation was therefore a precautionary measure so as not to become unfaithful to God.

I think that we Christians also have limits. It can also happen to us that we - like Peter - deny Jesus Christ. That is why we also need certain rules to protect us from this. At a time when many people from the red-light milieu became believers in Jesus Christ, some wanted to return to their milieu with missionary zeal in order to tell others about it. But the older Christians warned them not to do so. The danger of falling back into the old way of life was too great. What at first seemed like a curtailment of freedom was actually a protection. We are free in Christ. But if our freedom leads us away from him, we are soon no longer free.

In the teaching text, we are asked not to leave the church services. They are there to strengthen us in our faith and to support one another with encouragement. Of course, you can say: "I don't need all that!" In my experience, however, many people overestimate themselves. When you meet them again later, their faith has often lost its vitality. That's why it's worth voluntarily giving up supposed freedoms that don't help us move forward in our faith.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Joshua 23:7 [Good News]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Lundi, 01.09.2025

Parole biblique
Soyez fidèles à l'Éternel, votre Dieu, comme vous l'avez été jusqu'à présent.
Josué 23.8

Texte d'enseignement
N'abandonnons pas l'assemblée de l'Église, comme certains en ont pris l'habitude, mais soutenons-nous les uns les autres par des encouragements, et cela d'autant plus que vous voyez le jour approcher.
Hébreux 10.25

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Des règles qui préservent

"Soyez fidèles à l'Éternel, votre Dieu", c'est ce que nous lisons dans la parole biblique d'aujourd'hui. Mais comment y parvenir ? Eh bien, un verset avant le verset biblique, Josué donna aux Israélites des instructions sur la manière de se comporter dans le pays que Dieu leur avait donné : "Tenez-vous à l'écart des peuples étrangers qui vivent encore à côté de vous dans le pays. Ne prononcez pas les noms de leurs dieux, ne jurez pas par eux. Ne leur offrez pas de sacrifices et ne vous prosternez pas devant eux"⁽¹⁾ Pourquoi donc se tiendraient-ils à l'écart de ces peuples ? La raison était que ceux-ci les inciteraient sinon à l'idolâtrie. La séparation était donc une mesure de précaution pour ne pas être infidèle à Dieu.

Je pense que nous aussi, chrétiens, avons des limites. Il peut nous arriver à nous aussi, comme à Pierre, de renier Jésus-Christ. C'est pourquoi nous avons également besoin de certaines règles qui nous protègent contre cela. A une époque où de nombreuses personnes issues du milieu de la prostitution sont devenues croyantes en Jésus-Christ, certaines, pleines de zèle missionnaire, voulaient retourner dans leur milieu pour en parler aux autres. Mais les chrétiens plus âgés les ont mis en garde. Le risque de retomber dans l'ancienne vie était trop grand. Ce qui semblait d'abord être une restriction de la liberté était en réalité une protection. En Christ, nous sommes libres. Mais si notre liberté nous éloigne de lui, nous ne sommes bientôt plus libres.

Dans le texte d'enseignement, il nous est demandé de ne pas quitter les services religieux. Ils sont là pour nous fortifier dans la foi et pour nous soutenir les uns les autres par des encouragements. Bien sûr, on peut dire : "Je n'ai pas besoin de tout cela" ! D'après mon expérience, beaucoup de gens se surestiment. Lorsqu'on les retrouve plus tard, leur foi a souvent perdu de sa vitalité. C'est pourquoi il vaut la peine de renoncer volontairement à de prétendues libertés qui ne nous font pas avancer dans la foi.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Josué 23.7 [Bonnes Nouvelles]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Lunedì, 01.09.2025

Palabra de la Biblia
Sé fiel al SEÑOR tu Dios, como lo has hecho hasta ahora.
Josué 23:8

Texto didáctico
No dejemos de congregarnos en la iglesia, como algunos tienen por costumbre, sino animémonos unos a otros, tanto más cuanto veis que aquel día se acerca.
Hebreos 10:25

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Reglas que preservan

"Sé fiel al Señor tu Dios", leemos en el pasaje bíblico de hoy. Pero, ¿cómo podemos hacerlo? Pues bien, un versículo antes del versículo bíblico, Josué dio a los israelitas instrucciones sobre cómo debían comportarse en la tierra que Dios les había dado: "Manteneos separados de los pueblos extranjeros que aún viven junto a vosotros en la tierra. No pronunciéis los nombres de sus dioses, no juréis por ellos. No les ofrezcáis sacrificios ni les rindáis culto"⁽¹⁾ ¿Por qué debían separarse de los pueblos? La razón era que, de lo contrario, los seducirían a la idolatría. La separación era, pues, una medida de precaución para no ser infieles a Dios.

Creo que los cristianos también tenemos límites. También nos puede ocurrir que -como Pedro- neguemos a Jesucristo. Por eso también necesitamos ciertas normas que nos protejan de ello. En una época en que muchas personas del ambiente de la luz roja se convirtieron en creyentes en Jesucristo, algunos quisieron volver a su ambiente llenos de celo misionero para contarlo a los demás. Pero los cristianos más viejos les advirtieron que no lo hicieran. El peligro de volver a caer en la vieja vida era demasiado grande. Lo que al principio parecía un recorte de la libertad era en realidad una protección. Somos libres en Cristo. Pero si nuestra libertad nos aleja de Él, pronto dejamos de ser libres.

En el texto de enseñanza, se nos pide que no abandonemos los servicios de la iglesia. Están ahí para fortalecernos en nuestra fe y para apoyarnos mutuamente con ánimos. Claro que puedes decir: "¡No necesito todo eso!". Sin embargo, según mi experiencia, muchas personas se sobreestiman. Cuando vuelves a encontrarte con ellos más tarde, su fe a menudo ha perdido vitalidad. Por eso vale la pena renunciar voluntariamente a supuestas libertades que no nos ayudan a avanzar en nuestra fe.

Que tengas un feliz día
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Josué 23:7 [Buenas Nuevas]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Lunes, 01.09.2025

Palavra da Bíblia
Sejam fiéis ao Senhor, o seu Deus, como vocês têm feito até agora.
Josué 23:8

Texto didático
Não deixemos de congregar-nos na igreja, como é costume de alguns; antes, ajudemo-nos uns aos outros com ânimo, tanto mais quanto vedes que o dia se aproxima.
Hebreus 10:25

Textos diários da Igreja da Morávia

Regras que preservam

"Seja fiel ao Senhor, o seu Deus", lemos na passagem bíblica de hoje. Mas como podemos fazer isso? Bem, um versículo antes do versículo bíblico, Josué deu instruções aos israelitas sobre como eles deveriam se comportar na terra que Deus lhes havia dado: "Mantenham-se separados dos povos estrangeiros que ainda vivem com vocês na terra. Não falem o nome de seus deuses, não jurem por eles. Não lhes ofereçam sacrifícios nem os adorem."⁽¹⁾ Por que eles deveriam se separar dos povos? A razão era que, de outra forma, eles poderiam seduzi-los à idolatria. A separação era, portanto, uma medida de precaução para que não se tornassem infiéis a Deus.

Acho que nós, cristãos, também temos limites. Também pode acontecer de nós - como Pedro - negarmos Jesus Cristo. É por isso que também precisamos de certas regras para nos proteger contra isso. Em uma época em que muitas pessoas do meio da luz vermelha se tornaram crentes em Jesus Cristo, algumas queriam voltar ao seu meio cheias de zelo missionário para contar aos outros sobre isso. Mas os cristãos mais antigos os advertiram para que não fizessem isso. O perigo de voltar à vida antiga era muito grande. O que, a princípio, parecia ser um cerceamento da liberdade era, na verdade, uma proteção. Somos livres em Cristo. Mas se nossa liberdade nos afastar Dele, logo deixaremos de ser livres.

No texto didático, pedimos que não abandonemos os cultos da igreja. Eles estão lá para nos fortalecer em nossa fé e para apoiar uns aos outros com encorajamento. É claro que você pode dizer: "Não preciso de tudo isso!" Em minha experiência, porém, muitas pessoas se superestimam. Quando você as reencontra mais tarde, a fé delas muitas vezes já perdeu a vitalidade. É por isso que vale a pena abrir mão voluntariamente de supostas liberdades que não nos ajudam a avançar em nossa fé.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Josué 23:7 [Boas notícias]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Segunda-feira, 01.09.2025

Parola della Bibbia
Sii fedele al SIGNORE tuo Dio, come hai fatto finora.
Giosuè 23:8

Testo didattico
Non abbandoniamo la riunione della chiesa, come è abitudine di alcuni, ma sosteniamoci a vicenda con l'incoraggiamento, tanto più che il giorno si avvicina.
Ebrei 10:25

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Regole che preservano

"Sii fedele al Signore tuo Dio", leggiamo nel passo biblico di oggi. Ma come possiamo farlo? Ebbene, un versetto prima del passo biblico, Giosuè dava agli israeliti delle istruzioni su come dovevano comportarsi nella terra che Dio aveva dato loro: "Tenetevi separati dai popoli stranieri che vivono ancora accanto a voi nel paese. Non pronunciate i nomi dei loro dèi, non giurate per loro. Non sacrificate loro e non adorateli"^(1). Perché dovevano tenersi separati dai popoli? Il motivo era che altrimenti li avrebbero sedotti all'idolatria. La separazione era quindi una misura precauzionale per non diventare infedeli a Dio.

Penso che anche noi cristiani abbiamo dei limiti. Può succedere anche a noi che - come Pietro - rinneghiamo Gesù Cristo. Per questo abbiamo bisogno di alcune regole che ci proteggano da questo. Quando molte persone dell'ambiente a luci rosse divennero credenti in Gesù Cristo, alcuni volevano tornare nel loro ambiente pieni di zelo missionario per raccontarlo ad altri. Ma i cristiani più anziani li hanno avvertiti di non farlo. Il pericolo di ricadere nella vecchia vita era troppo grande. Ciò che all'inizio sembrava una limitazione della libertà, in realtà era una protezione. In Cristo siamo liberi. Ma se la nostra libertà ci allontana da lui, presto non siamo più liberi.

Nel testo dell'insegnamento ci viene chiesto di non abbandonare le funzioni religiose. Sono lì per rafforzarci nella nostra fede e per sostenerci a vicenda con l'incoraggiamento. Naturalmente si può dire: "Non ho bisogno di tutto questo!". Nella mia esperienza, tuttavia, molte persone si sopravvalutano. Quando le si incontra di nuovo più tardi, spesso la loro fede ha perso vitalità. Ecco perché vale la pena rinunciare volontariamente a presunte libertà che non ci aiutano a progredire nella fede.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Giosuè 23:7 [Buona Novella].

Размышления о моравских ежедневных текстах на Понедельник, 01.09.2025

Слово из Библии
Будь верен Господу, Богу твоему, как ты поступал до сих пор.
Иисус Навин 23:8

Обучающий текст
Не будем оставлять собрания церковного, как некоторые, но будем подкреплять друг друга ободрением, тем более, что вы видите приближение дня.
Евреям 10:25

Ежедневные тексты Моравской церкви

Правила, которые сохраняют

"Будь верен Господу Богу твоему", - читаем мы в сегодняшнем отрывке из Библии. Но как мы можем это сделать? За один стих до этого библейского стиха Иисус Навин дал израильтянам наставления о том, как они должны вести себя в земле, которую дал им Бог: "Держите себя отдельно от иноплеменных народов, которые еще живут с вами в земле. Не произносите имен их богов, не клянитесь ими. Не приносите им жертв и не поклоняйтесь им".⁽¹⁾ Почему они должны были держаться отдельно от народов? Причина в том, что иначе они могли бы совратить их в идолопоклонство. Поэтому отделение было мерой предосторожности, чтобы не стать неверными Богу.

Я думаю, что у нас, христиан, тоже есть пределы. С нами может случиться так, что мы, подобно Петру, отречемся от Иисуса Христа. Поэтому нам тоже нужны определенные правила, которые защитят нас от этого. В то время, когда многие люди из среды "красных фонарей" уверовали в Иисуса Христа, некоторые из них хотели вернуться в свою среду, полные миссионерского рвения, чтобы рассказать об этом другим. Но пожилые христиане предостерегали их от этого. Опасность вернуться к прежней жизни была слишком велика. То, что поначалу казалось ограничением свободы, на самом деле было защитой. Мы свободны во Христе. Но если наша свобода уводит нас от Него, то вскоре мы перестаем быть свободными.

В учебном тексте нас просят не покидать церковные службы. Они проводятся для того, чтобы укрепить нас в вере и поддержать друг друга ободрением. Конечно, вы можете сказать: "Мне все это не нужно!". Однако, по моему опыту, многие люди переоценивают себя. Когда вы встречаете их позже, их вера часто теряет свою жизненную силу. Вот почему стоит добровольно отказаться от мнимых свобод, которые не помогают нам двигаться вперед в вере.

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Иисус Навин 23:7 [Благая весть]

Думки про моравські щоденні тексти за Понеділок, 01.09.2025

Слово з Біблії
Будь вірний Господеві, Богові твоєму, як ти робив досі.
Ісус Навин 23:8

Навчальний текст
Не покидаймо зборів Церкви, за звичаєм деяких, але підтримуймо один одного підбадьоренням, тим більше, що ви бачите день, який наближається.
Євреїв 10:25

Щоденні тексти Моравської церкви